
физиология мод 1 тесты
.pdfB.*Зменшення концентрації іонів Na+ у розчині
C.Надмірна кількість глюкози в розчині
D.Порушення дифузії К+ з цитоплазми
E.Зменшення концентрації Са ++ у розчині
67. Середнє значення порога збудливості:
A.*- 60 мв
B.- 60 мкв
C.- 100 мв
D.– 100 мкв
E.-20 мкв
68. У фазі деполяризації провідність мембрани найбільш висока для:
A.К
B.Cl
C.Nа і Сl
D.*Nа
E.Са
69. Активність К-Nа- АТФ-ази найбільш висока для:
A.Повільної деполяризації
B.Швидкої деполяризації
C.Швидкої реполяризації
D.*Повільної реполяризації
E.Овершута
70.Швидкість проведення порушення по мембрані скелетного м'язового волокна?
1. |
*3 – 5 |
м/с |
2. |
10 – 20 |
м/с |
3. |
1 – 2 |
м/с |
4.120 – 130 м/с
5. 7 – 15 м/с
71.Головною функцією тропоніна в м'язовому волокні є одна з наступних:
1.*Регулює перекриття активних центрів актину
2.Сприяє сполученню збудливості і скоротливості
3.Відкачує іони Са2+ у цистерни
4.Відкриває Са2+ канали цистерн
72.Експериментально доведено, що всі живі клітини мають різний електричний заряд на зовнішніх і внутрішніх поверхнях мембранимембранний потенціал спокою (МПС). Який іон відіграє основну роль у генерації МПС?
A.Са2+
B.Сl-
C.Na+
D.Fe2+
E.*K+
73.У скелетному м'язі виникає напруга без витрати АТФ при одному з видів скорочення:
1.Ізотонічному
2.Ізометричному
3.Тетанічному
4.Активному
5.Пасивному
74.Сила скорочення м'яза збільшиться:
1.При зменшенні її початкової довжини
2.При збільшенні продукції АТФ
3.При збільшенні кількості тропоніна
4.*При збільшенні кількості поперечних містків
75.В експерименті на нервовій клітині з використанням методу внутрішньоклітинного введення мікроелектродів реєструється різниця потенціалів по обидва боки мембранимембранний потенціал спокою. Чому дорівнює його величина?
A.45мв
B.*70мв
C.120мв
D.30мв
E.150мв
76.Якій фазі збудливості відповідає слідова деполяризація потенціалу дії?
A.*Супернормальної збудливості
B.Абсолютної рефрактерності
C.Субнормальної збудливості
D.Відносної рефрактерності
E.Підвищеної збудливості
77.У результаті активації іонних каналів зовнішньої мембрани збудливої клітини значно збільшився її потенціал спокою. Які канали були активовані?
A.Хлорні
B.Натрієві
C.Кальцієві
D.Натрієві і кальцієві
E.*Калієві
78.У збудливій клітині цілком заблокували процеси енергоутворення. У результаті цього мембранний потенціал спокою:
A.Значно зменшиться
B.Незначно зменшиться
C.*Зникне
D.Незначно збільшиться
11
E.Значно збільшиться
79.Людина при тривалій присутності в приміщенні з неприємним запахом не відчуває його. В основі цього лежать такі зміни в рецепторах нюху:
A.Інактивація калієвих каналів
B.Інактивація кальцієвих каналів
C.*Інактивація натрієвих каналів
D.Зменшення мембранного потенціалу спокою
E.Зменшення граничного потенціалу
80.Нервове волокно помістили в безкисневе середовище. Як це відіб'ється на генерації потенціалу дії (ПД) нервового волокна?
A.Не відіб'ється
B.*ПД нерва не буде генеруватися
C.ПД нерва зменшиться
D.ПД нерва збільшиться
E.Активізується іонний транспорт, що приведе до спонтанного потенціалу
81.Чи зміниться обмін речовин і поділ клітин, якщо на тканину впливати електричним струмом порогової сили?
A.*Активізуються до визначеної межі
B.Не зміниться
C.Сповільниться обмін речовин, буде активізуватися поділ клітин
D.Поділ клітин припиниться, обмін речовин активізується
E.Зміниться
82.У хворого необхідно оцінити рівень збудливості нерва. Для цього доцільно визначити для нього величину:
A.Амплітуди потенціалу дії
B.Потенціалу спокою
C.Критичного рівня деполяризації
D.*Порогову силу подразника
E.Тривалість потенціалу дії
83.Ізольовану нервову клітину помістили в розчин РінгераЛюсена. Які іони будуть здійснювати основну роль у генерації мембранного потенціалу спокою в цих умовах?
A.Хлору
B.Натрію
C.Кальцію
D.*Калію
E.Магнію
84.Na+, К+- помпа:
A.Здійснює все перераховане.
B.Бере участь в антипорту.
C.Енергозалежна.
D.*Обмінює три внутрішньоклітинних іони Na+ на два позаклітинних іони К+.
E.Є електрогенним механізмом обміну, що створює загальний негативний заряд
на внутрішній поверхні клітинної мембрани.
