Езофагогастродуоденоскопія № 7

При ендоскопії стравоходу патологічних змін не виявлено.

При ендоскопії шлунка в пілоричному відділі по задній стінці візуалізується утворення розміром 18 мм з нечіткими контурами, з бугристою поверхнею на широкій ніжці, сіруватого кольору з з’їданням в центрі, контактна кровоточивість та ригідність перистальтики свідчить про його злоякісність, що найбільш характерно для поліпозного раку шлунка. Верифікація діагнозу – морфологічне дослідження. З боку дванадцятипалої кишки патологічних змін не виявлено.

Заключення: Поліпоподібне утворення пілоричного відділу по задній стінці шлунка.

Заняття № 3

Еталон відповіді

Езофагогастродуоденоскопія № 8

При ендоскопії стравоходу патологічних змін не виявлено.

Ендоскопічна картина при огляді шлунка (погано розправляється повітрям, значно потовщені (гігантські) складки на тлі дифузної гіперемії, набряклості слизової з потовщенням на верхівках, без блиску, шорстка, тьмяна слизова оболонка та відсутність сплощення складок при розтягу) найбільш характерна для гіпертрофічного гастриту Менетріє, для підтверження діагнозу якого взята біопсія. При ендоскопії дванадцятипалої кишки - патологічних змін немає.

Заключення: гігантська гіпертрофічна гастропатія.

Заняття № 3

Еталон відповіді

Езофагогастродуоденоскопія № 9

При проведенні ендоскопії стравоходу неповне змикання кардії вказує на зниження тонусу гастроезофагеального сфінктера та можливість зворотного надходження кислого вмісту шлунку у стравохід, що свідчить про наявність гастроезофагеального рефлюксу. Нечіткість

Z - лінії, гіперемія, набряклість слизової в нижній третині стравоходу вказують на запалення слизової стравоходу – езофагіт.

Значна кількість секреторної рідини шлунку вказує на гіперсекрецію. При огляді шлунка зміни в антральному відділі (набряклість, різка гіперемія поряд зі значно вираженими геморагіями, контактна кровоточивість, нечіткий судинний малюнок та множинні вогнищеві поверхневі дефекти(ерозії)) характерні для ерозівно -геморагічного гастриту, з метою підтвердження діагнозу якого взята біопсія.

При ендоскопії дванадцятипалої кишки патологічних змін не виявлено.

Заключення: шлунково-стравохідний рефлюкс з езофагітом. Ерозівно -геморагічна гастропатія антрального відділу шлунку.

Заняття № 3

Еталон відповіді

Езофагогастродуоденоскопія № 10

При ендоскопії стравоходу патологічних змін не виявлено.

При ендоскопії шлунка блідість (мармуровість) слизової, дифузна витонченість, візуалізація судин шлунка, згладженість складок слизової спостерігається при атрофії слизової оболонки, що частіше характерно для атрофічного (аутоімуного) гастриту. З метою верифікації атрофічного гастриту взята біопсія. При огляді пілоруса закидання жовчі в шлунок та жовтий колір секреторної рідини шлунка вказують на наявність неповного змикання пілоруса -дуоденогастральний рефлюкс.

При ендоскопії дванадцятипалої кишки патологічних змін не виявлено.

Заключення: атрофічна гастропатія всіх відділів шлунка. Дуоденогастральний рефлюкс.