Офтальмологія посібник

на скляну паличку. Така процедура інколи дуже болюча. Тому перед цим в око закапують анестетики, іноді застосовують ін'єкції анальгетиків.

Після промивання і видалення опікових агентів закапують антибактері% альні краплі та закладають антибактеріальну мазь.

Лікування. За умови опіків легкого ступеня призначають антибактеріаль% ні краплі й мазі з метою профілактики вторинного бактеріального запалення. Регенерація рогівкового епітелію і запальні явища проходять самостійно.

Хворого з опіками середнього і тяжкого ступенів направляють до окуліс% та. У такому разі, крім антибактеріальних препаратів, для поліпшення трофі% ки призначають вітамінні краплі (офтан, катахром, тауфон, тіатриазолін), офтолік, солкосериловий гель, корнерегель; для поліпшення епітелізації – 1% розчин хініну; з дезінтоксикаційною метою використовують тривалі інс% тиляції (через крапельницю) 3% розчину глюкози, вітамінів, антисептиків. Із фізпроцедур застосовують фонофорез антибактеріальних препаратів, зокре% ма олійного розчину хлорофіліпту. У деяких випадках за умови тяжких хі% мічних опіків в ургентному порядку проводять операцію пересадки рогівки.

Якщо опіки особливо тяжкі, що призвели до некротизації усіх шарів ро% гівки, з метою збереження ока проводять операцію блефарорафії (зшивання повік). Пізніше – через 6–12 місяців, якщо внутрішні оболонки зберегли свої функції, проводять низку пластичних операцій, формуючи кон'юнктивальну порожнину, і кератопротезування. Значний внесок у розробку цих операцій зробили вчені Одеського інституту очних хвороб імені академіка В. П. Філа% това, де знаходиться єдине в Україні спеціалізоване опікове відділення.

ОСОБЛИВОСТІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ ІЗ ТРАВМАМИ ОКА. Травми органа зору дуже часто поєднуються з ушкодженнями інших час%

тин тіла. Тому в разі травм ока треба обов'язково звернути увагу на загальний стан хворого і провести обстеження всіх органів і систем. У дорослих, крім то% го, беруть кров для дослідження на вміст алкоголю. Слід з'ясувати всі деталі травм (у побуті чи на роботі, в який час, за яких обставин). Обов'язково пере% віряють гостроту зору як травмованого, так і здорового ока. Це в майбутньому може мати значення для встановлення ступеня втрати працездатності.

Огляд ока при ушкодженні треба проводити дуже делікатно, щоб не зав% дати додаткової травми. Для визначення характеру травми (контузія чи по% ранення, проникаюче чи непроникаюче поранення, ймовірність внутріш% ньоочного стороннього тіла тощо) велике значення має анамнез. Наявність внутрішньоочного стороннього тіла запідозрюють, коли травма пов'язана з ударом металу об метал (молотком чи зубилом по металу). За таких умов може відлетіти дрібний металевий осколок, який має достатню кінетичну енергію, щоб пробити оболонки ока.

Як уже зазначалося вище, особливо важливою є діагностика проникаючих поранень ока. Для їх визначення розрізняють прямі й непрямі ознаки. Прями%

ми ознаками проникаючого по% ранення є: власне рана, особливо якщо через неї випали внутріш% ні оболонки ока, ушкодження (отвір) райдужки або криштали% кової капсули за ходом ранового каналу, внутрішньоочне сторон% нє тіло. Непрямими ознаками є гіпотонія, зміна глибини перед% ньої камери, травматична ката% ракта. Дуже важливим за наяв% ності проникаючих поранень ока є рентгенологічне обстежен% ня за Конбергом–Балтіним.

У всіх випадках із наймен% шою підозрою на внутрішньо% очне стороннє тіло проводять прицільну рентгенографію ор% біти. Щоб стороннє тіло на плівці було видно чіткіше, рент% генографію проводять у поло% женні обличчям униз – ближче до касети з плівкою. Для того, щоб на проекцію очного яблу% ка не нашаровувалися тіні лоб% ної, основної і верхньощелеп% ної кісток, голова хворого по% винна бути у такому положен%

ні, за якого підборіддя і кінчик носа торкаються столу.

Однак часто на рентгенівських плівках зустрічаються дрібні тіні (арте% факти), що можуть симулювати сторонні тіла. Тому для виключення ймо% вірних помилок проводять так звану поліграму: на одній плівці роблять два знімки. Під час першого знімка хворому пропонують дивитися вниз, під час другого – догори. Якщо у хворого є внутрішньоочне стороннє тіло, на рентгенограмі буде не одна, а дві симетричні тіні – зверху і знизу.