85.Експериментальні дослідження мембранних іонних струмів у динаміку розвитку потенціалу дії показали, що іонний струм, що обумовлює фазу реполяризації, є
A.Пасивним калієвим
B.Пасивним натрієвим
C.Активним хлорним
D.*Активним калієвим
E.Активним натрієвим
86.У реанімаційному відділенні в пацієнта установлено збільшення концентрації іонів К+ у плазмі крові. Який процес у збудливих тканинах буде страждати?
A.Вхід Na+ у клітину
B.Вхід Cl - у клітину
C.Вхід ДО+ у клітину
D.*Вихід К+ із клітини
E.Вихід Na+ із клітини
87.На тканину наносять подразнення стимулом, сила якого дорівнює 50% від порогового рівня. Які явища при цьому відбудуться на мембрані?
A.Реполяризація
B.Слідова деполяризація
C.Акомодація
D.*Локальна відповідь
E.Гіперполяризація
88.Оберіть якісні показники ЕМГ:
1.Амплітуда
2.*Характер наростання та спаду активності
3.*Насиченість
4.Частота
89.Під час нанесення подразнення на мембрані істотно збільшується проникність її для іонів Na+. Яка фаза потенціалу дії спостерігається при цьому?
A.Реполяризації
B.Слідової деполяризації
C.*Регенеративної деполяризації
D.Слідової гіперполяризації
E.Na+ інактивації
90.При переході на штучний кровообіг для зупинки серця в хірургічній практиці використовують розчин хлориду калію. Що з перерахованого викликає зупинку серця ?
A.*Збільшення мембранного потенціалу
B.Зникнення мембранного потенціалу
C.Зменшення мембранного потенціалу
12
D.Зменшення граничного потенціалу
E.Збільшення граничного потенціалу
91.В експерименті збільшили проникність мембрани збудливої клітини для іонів калію. Які зміни електричного стану мембрани при цьому виникнуть?
A.Метаболічний потенціал
B.Потенціал спокою
C.Потенціал дії
D.*Гіперполяризація
E.Локальна відповідь
92.В експерименті збудливу клітину внесли в безнатрієвий сольовий розчин. Як це відіб'ється на розвитку процеса збудження?
A.*Потенціал дії не виникає
B.Амплітуда потенціалу дії зменшується
C.Амплітуда потенціалу дії збільшується
D.Тривалість потенціалу дії збільшується
E.Тривалість потенціалу дії зменшується
93.Частота коливань ЕМГ при ураженні мотонейронів дорівнює:
1.100 Гц
2.1000 Гц
3.20 Гц
4.2000 Гц
94.У реанімаційному відділенні в пацієнта встановлене зменшення концентрації іонів Na+ у плазмі крові. Який процес у збудливих тканинах буде страждати?
A.Вихід К+ у клітину
B.Вхід Сl- у клітину
C.*Вхід Na+ у клітину
D.Вихід К+ із клітини
E.Вихід Na+ із клітини
95.В експерименті подразник викликав деполяризацію клітинної мембрани. При цьому збудливість клітини зменшилася. Що з перерахованого є найбільш ймовірною причиною цього явища?
A.Пригнічення роботи калій-натрієвого насоса
B.Підвищення критичного рівня деполяризації (порога)
C.Зниження критичного рівня деполяризації (порога)
D.*Стійка деполяризація мембрани
E.Активація калій-натрієвого насоса
96.Експериментальне дослідження мембранних іонних струмів у динаміці розвитку потенціалу дії показало, що лавиноподібний вхід іонів натрію в клітину спостерігається у фазі:
A.*Деполяризації
B.Реверсполяризації
C.Реполяризації
D.Деполяризаційного слідового потенціалу
E.Гіперполяризаційного слідового потенціалу
97.Потенціал спокою клітини дорівнює –80 мв. При розвитку ПД величина мембранного потенціалу склав +30 мв під час фази:
A.*Реверсполяризації
B.Слідової гіперполяризації
C.Слідової деполяризації
D.Гіперполяризації
E.Деполяризації
98.Амплітуда ЕМГ в нормі дорівнює:
1.50-100 мВ
2.50-100 Гц
3.300-1200 мкВ
4.300-1200 мВ
99.Яка фаза збудливості має місце в клітині, якщо на її мембрані розвивається фаза деполяризації піка ПД?
A.*Абсолютної рефрактерності
B.Супернормальної збудливості (екзальтації)
C.Відносної рефрактерності
D.Абсолютної і відносної рефрактерності
E.Змін збудливості не буде
100.У чому складається перший експеримент Гальвані?
