Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
320
Добавлен:
07.03.2016
Размер:
191.49 Кб
Скачать

Заняття № 4

Тестові задачі кінцевогорівнязнань

Варіант 2

1. У чоловіка 48 років з'явилося постійне відчуття важкості у шлунку після їжі, відрижка тухлим, блювання вжитою напередодні їжею, схуднення. Хворіє протягом 10 років на пептичну виразку дванадцятипалої кишки з щорічними загостреннями. Об'єктивно: стан відносно задовільний, тургор тканин знижений. Живіт при пальпації м'який, симптомів подразнення очеревини немає, «шум плескоту» в епігастрії. Яке ускладнення найбільш імовірне розвинулось у даного хворого?

A.Хронічний псевдотуморозний панкреатит

B. Стеноз вихідного відділу шлунку

C.Прикрита перфорація виразки

D.Пенетрація виразки

E.Ракова пухлина шлунку

2. Чоловік 30 років скаржиться на інтенсивний «голодний» та нічний біль в епігастрії, печію, регургітацію кислого вмісту, схильність до закрепів. Об`єктивно: пульс -72 за хвилину, артеріальний тиск - 120/75 мм рт.ст., живіт при пальпації м'який, помірно болісний в пілородуоденальній зоні, симптомів подразнення очеревини немає. При проведенні фіброгастроскопії - виразка цибулини дванадцятипалої кишки малих розмірів. Який симптом найбільш імовірно дозволить судити про ефективність призначеної етіопатогенетичної терапії на ранньому етапі лікування?

A.Нормалізація випорожнення кишечника

B.Зменшення болю

C.Зникнення печії

D.Зникнення болю

E. Зникнення симптомів регургітації

3. Чоловік 28 років скаржиться на печію та ниючий біль у надчерев’ї через 2 - 3 години після прийому їжі. Відмічає погіршення стану на протязі 5 років весною та восени. Харчова непереносимість яєць та риби. Об’єктивно: при пальпації живота – болісність у гастродуоденальній ділянці. При проведенні фіброгастроскопії виявлена виразка малих розмірів на передній стінці дванадцятипалої кишки. Позитивний уреазний тест. Який найбільш вірогідний провідний механізм розвитку захворювання?

A.Хелікобактерна інфекція

B.Харчова алергія

C.Продукція аутоантитілдо парієнтальних клітин шлунку

D.Зниження синтезу простагландинів

E.Порушення моторики шлунку

4. Чоловік 47 років скаржиться на виражену загальну слабкість, напади серцебиття та пітливості, інтенсивні болі в епігастрії, які виникають через 10-15 хвилин після прийому їжі. Протягом 10 років хворіє на виразкову хворобу шлунку. 2 року тому виконана резекція шлунку по Більрот ІІ. Об’єктивно: при пальпації живіт м'який, болючий в епігастрії та пілородуоденальній зоні. Яке ускладнення найбільш імовірно виникло у хворого?

A.Гастрит кукси шлунку

B.Пептична виразка анастомозу

C.Демпінг-синдром

D.Хронічний панкреатит

E.Хронічний панкреатит

5. Хворий 43 років раптово відчув різкий біль у епігастральній ділянці, слабкість, запаморочення. Страждає на пептичну виразку дванадцятипалої кишки протягом 8 років. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс слабкий 102 за 1 хвилину, артеріальний тиск 100/60 мм рт. ст. Живіт не бере участі у акті дихання, напружений, болісний у епігастрії, печінкова тупість відсутня. Про яке ускладнення захворювання можна думати?

A. Пенетрація виразки

B. Шлункова кровотеча

C. Пілороспазм

D. Малігнізація виразки

E. Перфорація виразки

6. Чоловік 27 років скаржиться на «голодний» біль в епігастрії. Протягом 10 років відмічає загострення пептичної виразки дванадцятипалої кишки. Останнім часом характер болю змінився. Він став постійним, досить інтенсивним, з іррадіацією в спину. Появилась загальна слабкість,запаморочення, швидка втомлюваність. Хворий втратив вагу. Об'єктивно: пульс – 68 за хвилину, артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст. Найбільш вірогідно, що погіршення стану хворого пов’язано з:

A.Загостренням виразкової хвороби

B.Кровотечею

C.Малігнізацією виразки

D.Пенетрацієювиразки

E.Розвитком стенозу

7. Чоловік 30 років скаржиться на печію, ниючі болі в епігастрії , що виникають через 2 – 3 годині після їжі та зникають після прийому антацидів. Біль вперше виник місяць тому. Об'єктивно: пальпаторна болiснiсть у пілородуоденальній зоні. При проведенні фіброгастроскопії з біопсією – ознаки антрального гастриту, бульбіту, виразки передньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки 0,5 см у діаметрі, уреазний тест – помірно позитивний. Хворому проведена антихелікобактерна терапія. Коли необхідно провести контроль оцінки ефективності ерадикації?

A.Через 4 тижні після закінчення антигелікобактерної терапії

B.Відразу після закінчення антигелікобактерної терапії

C.Через півроку після рубцювання виразки

D.Відразу після рубцювання виразки

E.При повторному виникненні симптомів

8.Хворий 43 років поступив у клініку в тяжкому стані зі скаргамина болі в животі, що виникли гостро. На протязі 7 років відмічав щорічні загострення пептичної виразки шлунка. При огляді виявлена резистентність м'язів черевного пресу. Була запідозрена перфорація виразки шлунка. Яке дослідження дозволить підтвердити попередній діагноз?

A.Оглядовий знімок черевної порожнини у горизонтальному положенні хворого

B.Оглядовий знімок черевної порожнини у вертикальному положенні хворого

C.Рентгеноконтрастне дослідження шлунку та дванадцятипалої кишки

D.Термографія черевної порожнини

E.Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини

9. Хворого 43 років турбує біль в епігастрії через 1,5 - 2 години після прийому їжі, вранці, відрижка кислим, закрепи. Об'єктивно: при пальпації живота - болючість у пілородуоденальній зоні. При проведенні фіброгастроскопії на тлі гіперемії та набряку слизової оболонки антрального відділу шлунку відмічаються дрібні крововиливи та ерозії. Швидкий уреазний тест позитивний. В якості етіотропної терапії Ви призначите:

A.Маалокс

B.Мізопростол

C.Колоїдний субцитрат висмуту

D.Атропін

E.Стрептоміцин

10. Хворий 53 років протягом 10 років страждає на пептичну виразку шлунка. За останні 4 місяці схуд на 15 кг, біль в епігастральній ділянці, що була періодичною, стала постійною, посилилась слабкість, з`явилась анорексія, відраза до м’ясної їжі. Об'єктивно: блідий, зниженого живлення, живіт при пальпації м'який, помірно болісний в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 92 г/л, ШЗЕ -30 мм/год. Кал темно-коричневого кольору. Яке найбільш вірогідне ускладнення розвинулось у пацієнта?

A.Стеноз воротаря

B.Перфорація

C.Кровотеча

D.Пенетрація

E.Малігнізація