Для успішної операції видалення внутрішньоочного стороннього тіла необхідно точно визначити його локалізацію. Для цього використовується протез Балтіна. Він виготовлений із м'якого металу і має чотири свинцеві мітки. Протез накладають на око так, щоб мітки точно знаходилися на ме% ридіанах 12%ї, 3%ї, 6%ї і 9%ї годин. Рентгенографію проводять у передньо%зад% ній і боковій проекціях (мал. 12.14). Орієнтуючись на тіні від крупинок свинцю, за допомогою спеціальних схем Комберга можна точно встанови%

ти, в якому меридіані і на якій відстані від лімба залягає стороннє тіло. Для діагностики внутрішньоочних сторонніх тіл часто використовують ульт% развукове обстеження (мал. 12.15).

ПРОФІЛАКТИКА ОЧНОГО ТРАВМАТИЗМУ.

Зважаючи на все вищесказане, стає зрозумілим, що травми ока завжди є дуже серйозними і часто призводять до сліпоти. Крім того, травми органа зору трапляються в найбільш працездатному віці, що має велике соціальне значення. Тому профілактика очного травматизму є дуже важливою.

До профілактики очного травматизму, насамперед, відносять дотримання техніки безпеки на виробництві (використання захисних окулярів, щитків тощо). Освітлення на робочому місці повинне бути достатнім. Не можна ви% конувати види робіт, не передбачені технологією виробництва. До роботи не повинні допускатися працівники втомлені, хворі й особливо в стані алко% гольного сп'яніння. Усі ці аспекти виробництва повинні перебувати під кон% тролем не тільки адміністрації, інженера з техніки безпеки, але й медиків. Про кожен випадок травми слід повідомляти адміністрацію виробництва.

У школах, дитячих садках профілактика очного травматизму передба% чає дисциплінованість дітей. Дітям необхідно роз'яснювати, наскільки не% безпечну травму можна нанести в разі необережного поводження з такими предметами, як ножиці або шило, а також бавлячись вибухонебезпечними речовинами. У дитячих садках не повинно бути іграшок, якими можна на% нести поранення. На уроках праці, так само, як і на підприємстві, необхід% но дотримуватись усіх заходів техніки безпеки. Батькам теж слід роз'ясню% вати, що травм ока в дітей можна уникнути, вчасно припинивши пустощі з гострими предметами, сніжками, камінням, "експерименти" з вибуховими та хімічними речовинами.

Знати:

–класифікацію і поширення захворювань зорового нерва;

–особливості діагностики, невідкладну допомогу та принципи лікуван% ня захворювань зорового нерва;

–невідкладну допомогу при гострих та хронічних отруєннях;

–клініку, діагностику та лікування застійного диска зорового нерва та запалення хіазми;

–невідкладну допомогу при гострій непрохідності центральної вени сіт% ківки та її гілок;

–сучасні методи лікування відшарування сітківки;

–особливості клінічного перебігу та офтальмоскопічної картини при новоутвореннях сітківки.

3.МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ

4. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які по> винен засвоїти студент при підготовці до заняття.

4.2.Теоретичні питання до заняття.

1.Запалення зорового нерва (неврит).

2.Папіліт і ретробульбарний неврит (етіологія, клініка), особливос% ті діагностики, принципи лікування.

3.Гострі та хронічні отруєння (метиловий, етиловий спирти, сви% нець, хінін, наркотичні речовини, тютюнопаління), клінічний пе% ребіг, невідкладна допомога.

4.Застійний диск зорового нерва, особливості стадій, лікування.

5.Запалення хіазми, ураження зорового канатика, клініка, діагнос% тика, лікування.

6.Гостра непрохідність центральної вени сітківки та її гілок, клініка, діагностика, лікування, невідкладна допомога.

7.Емболія центральної артерії сітківки, надання невідкладної до% помоги.

8.Роль фото% й лазеркоагуляції в профілактиці та лікуванні відша% рування сітківки.

9.Новоутворення сітківки, сучасні методи діагностики та лікування.

4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті.

1.Оглянути очне дно методом прямої офтальмоскопії.

2.Оглянути очне дно методом зворотної офтальмоскопії.

3.Надати невідкладну допомогу при гострій непрохідності цен% тральної вени сітківки.