A.*Скорочення литкового м'яза жаби під дією особливого [Fe/Cu] пінцета на сідничний нерв
B.Скорочення нервово-м'язового препарату під дією накладення нерва на м'яз що іннервується
C.Скорочення нервово-м'язового препарату під дією хімічних агентів
D.Демонструє стомлення нервово-м'язового препарату при порушенні
E.Скорочення литкового м'яза жаби під дією пінцета на сідничний нерв
101.Потенціал спокою – це:
A.*Різниця потенціалів між внутрішньою і зовнішньою сторонами клітинної мембрани в умовах фізіологічного спокою
B.Потенціал на внутрішній стороні клітинної мембрани в умовах фізіологічного спокою
C.Потенціал на зовнішній стороні клітинної мембрани в умовах фізіологічного спокою
D.Внутрішньоклітинний потенціал
E.Зміни трансмембранного потенціалу в умовах фізіологічного спокою
102.Реобаза – це:
A.Найбільший подразник, здатний викликати збудження
B.Найменший подразник, здатний викликати збудження при часі впливу, обмеженому хронаксією
C.Найбільша сила струму, що викликає збудження (при заданому часі впливу)
13
D.Найменша сила струму, що викликає збудження (при заданому часі впливу)
E.Найменша сила струму, здатна викликати збудження (при досить більшому часі впливу)
103.Амплітуда потенціалу дії приблизно складає:
A.40 мв
B.200 мв
C.120 мкв
D.1,5 В
E.100 мв
104.В експерименті на ізольованій збудливій клітині необхідно одержати збільшення мембранного потенціалу спокою (гіперполяризацію). Які іонні канали варто активувати для цього?
A.Натрієві і кальцієві
B.Натрієві
C.Калієві і натрієві
D.*Калієві
E.Кальцієві
105.Основним механізмом розвитку абсолютної рефрактерної фази є процес:
A.Натрієвої інактивації
B.Калієвої активації
C.Калієвої інактивації
D.Натрієвої і калієвої інактивації
E.*Натрієвій інактивації, калієвій активації
106. У клітині цілком заблокували процеси энергоутворення. Унаслідок цього ПС |
зміниться в такий спосіб: |
A.*Зникне
B.Змін не буде
C.Істотно зменшиться
D.Істотно збільшиться
E.Злегка збільшиться
107.Закон «сили – часу»:
A.Чим довше триває подразнення, тим більше сила збудження.
B.Підпорогові подразники не викликають збудження (незалежно від часу дії).
C.Чим сильніший пороговий подразник, тим менше часу необхідно для збудження. Цей час не може бути менше визначеного
108.Подразливість клітин – це:
1.Здатність відповідати на зовнішні впливи тією чи іншою формою діяльності
2.Здатність генерувати потенціал дії
3.Здатність підтримувати потенціал спокою і змінювати його під впливом подразників
4.Здатність змінювати обмін речовин під впливом подразника
5.Здатність збуджуватися при дії подразника
109.При якій довжині м'яза розвиває максимальна сила:
1.При мінімальній довжині
2.При максимальній довжині
3.*При проміжній між мінімумом і максимумом
4.При довжині, близької до мінімального
110.Зубчастий тетанус – це м'язове скорочення:
1.При одиночному подразненні
2.При серії подразнень з інтервалом часу більшим ніж одиночне скорочення і розслаблення м'яза
3.При серії подразнень з інтервалом часу меншим ніж одиночне скорочення, але більшим за латентний період
4.При серії подразнень з інтервалом між ними меншим часу латентного періоду
5.*При серії подразнень з інтервалом між ними більшим часу одиночного скорочення, але меншим часу розслаблення
111.Фізіологічний спокій клітини – це :
1.Відсутність хімічних реакцій
2.*Метаболізм під час відсутності подразників
3.Відсутність реакцій клітини на подразники
4.Зміни метаболізму в межах фізіологічної норми
5.Відсутність змін метаболізму
112. Поріг подразнення – це :
1.Максимальний по інтенсивності подразник, здатний викликати збудження
2.Мінімальний по інтенсивності подразник, що викликає зміни метаболізму
3.Максимальний по інтенсивності подразник, що не викликає патологічних змін
4.Мінімальний подразник, що викликає генерацію потенціалу дії
5.*Мінімальний по інтенсивності подразник, здатний викликати збудження
113.Специфічними ознаками збудження в м'язовій тканині є:
1.Зміни забарвлення клітин
2.*Скорочення
3.Виділення визначених речовин у навколишнє середовище
4.Генерація потенціалу дії
5.Проведення потенціалу дії
114.Відповідно закону силових відносин:
1.Слабкі подразники не викликають відповідної реакції тканини, сильні викликають стандартну відповідну реакцію
2.Чим слабше подразнення, тим слабша відповідна реакція тканини. Відповідна реакція відсутня тільки при відсутності подразника
3.Відповідна реакція тканини не залежить від сили подразнення
4.*Чим сильніше подразнення, тим сильніша відповідна реакція тканини. Сила відповідної реакції обмежена.
5.Чим сильніше подразнення, тим слабша відповідна реакція тканини.
115.Зниження утворення АТФ у м'язовому волокні приведе до відсутності:
1.Утворення актино-міозинових містків
2.Звільнення іонів Са2+ з цистерн
14
3.Зміна кута голівки міозину щодо актину
4.*Від'єднання поперечних містків під час скорочення
5.Сполучення збудження і скорочення
116.Тривале скорочення м'яза зі зменшенням її довжини – це один з наступних видів скорочення:
1.Ізотонічне
2.Ізометричне
3.*Тетанічне
4.Активне
5.Пасивне
117.Відповідно закону «все або нічого»:
1.Неадекватні подразники не викликають відповідної реакції тканини, адекватні – викликають
2.Чим сильніше подразнення, тим сильніша відповідна реакція тканини
3.*Підпорогові подразники не викликають відповідної реакції структури, порогові і надпорогові – викликають максимальну відповідну реакцію
4.Підпорогові подразники викликають мінімальну відповідну реакцію,
максимальні подразники викликають максимальну відповідну реакцію.
