- •1. Тематичний план дисципліни
- •Продовження табл. 1.1
- •2. Форми організації індивідуально-консультативної роботи викладача зі студентами
- •3. Перелік індивідуальних практичних завдань та методичні вказівки щодо їх оформлення та подання завдання 1. Оцінка вартості потенціалу підприємства і рівня його використання.
- •Методичні вказівки щодо виконання індивідуального практичного завдання 1 Індивідуальне практичне завдання 1 потребує від студентів навичок проведення вартісної оцінки потенціалу підприємства.
- •Завдання 2 визначення управлінського рішення щодо вдосконалення потенціалу підприємства за допомогою графоаналітичного методу “квадрат потенціалу”.
- •Завдання 3.
- •4. Порядок та критерії поточного оцінювання знань
- •5. Список рекомендованої літератури Основна література:
Методичні вказівки щодо виконання індивідуального практичного завдання 1 Індивідуальне практичне завдання 1 потребує від студентів навичок проведення вартісної оцінки потенціалу підприємства.
Методика вартісної оцінки розміру складових елементів потенціалу підприємства
1. Фондовий потенціал (ФП) визначається за формулою
ФП=Ф*Ен,
де Ф – середньорічна вартість основних виробничих фондів;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
2. Потенціал оборотних фондів (ОП)визначається за формулою
ОП=М*Км,
де М – річний обсяг матеріалів;
Км – коефіцієнт витягу продукції із ресурсної маси, який визначається відношенням вартості матеріальних ресурсів, використаних на виробництво продукції, до загальної вартості матеріальних ресурсів, спожитих підприємством.
3. Потенціал нематеріальних активів (НП) визначається за формулою
п .
НП= (Не*Ен),
і=1 .
де Не – експертна оцінка вартості нематеріальних активів та вартість землі, яка вираховується згідно з методикою, прийнятою на державному рівні.
4. При розрахунку потенціалу технологічного персоналу (ПТП) спочатку проводиться оцінка живої праці (тобто одного середньооблікового працівника) встановленням його фондового аналога у вартісному обчисленні за формулою
А=Пп*(Фо/Пп),
де А – оцінка одиниці живої праці;
Пп – продуктивність праці одного працівника;
Фо – збільшення фондоозброєнності праці одного працівника у базовому періоді;
Пп – збільшення продуктивності праці одного працівника у базовому періоді.
Величина потенціалу технологічного персоналу (ПТП) буде визначатися за формулою
ПТП=А*Ч*Нт,
де Ч – середньорічна чисельність ПВП;
Нт – коефіцієнт реалізації потенціалу технологічного персоналу, що приймається на рівні нормативу ефективності капітальних вкладень.
5. Розмір виробничого потенціалу (ВП) вираховується як сума його складових частин.
ВП=ФП+ОП+НП+ПТП
6. Управлінський (УП), інноваційний (ІП), фінансовий (ФінП), маркетинговий (МП), науково-технічний (НТП), інформаційний (Пінф), інфраструктурний (Пінфр), потенціали та потенціал ОСУ (ПОСУ) визначаються часткою витрат на їх формування, яка припадає на рік, що обирається для аналізу.
7. Обсяг потенціалу підприємства (ПП) – це інтегральний показник.
ПП=ВП + ІП + ФінП + УП + МП + НТП + ПОСУ + Пінф+ Пінфр
Література: [1, 13, 23] та звітність підприємства – бази виробничої практики
Завдання 2 визначення управлінського рішення щодо вдосконалення потенціалу підприємства за допомогою графоаналітичного методу “квадрат потенціалу”.
1. Дати загальну характеристику об’єкта діагностики за схемою:
повна назва підприємства;
місцезнаходження (де розташовано, кількість та величина окремих підрозділів);
власність (засновники, капітал, юридична форма, центр контролю);
історія підприємства (ким і коли засновано, характер розвитку, ключові події);
сучасна діяльність (сектор економіки, галузь, місія, основні функції, оцінка масштабності діяльності, складність виробництва, наукомісткість технології);
значущість діяльності для народного господарства, галузі, структура ресурсів, позиція на ринку (доля , конкурентоспроможність).
2. Використавши алгоритм, наведений в методичних вказівках, та результати економічної діагностики підприємства, яке слугує об'єктом дослідження, дати оцінку його потенціалу, проаналізувати і запропонувати заходи щодо його вдосконалення.
Студент самостійно формує із представлених макетів таблиць (табл. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4) статистичні таблиці та визначає в них вагомість показника. При цьому кількість показників, що аналізуються по кожній функціональній групі, не повинна бути меншою за 10. Переважна більшість показників дає можливість провести точнішу оцінку потенціалу підприємства.
Під еталоном слід розуміти або середнє значення показника по галузі, або найкращий показник серед найближчих конкурентів, або цільові показники стратегічного плану підприємства.
