
- •Особливості будови слизової оболонки ротової порожнини в різних її ділянках.
- •Ендокринна частина підшлункової залози
- •Стадії сперматогенезу. Коротка характеристика.
- •Будова спинномозкового вузла.
- •Юкстамедулярний нефрон. Ланки судинної системи.
- •Що таке овуляція?
- •Клітини Лейдінга
- •Будова спинномозкових та вегетативних гангліїв.
- •Провідна система серця.
- •Клітинні форми при еритропоезі.
- •Атретичне тіло. Будова, функції.
- •Опишіть будову тимуса.
- •Емаль. Будову, вигляд на поздовжньому шліфі зуба. Малюнок сторінка 326
- •Кровопостачання печінки.
- •Будову ендометрію.
- •Будова і топографія клітин – зерен кори мозочка.
- •Похідні шкіри. Будова потових залоз.
- •Класифікація вен. Вени безм’язового типу.
- •Опишіть структурно – функціональну одиницю кори великого мозку.
- •Кровопостачання селезінки
- •Цемент. Топографія та будова.
- •Що називається аерогематичним барєром, його компоненти. Намалювати
- •Загальний план будови яєчника. Джерела розвитку. Назвати всі компоненти паренхіми яєчника.
- •Класифікація волосся. Яку будову має довге волосся?
- •Червоний кістковий мозок, його будова і функції.
- •Класифікація артерій. Опишіть будову артерій м’язового типу.
- •Автономна нервова система. Опишіть будову інтрамулярних мікрогангліїв внутрішніх органів.
- •Епіфіз. Його будова і значення.
- •Стравохід. Оболонки, шари, залози.
- •Класифікація ендокринних залоз. Дисоційована ендокринна система.
- •Шлунок. Оболонки, шари, рельєф.
- •Шари сітківки ока. Назвіть структури, якими утворений кожен шар.
- •Загальний план будови селезінки. Будова і функціональне значення білої пульпи.
- •Класифікація секреторних клітин передньої частки аденогіпофіза. Гормони.
- •Будова та функції ворсинки та крипти тонкої кишки. Схематично
- •Похідні шкіри. Опишіть будову сальної залози.
- •Лімфопоез. Особливості утворення т і в лімфоцитів.
- •Зовнішня оболонка очного яблука. Опишіть будову рогівки.
- •Вестибулярний апарат внутрішнього вуха. Будова плям сферичного і еліптичного мішечків.
- •Апендикс. Оболонки, шари.
- •Загальний план будови надниркових залоз. Зони кіркової речовини і гормони.
- •Середня оболонка очного яблука. Будова війчастого тіла.
- •Прищитоподібні залози.
- •Середнє вухо
- •Нейросектертоні ядра гіпоталамуса.
-
Клітинні форми при еритропоезі.
Еритропоез відбувається у постнатальному періоді в складі червоного кісткового мозку. Джерелом розвитку еритроцитів є стовбурова кровотворна клітина ( І клас ). Ця клітина диферинціюється у клітину – попередника мієлопоезу ( ІІ клас ). З неї утворюються клітин двох видів: КТО- ГнЕ (колонієтвірна одиницю гранулоцитів та еритроцитів) та КТО – МГЦЕ (колонієтвірна одиниця мегакаріоцитів та еритроцитів). Наступна стадія розвитку еритроцитів – уніпотетний попередник КТО – Е (клітини ІІІ класу ). Проеритробласти ( ІV клас ) – перші морфологічні розпізнавані клітини еритроїдного ряду. Проеритробласти поділяються і перетворюються у базофільні еритробласти. Вони діляться мітозом,нагромаджують певну кількість гемоглобіну і перетворюються у поліхроматофільні еритробласти. Вони діляться мітозом. Їх пізні генерації називають поліхроматофільні нормобласти ( V клас ).
Білет 5
-
Дентин в різних його шарах на поперечному розрізі.
-
Бронхи різного калібру
Стінка бронхів утворена трьома оболонками - слизовою з підслизовою основою, фіброзно-хрящовою та адвентиційною. Особливості цих оболонок залежать від калібру бронха. Головні бронхи мають діаметр близько 15 мм. У їхній слизовій оболонці, на відміну від трахеї, з'являється м'язова пластинка, яка відмежовує слизову оболонку від підслизової основи. Вона тонка і складається із двох шарів гладких міоцитів - внутрішнього циркулярного і зовнішнього - з поздовжнім розташуванням клітин. Слизова оболонка головного бронха, як і трахеї, не утворює складок. Особливістю головних бронхів є фіброзно-хрящова оболонка, побудована із суцільних кілець гіалінового хряща.
Великі бронхи мають діаметр від 15 до 5 мм. М'язова пластинка слизової оболонки добре розвинена, складається з одного шару гладких міоцитів, орієнтованих у косо-циркулярному напрямку. Завдяки їхньому скороченню слизова оболонка цих бронхів утворює поздовжні складки. У власній пластинці слизової оболонки досить часто спостерігаються лімфатичні вузлики. Власна пластинка бронхів багата на еластичні волокна, які розташовані поздовжньо і забезпечують розтягування бронхів та їхнє повернення у вихідне положення під час дихання. Підслизова основа містить велику кількість залоз. Фіброзно-хрящова оболонка, на відміну від головних бронхів, утворена не суцільним кільцем хряща, а окремими хрящовими пластинками, роз міри яких зменшуються відповідно до зменшення калібру бронха. Кінцеві відділи мішаних слизово-білкових залоз розташовуються великими групами переважно у тих ділянках стінки бронха, де немає хряща. Середні бронхи мають діаметр від 5 до 2 мм. Товщина слизової оболонки та висота епітеліального шару зменшуються. М'язова пластинка слизової оболонки і її складки добре розвинені. Фіброзно-хрящова оболонка містить лише окремі острівці гіалінового хряща, місцями з'являється еластичний хрящ. У підслизовій оболонці зберігаються залози. Діаметр малих бронхів від 2 до 0,5 мм. Епітелій стає дворядним. М'язова пластинка у малих бронхах добре розвинена. У цих бронхах відсутні залози, а також хрящі. Отже, малі бронхи мають лише слизову і зовнішню адвентиційну оболонки або чотири пластинки: епітеліальну, власну, м'язову та адвентиційну. Термінальні (кінцеві) бронхіоли мають діаметр близько 0,5 мм і довжину до 1200 мкм. Загальний план будови їхніх стінок подібний до такого ж малих бронхів, але товщина стінки значно менша. Епітелій стає одношаровим кубічним війчастим. М'язова пластинка у термінальних бронхіолах має сіткоподібне розташування гладких міоцитів, завдяки чому складки слизової оболонки тут відсутні.