5. Сильні подразники викликають відповідну реакцію, слабкі не викликають відповідної реакції, дуже сильні також не викликають відповідної реакції
118.Збудливість клітин – це здатність:
1.Змінювати обмін речовин під дією подразника
2.Створювати і підтримувати потенціал спокою
3.Реагувати порушенням на вплив подразника
4.До механічного руху під дією подразника
5.*Реагувати збудженням на зміни обміну речовин
119.Причина надходження Са+ у саркоплазму м'язових волокон:
1.Деполяризація сарколеми
2.*Деполяризація мембрани поперечних трубочок
3.*Деполяризація мембрани бічних цистерн
4.Деполяризація мембрани поздовжніх трубочок
5.Деполяризація постсинаптичної мембрани нервово – м'язового синапса
120.Що відбувається в скелетному м'язовому волокні, коли Са++ зв'язується з тропоніном?
1.*Конформаційні зміни тропонін – тропоміозинових містків
2.*Взаємне ковзання актинового і миозинового волокон
3.Конформаційні зміни актину
4.Конформаційні зміни міозину
5.Зміни довжини А – диска
121.Адекватний подразник – це подразник:
1.Що викликає подразнення при будь-якій силі дії
2.Відповідний даному типу клітин, що викликає подразнення при високій силі впливу
3.*Специфічний для даного типу клітин, що викликає порушення при відносно малій силі впливу
4.Здатний викликати порушення в клітин даного типу
5.Здатний викликати подразнення в клітин даного типу
122.Підпороговий подразник:
1.Не викликає змін у тканині
2.Викликає збудження
3.Викликає зміни обміну речовин, що не залежать від сили подразника
4.Може викликати локальні зміни мембранного потенціалу
5.*Викликає зміни обміну речовин, що залежать від сили подразника, але не викликає збудження
123.Специфічними ознаками збудження в нервовій тканині є:
1.Скорочення нейрофібрил
2.*Генерація потенціалу дії
3.Зміни концентрації кальцію
4.*Проведення потенціалу дії
5.Зміна складу мембрани
124.Специфічними ознаками збудження в залозистій тканині є:
1.*Виділення секрету
2.Генерація потенціалу дії
3.Зміна концентрації хлору
4.Проведення потенціалу дії
5.Скорочення
125.Скелетні м'язи людини є:
1.Гладкими
2.*Поперечно – смугастими
3.Косо - смугастими
4.Мають синцитіальну будову
5.Включають як гладкі, так і поперечно – смугасті елементи
126.Z – лінія – це:
1.Світла лінія, що перетинає А – диск в області змикання актинових і миозинових волокон
2.*Лінія розділення саркомерів
3.*Мембрана, на якій закріплені актинові волокна
4.Темна лінія, що перетинає А – диск
5.*Темна лінія, що перетинає 1 – диск
127.Закон «все або нічого» дійсний:
1. Для збудливих тканин як цілого об'єкту досліджень
15
2. Для усіх видів тканин
3. *Для окремих клітин усіх типів
4.Для окремих клітин збудливих тканин
5.Для будь-яких органів, як цілого
128.Закон силових відносин дійсний:
1.Для усіх видів тканин як цілого об'єкта дослідження
2.*Для збудливих тканин (крім міокарда) як цілого об'єкта дослідження
3.Для окремих клітин усіх типів
4.Для окремих клітин збудливих тканин
5.Для всіх біологічних структур, включаючи міокард
129.Медіатором у скелетних м'язах є:
1.Адреналін
2.Норадреналін
3.*Ацетилхолін
4.Серотонін
5.Дофамін
130.Функція кальцію в скелетному м'язовому волокні:
1.*Взаємодія з тропоніном
2.Взаємодія з актином
3.*Стимуляція конформацій, що приводить до взаємного зсуву актину до міозину
4.Стимуляція структурних конформацій субодиниць актину
5.Стимуляція структурних конформацій міозину
131.Хронаксія – це мінімальний час,
1.Необхідний для того, щоб подразник завбільшки одну реобазу викликав збудження
2. *Необхідний для того, щоб подразник завбільшки двох реобаз викликав збудження
3.Необхідний для того, щоб підпороговий подразник викликав збудження
4.Необхідний для розвитку відповідної реакції тканини на подразнення
5.Необхідний для того, щоб який завгодно подразник викликав збудження
132.Лабільність – це:
1.Здатність тканини до генерації потенціалів дії
2.Здатність тканини адаптуватися до подразників
3.*Функціональна рухливість
4.Здатність тканини до змін внутрішнього середовища під впливом подразників