Таблиця 3.1
ВИРОБНИЦТВО, РОЗПОДІЛ ТА ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ
|
№ п/п |
Показник |
Вага показника |
Еталон |
Підприємство значення / рейтинг | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Потужність підприємства, тис. т |
0,2 |
|
|
|
|
2 |
Якість продукції, % * |
0,2 |
|
|
|
|
3 |
Фондовіддача, грн./ грн. |
0,1 |
|
|
|
|
4 |
Витрати на 1грн. товарної продукції |
0,1 |
|
|
|
|
5 |
Екологія виробництва (штрафи, тис.грн.) |
0,05 |
|
|
|
|
6 |
Прибуток, тис.грн. |
0,15 |
|
|
|
|
7 |
Рентабельність, % |
0,15 |
|
|
|
|
8 |
... |
... |
|
|
|
|
9 |
... |
... |
|
|
|
|
10 |
... |
... |
|
|
|
|
11 |
Сума місць |
1 |
|
|
|
*Якість продукції оцінюється за методикою, яка прийнята на кожному окремому підприємстві.
Методичні вказівки щодо виконання
індивідуального практичного завдання 2
Індивідуальне практичне завдання 2 потребує від студентів навичок проведення графоаналітичного аналізу потенціалу підприємства на базі його комплексної оцінки.
АЛГОРИТМ ГРАФОАНАЛІТИЧНОГО МЕТОДУ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА «КВАДРАТ ПОТЕНЦІАЛУ».
1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (i = 1,2,3,..., n), а по графах - назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3,..., m).
Таблиця 3.2
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА МЕНЕДЖМЕНТ
|
№ п/п |
Показник |
Вага показника |
Еталон |
Підприємство значення / рейтинг | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Ділові якості менеджерів *, балів |
0,2 |
|
|
|
|
2 |
Ефективність організаційної структури управління **, балів |
0,15 |
|
|
|
|
3 |
Віковий стан персоналу, % до 45 років |
0,1 |
|
|
|
|
4 |
Рівень освіти, % з вищою освітою |
0,05 |
|
|
|
|
5 |
Продуктивність праці, грн |
0,2 |
|
|
|
|
6 |
Середньомісячна оплата праці, грн |
0,2 |
|
|
|
|
7 |
... |
... |
|
|
|
|
8 |
... |
... |
|
|
|
|
9 |
... |
... |
|
|
|
|
10 |
... |
... |
|
|
|
|
11 |
Сума місць |
1 |
|
|
|
* - методичні вказівки щодо розрахунку див. на стор. 17
** - методичні вказівки щодо розрахунку див. на стор. 18
2. По кожному показнику знаходиться найкраще значення при урахуванні коефіцієнта чутливості та проводиться ранжирування підприємств з визначенням зайнятого місця.
3. Для кожного підприємства знаходиться сума місць (Рj), отриманих у ході ранжирування за формулою
|
|
|
Таблиця 3.3
МАРКЕТИНГ
|
№ п/п |
Показник |
Вага показника |
Еталон |
Підприємство значення / рейтинг | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 |
Обсяги поставок на внутрішній ринок, тис. т |
0,2 |
|
|
|
|
2 |
Місце у експорті, тис. т |
0,15 |
|
|
|
|
3 |
Фінансування рекламної діяльності, % до загальних витрат підприємства |
0,15 |
|
|
|
|
4 |
Фірмовий стиль (розвинуті напрямки) |
0,15 |
|
|
|
|
5 |
Ціна за одиницю продукції, грн. |
0,1 |
|
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
6 |
Інноваційна діяльність, тис.грн. |
0,25 |
|
|
|
|
7 |
... |
... |
|
|
|
|
8 |
... |
... |
|
|
|
|
9 |
... |
... |
|
|
|
|
10 |
... |
... |
|
|
|
|
11 |
Сума місць |
1 |
|
|
|
4. Трансформується отримана в ході ранжирування сума місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис.3.1). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно розділам (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.
Таблиця 3.4
ФІНАНСИ
|
№ п/п |
Показник |
Вага показника |
Еталон |
Підприємство значення / рейтинг | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1 2 |
Коефіцієнти ліквідності: |
|
|
|
|
|
Коефіцієнт поточної оцінки |
0,05 |
2-3 |
|
| |
|
Коефіцієнт критичної оцінки |
0,1 |
2-3 |
|
| |
|
3
4
5 |
Коефіцієнти рентабельності: |
|
|
|
|
|
Рентабельність продажу |
0,15 |
більше 10 % |
|
| |
|
Рентабельність активів |
0,05 |
більше 20 % |
|
| |
|
Рентабельність власного капіталу |
0,1 |
біля 100 % |
|
| |
|
6 |
Показники ефективності: |
|
|
|
|
|
Оборотність активів |
0,1 |
3-7 |
|
| |
|
7 8 |
Коефіцієнти залежності: |
|
|
|
|
|
Коефіцієнт заборгованості |
0,1 |
до 0,7 |
|
| |
|
Коефіцієнт капіталізації |
0,15 |
до 10 |
|
| |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
9 |
... |
... |
|
|
|
|
10 |
... |
... |
|
|
|
|
11 |
Сума місць |
1 |
|
|
|

Рис. 3.1. Квадрат потенціалу підприємства.
