Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гигиена / 6 курс / 6 курс ГДП / Змістові вимоги.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
334.34 Кб
Скачать

Перелік питань до підсумкового модульного контролю.

1.Гігієна дітей та підлітків, як самостійна профілактична дисципліна, її зміст,

задачі.

2. Актуальні проблеми гігієни дітей та підлітків як науки і практичної діяльності на сучасному етапі розвитку суспільства.

3. Вікова періодизація дитячого віку. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку дитини на різних вікових етапах.

4. Основні законодавчі документи про охорону здоров’я дитячого населення.

5. Біологічні закони росту і розвитку дитини.

6.Соціальні закономірності росту і розвитку дитячого організму.

7. Акселерація росту і розвитку, основні теорії акселерації. Епохальна та внутрішньогрупова.

8. Стан здоров’я дітей та підлітків на сучасному етапі. Фактори, що його формують.

9. Сучасні підходи та методи вивчення оцінки стану здоров’я, фізичного розвитку індивідууму та дитячого колективу.

10. Показники здоров‘я. Поняття «здоров’я» в дитячому віці. Критерії здоров’я. Групи здоров’я.

11. Фізичний розвиток, як головний показник здоров’я в дитячому віці. Мета і задачі його вивчення.

12. Група показників фізичного розвитку. Методика їх дослідження та оцінки.

13. Постава, види порушень постави, оцінка постави.

14. Стопа. Методика оцінки стану склепіння стопи. Профілактика плоскостопості у дітей.

15. Функціональні показники фізичного розвитку, методики дослідження і оцінки.

16. Поняття «біологічний вік», градація оцінки біологічного рівня розвитку дитини.

17. Показники біологічного рівня розвитку новонароджених і дітей першого року життя.

18. Показники біологічного рівня розвитку дітей переддошкільного і дошкільного віку.

19. Показники біологічного рівня розвитку дітей шкільного віку.

20. Комплексна оцінка фізичного розвитку дитини.

21. Стандарти фізичного розвитку, вимоги до них, методика розробки.

22. Методи оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку колективу дітей.

23. Поняття режиму дня, види режиму дня.

24. Гігієнічні принципи побудови режиму дня дітей різних вікових груп.

25.Фізіолого-гігієнічні основи організації навчального процесу в дошкільному навчальному закладі.

26. Гігієнічні вимоги до організації навчально-виховного процесу з дітьми молодшої, середньої, старшої і підготовчої груп ДНЗ.

27. Функціональна готовність дитини до навчання у школі («шкільна зрілість»), значення, методи визначення і оцінки.

28. Організація медико-педагогічного забезпечення на етапі вступу дитини до школи.

29. Гігієнічні основи організації навчального процесу з учнями шестирічного віку (вимоги до набору приміщень, учбового розпорядку і розкладу занять, методик проведення уроків).

30. Гігієна навчальних занять в загальноосвітній школі. Гігієнічні вимоги до учбового розпорядку занять, методики проведення уроку, організації перерв.

31 Гігієнічні основи комп’ютеризації навчання.

32. Фізичне виховання дітей та підлітків, його мета і задачі.

33. Вплив фізичного виховання на стан здоров’я і фізичний розвиток дітей та підлітків.

34. Види, форми і засоби фізичного виховання дітей та підлітків.

35. Організація фізичного виховання в дитячих дошкільних закладах.

36. Гігієнічні вимоги до організації і проведенняуроку фізичного виховання у школі.

37. Лікарсько-педагогічний контроль за фізичним вихованням в школі.

38. Принципи розподілу дітей на групи для занять з фізичного виховання.

39. Лікарський контроль за місцями проведення уроків фізичного виховання в ДНЗ і школі.

40. Функції лікаря з гігієни дітей та підлітків СЕС щодо контролю за фізичним вихованням у навчально-виховних закладах.

41. Фізіологічна сутність, принципи, засоби і методи загартування дітей.

42. Фізіолого-гігієнічні основи трудового навчання дітей та підлітків.

43.Морфо-функціональні особливості організму дитини як основа гігієнічного нормування трудового навчання.

44. Гігієнічні вимоги до організації трудового навчання в школі І-ІІ ступеня.

45. Гігієнічні вимоги до організації трудового навчання учнів старших класів.

46. Професійна консультація і орієнтація підлітків як медико-соціальна проблема.

47.Особливості обміну речовин і енергії організму, що росте і розвивається. Фізіологічні норми харчування дітей та підлітків.

48. Поточний санітарний нагляд за організацією харчування дитячих колективів.

49. Гігієнічні вимоги до шкільного сніданку.

50. Гігієнічні вимоги до дитячих ігор та іграшок.

51. Гігієнічні вимоги до дитячих книжок, підручників, посібників.

52. Фізіологічні основи правильного положення тіла при різних видах діяльності.

53. Гігієнічні вимоги до навчальних меблів і їх розташування у шкільному класі.

54. Гігієнічні основи проектування дошкільних навчальних закладів.

55.Гігієнічні основи проектування сучасних загальноосвітніх навчальних закладів різного типу.

56. Гігієнічні вимоги до повітряно-теплового режиму, освітлення, водопостачання, каналізування та санітарної очистки закладів для дітей та підлітків.

57. Форми і методи роботи лікаря з гігієни дітей та підлітків СЕС та основні напрямки його діяльності.

Регламент проведення підсумкового модульного контролю.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності у балах та оцінки підсумкового модульного контролю також у балах, яка виставляється при оцінюванні теоретичних знать та практичних навичок відповідно до переліків визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів(40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надається перевага стандартизованим методам контролю:тестуванню,структурованимписьмовимроботам.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляють оцінки за чотирибальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількостей тем у модулі.

В програмі застосована така система конвертації традиційних оцінок у бали:

Традиційна оцінка Конвертація у бали

“5” 8

“4” 6

“3” 4

“2” 0

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідає оцінці “5”, на кількість занять у модулі з додаванням балів за індивідуальну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивчені модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем,які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до теми аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну – 64.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.

Конкретні форми контролю з гігієни дітей та підлітків визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами ( коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалами ЕСЕS та чотирибальною (традиційною) шкалою:

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентами, конвертується у чотирибальну шкалу таким чином:

Бали з дисципліни

Оцінка за чотирибальною шкалою

170 – 200 балів

«5»

140 – 169 балів

«4»

Мінімум балів з дисципліни - 139

«3»

< мінімум

«2»