5. Пристосовність тканини до змін у зовнішнім середовищі
№ тем |
№ пит. |
|
Питання та відповіді |
Прав. |
|
|
|
Тема: Збудливі тканини |
|
1 |
30 |
У експерименті на гігантському аксоні кальмара зареєстроване збільшення проникності для іонів натрію під |
1 |
|
|
|
впливом батрахотоксина. Як зміниться величина потенціалу спокою і амплітуда потенціалу дії: |
|
|
|
|
1. |
Потенціал спокою зменшиться, амплітуда ПД зменшиться |
|
|
|
2. |
Потенціал спокою збільшиться, амплітуда ПД збільшиться |
|
|
|
3. |
Потенціал спокою збільшиться, амплітуда ПД зменшиться |
|
|
|
4. |
Потенціал спокою зменшиться, амплітуда ПД збільшиться |
|
|
|
5. |
Показники не зміняться |
|
1 |
31 |
Гігантський аксон кальмара помістили в середовище, яке за своїм складом відповідало міжклітинній рідині. |
3 |
|
|
|
При подразненні в аксоні виникали ПД. Потім концентрацію іонів натрію в середовищі зрівняли з їх |
|
|
|
|
концентрацією в аксоні і повторили подразнення. Що виявили? |
|
|
|
|
1. |
Збільшення амплітуди потенціалу дії |
|
|
|
2. |
Зменшення потенціалу спокою |
|
|
|
3. |
Збільшення амплітуди потенціалу дії ,та зменшення потенціалу спокою 4. Зникнення потенціалу дії |
|
|
|
5. |
Збільшення потенціалу спокою |
|
1 |
35 |
У експерименті під впливом хімічної речовини в м'язах ослаблена робота Са-насоса. Які явища будуть |
1 |
|
|
|
спостерігатися при цьому? |
|
|
|
|
1. |
Збільшення тривалості розслаблення |
|
|
|
2. |
Збільшення тривалості ПД |
|
|
|
3. |
Зниження потенціалу спокою |
|
|
|
4. |
Зниження швидкості поширення ПД |
|
|
|
5. |
Активація натрій-калієвого насосу |
|
1 |
76 |
У спортсменів за рахунок тренувань може збільшуватись об’єм м’язів. Яка речовина є безпосереднім |
2 |
|
|
|
джерелом енергії м’язового скорочення? |
|
|
|
|
1. |
Креатинфосфат. |
|
|
|
2. |
Аденозинтрифосфат. |
|
|
|
3. |
Аденозиндифосфат. |
|
|
|
4. |
Молочна кислота. |
|
|
|
5. |
Нейтральні жирні кислоти. |
|
1 |
77 |
Однією з основних властивостей нервів є проведення збудження. Швидкість проведення збудження по |
2 |
|
|
|
нервових волокнах залежить від: 1. Сили подразника. |
|
|
|
|
2. |
Товщини волокна. |
|
|
|
3. |
Довжини волокна. |
|
|
|
4. |
Місця локалізації тіла нейрона. |
|
|
|
5. |
Кисневого забезпечення волокна. |
|
1 |
112 |
Людина виконує фізичні вправи. На якій стадії інтенсивність роботи м’язів буде максимальною? |
4 |
|
|
|
1.Втома |
|
16
|
|
2.Впрацьовування |
|
|
|
|
3.Предстартовий стан |
|
|
|
|
4.Стаціонарний стан |
|
|
|
|
5.Відновлення |
|
|
1 |
113 |
В результаті пригнічення натрій-калієвої АТФфази заблокована робота натрій-калієвого насоса. Як це |
3 |
|
|
|
позначиться на величині потенціалу спокою? |
|
|
|
|
1.Незначно знизиться |
|
|
|
|
2.Не зміниться |
|
|
|
|
3.Знизиться до нуля |
|
|
|
|
4.Збільшиться незначно |
|
|
|
|
5.Суттєво збільшиться |
|
|
1 |
114 |
У дитини в віці двух місяців при будь-якому подразненні спостерігається генералізована відповідна реакція у |
3 |
|
|
|
вигляді хаотичних некоординованих рухів. Невиконання якого закону проведення збудження в результаті |
|
|
|
|
вікових особливостей має місце? |
|
|
|
|
1.Анатомічної цілісності нерва |
|
|
|
|
2.Двохстороннього проведення збудження |
|
|
|
|
3.Ізольованного проведення збудження |
|
|
|
|
4.Фізіологічної цілісності нерва |
|
|
|
|
5.Бездекрементного проведення збудження |
|
|
1 |
173 |
В клінічній практиці лікаря-стоматолога (терапевта, ортопеда) у хворого можуть виникнути симптоми, |
4 |
|
|
|
характерні для явища гальванізму. Які ці симптоми? |
|
|
|
|
1. |
Запалення слизової оболонки рота: почервоніння, можливість ерозій |
|
|
|
2. |
Металевий смак |
|
|
|
3. |
Сухість у порожнині рота |
|
|
|
4. |
Усі відповіді вірні |
|
|
|
5. |
Сила струму між різними металами дорівнює 80 мкА (коронки, під якими металева пломба) |
|
1 |
174 |
З метою діагностики для визначення збудливості зубів (чутливих нервів і пульпи) застосовують постійний |
3 |
|
|
|