Довжина вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k =1,2,3,4), знаходиться за допомогою формули
|
|
( |
5.Визначивши довжину всіх векторів, створюється квадрат потенціалу підприємства та робляться відповідні висновки.
ОЦІНКА ДІЛОВИХ ЯКОСТЕЙ МЕНЕДЖЕРІВ
Соціологи для аналізу та оцінки кадрів управління розробили модель, яка поєднує наступні якості:
1. Ділові (освіта, знання та практичний досвід);
2. Можливості (талант, геніальність, можливості виконувати даний вид роботи);
3. Культурний ценз і ерудиція, чесність та порядність;
4. Характер (воля, активність, обов'язковість, оперативність, піклування про підлеглих, вміння сприймати критику, визнавати свої помилки);
5. Темперамент (холерик, сангвиник, флегматик, меланхолік);
6. Напрямок інтересів (матеріальний, соціальний, духовний);
7. Віковий ценз (молодий вік, середній, похилий, пристарілий);
8. Здоров’я (добре, задовільне, погане).
Для вище зазначених ділових якостей встановлені наступні умови їх оцінки:
якість присутня - 1 бал;
якість проявляється дуже рідко - 2 бали;
якість проявляється не сильно і не слабо - 3 бали;
якість проявляється часто - 4 бали;
якість проявляється систематично - 5 балів.
Експертним шляхом визначається спочатку вагомість кожного виду якості, а потім - середньозважене значення ділових якостей менеджера за формулою
,
де Km - середньо зважений інтегральний показник ділових якостей менеджерів, бали;
i =1,2...п - кількість експертів;
j=1,2,...8 - кількість якостей менеджерів, що запропоновано;
-
вага j-ї якості менеджерів згідно з
10-бальною шкалою;
-
оцінка i-м експертом j-ї якості менеджерів
згідно шестибальної системи.
Далі за результатами розрахунків визначається інтегральний показник ділових якостей менеджерів по підприємству. Цей показник порівнюється з аналогічним показником конкурентів або граничним (еталонним) значенням.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ.
Для оцінки ефективності організаційної структури управління необхідно відповісти на такі запитання:
1. Чи працює організація цілеспрямовано?
чи має конкретні цілі;
чи реалізуються вони;
чи можна їх перелічити і проконтролювати.
2. Чи достатньо гнучка структура організації?
чи швидко вона реагувала на останні зміни;
чи може вона взагалі швидко приймати рішення.
3. Чи добре проглядається організаційна структура?
для всіх співробітників;
для споживачів;
чи є в наявності схеми структури організації, описання функцій і процедур.
4. Чи достатньо делеговані повноваження?
чи володіють ступенем свободи різні рівні управління;
чи поводять себе співробітники організації як підприємці.
5. Що служить опорою організації?
чи залежить організація від декількох клієнтів;
чи залежить її добробут від передових досягнень в області технології;
чи багато в організації співробітників, яких не можна замінити.
6. Як працює організація з економічної точки зору?
чи достатньо інформації про фінансовий стан;
чи достатньо коштів витрачається на утримання менеджменту і інші обслуговуючі підрозділи;
чи працюють працівники з урахуванням економії витрат;
чи існує залежність оплати праці персоналу в залежності від виробничих досягнень.
7. Чи є у керівництва організації достатньо часу для обговорення стратегічних завдань?
чи розподілені функції таким чином, що менеджери могли б зосередитись на своїх стратегічних завданнях;
чи часто на обговорення менеджерів виносяться стратегічні питання.
8. Чи панує в організації дух співробітництва?
чи є сильною психологія "моя хата скраю";
чи часто виникають розбіжності з питань внутрішньої компетенції;
чи використовується система "менеджмент проектом".
9. Чи мають менеджери достатньо інформації?
чи достатньо швидко менеджери взнають про останні події;
чи не завантажені менеджери величезною кількістю цифр, які ні про що не свідчать по суті;
чи можливо на основі наявної інформації приймати відповідальні рішення.
Відповідаючи із залученням конкретних фактів управлінської діяльності на ці запитання, фахівці можуть оцінити в балах рівень організаційної структури управління за окремими параметрами (позитивна якість - 1 бал; негативна - 0) та зробити аргументовані висновки про ефективність організаційних структур.
Література: [1, 26, 28] та звітність підприємства–бази практики.