струм. Здорові зуби (незалежно від групової належності) мають однакову збудливість і реагують на силу |
|
|
|
|
постійного струму 2-6 мкА. У пацієнта реакція виникає при пороговому подразненні струмом силою 1 мкА. Це |
|
|
|
|
свідчить про: |
|
|
|
|
1. |
Знижену збудливість і парадонтоз |
|
|
|
2. |
Знижену збудливість та пульпіт |
|
|
|
3. |
Підвищену збудливість і парадонтоз |
|
|
|
4. |
Підвищену збудливість і пульпіт |
|
|
|
5. |
Руйнування пульпи |
|
1 |
191 |
Чому при нанесені порогового подразнення у фазу абсолютної рефракткрності не виникає відповіді? 1. |
3 |
|
|
|
Знижена збудливість |
|
|
|
|
2. |
Недостатня сила подразнення |
|
|
|
3. |
Відсутня збудливість |
|
|
|
4. |
Висока збудливість |
|
|
|
5. |
Знижена лабільність |
|
1 |
192 |
Який вид скорочення м’язів верхньої кінцівки має місце при намаганні підняти непосильний вантаж? 1. Усі |
5 |
|
|
|
відповіді вірні |
|
|
|
|
2. |
Ізотонічний |
|
|
|
3. |
Ауксотонічний |
|
|
|
4. |
Фазичний |
|
|
|
5. |
Ізометричний |
|
1 |
193 |
Якої сили подразнення треба нанести на нервове волокно, щоб викликати збудження у фазу субнормальної |
4 |
|
|
|
збудливості? 1. Допорогове досить тривале |
|
|
|
|
2. |
Допорогове |
|
|
|
3. |
Порогове |
|
|
|
4. |
Надпорогове |
|
|
|
5. |
Усі відповіді вірні |
|
1 |
194 |
Які умови потрібні, щоб виникло повноцінне збудження тканини? 1. Порогове подразнення і знижена |
5 |
|
|
|
збудливість |
|
|
|
|
2. |
Висока лабільність і нормальна збудливість |
|
|
|
3. |
Допорогове подразнення і знижена збудливість |
|
|
|
4. |
Допорогове подразнення і нормальна збудливість |
|
|
|
5. |
Порогове подразнення і нормальна збудливість |
|
1 |
200 |
Після забігу на тривалу дистанцію у спортсмена виникла контрактура литкових м’язів (м’язів нижніх кінцівок). |
3 |
|
|
|
Накопичення якого продукту метаболізму, найбільш вірогідно, викликало цей стан? |
|
|
|
|
1. |
Креатиніну |
|
|
|
2. |
Піровиноградної кислоти |
|
|
|
3. |
Молочної кислоти |
|
|
|
4. |
Сечовини |
|
|
|
5. |
Сечової кислоти |
|
1 |
201 |
Після тренування у штангіста виникла контрактура трьохголового м’язу. Зменшення концентрації в м’язах якої |
2 |
|
|
|
речовини, найбільш вірогідно, може викликати такий стан? 1.Піровиноградної кислоти |
|
|
|
|
2. |
АТФ |
|
|
|
3. |
Молочної кислоти |
|
|
|
4. |
Креатиніну |
|
|
|
5. |
Глюкози |
|
1 |
224 |
Досліджуваний отримав завдання виконати на протязі 1 години 1200 кГм роботи. Які умови роботи |
1 |
|
|
|
забезпечують виконання цієї роботи? 1. Оптимальне навантаження та оптимальний ритм роботи |
|
|
|
|
2. |
Максимальне навантаження та оптимальний ритм роботи |
|
|
|
3. |
Оптимальне навантаження та максимальний ритм роботи |
|
17
|
|
4. |
Максимальне навантаження та максимальний ритм роботи |
|
|
|
5. |
Мінімальне навантаження та максимальний ритм роботи |
|
1 |
245 |
В експерименті до м’яза, взятого з сечовода тварини, підвішують тягар. М’яз розтягується і залишається в |
1 |
|
|
|
такому положенні після зняття тягаря. Яку властивість м’язової тканини демонструє цей експеримент? |
|
|
|
|
1. |
Пластичність |
|
|
|
2. |
Автоматія |
|
|
|
3. |
Еластичність |
|
|
|
4. |
Скоротливість |
|
|
|
5. |
Розтягуваність |
|
1 |
265 |
У експерименті вивчали збудливість різних ділянок нейрону. Яка ділянка відповість генерацією ПД на |
2 |
|
|
|
збуджуючий стимул порогової сили: 1. Основа дендриту |
|
|
|
|
2. |
Аксональний горбик |
|
|
|
3. |
Дендритні шипики |
|
|
|
4. |
Пресинаптичне закінчення |
|
|
|
5. |
Сома |
|
1 |
268 |
За допомогою мікроелектродної техніки вимірювали мембранний потенціал мотонейрона спинного мозку. |
2 |
|
|
|
При цьому виявлена деполяризація нейрона після впливу фармпрепарату. З чим це можливо пов’язати? |
|
|
|
|
1.Підвищення калієвої проникливості мембрани |
|
|
|
|
2.Підвищення натрієвої проникливості мембрани |
|
|
|
|
3.Зниження натрієвої проникливості мембрани |
|
|
|
|
4.Підвищення хлорної проникливості мембрани |
|
|
|
|
5.Зниження кальцієвої проникливості мембрани |
|
|
1 |
269 |
За допомогою мікроелектродної техніки вимірювали мембранний потенціал мотонейрона спинного мозку. |
3 |
|
|
|
При цьому виявлена гіперполяризація нейрона після впливу фармпрепарату. Це може бути пов’язано? |
|
|
|
|
1.Підвищення проникливості мембрани для кальцію |
|
|
|
|
2.Підвищення проникливості мембрани для натрію |
|
|
|
|
3.Підвищення проникливості мембрани для калію |
|
|
|
|
4.Зниження проникливості мембрани для калію |
|
|
|
|
5.Зниження проникливості мембрани для хлору |
|
|
1 |
270 |
В експерименті досліджували хронаксію клітин різних тканин. Де вона виявилась найменшою? |
4 |
|
|
|
1.У міоцитах гладкого м’язу |
|
|
|
|
2.У клітинах залоз |
|
|
|
|
3.У міоцитах скелетного м’язу |
|
|
|
|
4.У мотонейронах спинного мозку |
|
|
|
|
5.У кардіоміоцитах |
|
|
1 |
271 |
В експерименті досліджували поріг сили подразнення клітин різних тканин. Де він виявився мінімальним? |
1 |
|
|
|
1. |
У мотонейронах спинного мозку |
|
|
|
2. |
У залозистих клітинах |
|
|
|
3. |
У міоцитах скелетного м’язу |
|
|
|
4. |
У міоцитах гладенького м’язу |
|
|
|
5. |
У кардіоміоцитах |
|
1 |
272 |
В |
експерименті досліджували лабільність клітин різних тканин. Де вона виявилася найбільшою? |
3 |
|
|
1. |
У міоцитах скелетного м’язу |
|
|
|
2. |
У залозистих клітинах |
|
|
|
3. |
У мотонейронах спинного мозку |
|
|
|
4. |
У міоцитах гладенького м’язу |
|
|
|
5. У кардіоміоцитах |
|
|
1 |
273 |
В екперименті досліджували рефрактерність різних тканин. Де вона виявилася найменшою? |
2 |
|
|
|
1. |
У залозистих клітинах |
|
|
|
2. |
У мотонейронах спинного мозку |
|
|
|
3. |
У міоцитах скелетного м’язу |
|
|
|
4. |
У міоцитах гладенького м’язу |
|
|
|
5. |
У кардіоміоцитах |
|
1 |
274 |
У розчин, в якому знаходився нервово-м’язовий препарат литкового м’язу жаби, введено курареподібну |
1 |
|
|
|
речовину. Через деякий час подразнювався руховий нерв литкового м’язу. Як при цьому змінюватимуться |
|
|
|
|
скорочення м’язів? |
|
|
|
|
1. |
М’язевих скорочень не буде |
|
|
|
2. |
Скорочення підсиляться |
|
|
|
3. |
Розвинеться гладенький тетанус |
|
|
|
4. |
Розвинеться зубчастий тетанус |
|
|
|
5. |
М’язеве скорочення не зміниться |
|
1 |
275 |
У розчин, в якому знаходився нервово-м’язевий препарат литкового м яза жаби, введено препарат кураре. |
5 |
|
|
|
Чому після цього подразнення рухового нерва не викликало скорочення м’язу? |
|
|
|
|
1. |
Підвищилась проникливість пресинаптичної мембрани для кальцію |
|
|
|
2. |
Виникла блокада холінорецепторів пресинаптичної мембрани |
|
|
|
3. |
Посилився вихід ацетилхоліну в синаптичну щілину |
|
|
|
4. |
Зменшився вихід ацетилхоліну в синаптичну щілину |
|
|
|
5. |
Виникла блокада холінорецепторів постсинаптичної мембрани |
|
|
|
|
|
|
1 |
276 |
У розчин, в якому знаходиться нервово-м’язовий препарат литкового м’язу жаби, введено езерин, який |
1 |
|
|
|
блокує активність холінестерази. Чому при цьому подразнення рухового нерва не викликало скорочення |
|
|
|
|
м’язу? |
|
|
|
|
1. |
Виникла стійка деполяризація постсинаптичної мембрани |
|
|
|
2. |
Збільшилась натрієва проникливість постсинаптичної мембрани |
|
|
|
3. |
Збільшилась кальцієва проникливість постсинаптичної мембрани |
|
|
|
4. |
Знизилась калієва проникливість постсинаптичної мембрани |
|
18
|
|
5. |
Зменшився викид ацетилхоліну в синаптичну щілину |
|
1 |
277 |
Ізольований нерв подразнювали поодинокими електричними стимулами, постійно збільшуючи силу |
3 |
|
|
|
подразнення. Чому при збільшенні сили подразників амплітуда потенціалів дії збільшувалась, таким чином |
|
|
|
|
нерв не підкоряються закону "все або нічого"? |
|
|
|
|
1. |
Нервові волокна нерва мають різну лабільність |
|
|
|
2. |
Нервові волокна нерва мають різну рефрактерність |
|
|
|
3. |
Нервові волокна нерва мають різний поріг сили подразнення |
|
|
|
4. |
Нервові волокна нерва мають різну швидкість акомодації |
|
|
|
5. |
Нервові волокна нерва мають різну швидкість проведення збудження |
|
1 |
278 |
Ізольований нерв подразнювали поодинокими електричними стимулами. Чому при збільшенні відстані між |
2 |
|
|
|
подразнюючими та відхідними електродами потенціал дії розділявся на декілька окремих коливань? |
|
|
|
|
1. |
Нервові волокна мають різну рефрактерність |
|
|
|
2. |
Нервові волокна мають різну швидкість проведення збудження |
|
|
|
3. |
Нервові волокна мають різну лабільність |
|
|
|
4. |
Нервові волокна мають різну швидкість акомодації |
|
|
|
5. |
Нервові волокна мають різний поріг сили подразнення |
|
1 |
280 |
Нерв нервово-м’язового препарата литкового м’яза жаби подразнювали електричними стимулами і в м’язі |
5 |
|
|
|
реєстрували ПД. Чому при подразненні м яза ПД не викликали в нерві? |
|
|
|
|
1. |
Немає правильної відповіді |
|
|
|
2. |
Амплітуда ПД м’яза недостатня для збудження нерва |
|
|
|
3. |
У руховому нерві розвивається гальмування |
|
|
|
4. |
У нервово-м’язовому синапсі блокується вироблення ацетилхоліну |
|
|
|
5. |
Нервово-м’язовий синапс має односторонню провідність |
|
1 |
282 |
На нерв подіяли двома подразниками, які слідують один за одним та зареєстрували один потенціал дії. Чому |
4 |
|
|
|
при збільшенні інтервалу часу між двома подразниками реєструються два потенціали дії? |
|
|
|
|
1. |
Знизилась натрієва проникність мембран нервових волокон |
|
|
|
2. |
Другий подразник підвищив збудливість нерва |
|
|
|
3. |
Підвищилась калієва проникливість мембран нервових волокон |
|
|
|
4. |
Другий подразник нанесений після закінчення рефрактерного періоду |
|
|
|
5. |
Підвищився критичний рівень деполяризації мембран нервових волокон |
|
1 |
283 |
На нерв подіяли двома подразниками, які слідують один за одним, при цьому другий подразник попав у фазу |
1 |
|
|
|
деполяризації потенціалу дії. Чому при цьому виникає лише один потенціал дії? |
|
|
|
|
1. |
Другий подразник попав у фазу абсолютної рефрактерності |
|
|
|
2. |
Мало місце підвищення збудливості нерва |
|
|
|
3. |
Знизився критичний рівень деполяризації нерва |
|
|
|
4. |
Знизилась калієва проникність мембран нервових волокон |
|
|
|
5. |
Підвисилась лабільність нерва |
|
1 |
285 |
Підвищення вмісту іонів кальцію в саркоплазмі м’язу призводить до його скорочення. Вкажіть можливу |
5 |
|
|
|
причину цього явища. |
|
|
|
|
1. |
Вплив кальцію на саркоплазматичний ретикулум |
|
|
|
2. |
Активація кальцієвого насосу |
|
|
|
3. |
Блокування міозинової АТФ-ази |
|
|
|
4. |
Зміна структури молекули тропоміозину |
|
|
|
5. |
Активація активних центрів актину |
|
1 |
286 |
При подразненні скелетного та гладенького м’язу однією й тією самою частотою гладенький м’яз відповідає |
2 |
|
|
|
тетанічним скороченням, а скелетний - поодиноким скороченням. Якими особливостями гладенького м’язу це |
|
|
|
|
обумовлено? |
|
|
|
|
1. |
Лабільність гладенького м’язу більша |
|
|
|
2. |
Рефрактерність гладенького м’язу більша |
|
|
|
3. |
Хронаксія гладенького м’язу менша |
|
|
|
4. |
Тривалість скорочення гладенького м’язу менша |
|
|
|
5. |
У гладенькому м’язі сильніше розвинений саркоплазматичний ретикулум |
|
1 |
287 |
У м’язі фармакологічним методом заблокована АТФ-аза, після чого вона втратила властивість скоротливості. |
4 |
|
|
|
Яка можлива причина цього? |
|
|
|
|
1. |
Натрієва інактивація |
|
|
|
2. |
Відкриття кальцієвих каналів ретикулума |
|
|
|
3. |
Відкриття калієвих каналів поверхневої мембрани |
|
|
|
4. |
Зупинка натрій-калієвого насосу поверхневогої мембрани |
|
|
|
5. |
Активація кальцієвого насоса ретикулуму |
|
1 |
297 |
При мікроелектродному дослідженні біоелектричної активності нервового волокна виявилось, що при |
2 |
|
|
|
додаванні в живильний розчин 5% розчину глюкози виникло різке зниження амплітуди потенціалу дії. Яка |
|
|
|
|
причина цього явища? 1. Зменшення концентрації іонів К+ в розчині |
|
|
|
|
2. |
Зменшення концентрації іонів Na+ в розчині |
|
|
|
3. |
Надмірна кількість глюкози в розчині |
|
|
|
4. |
Порушення дифузії К+ з цитоплазми |
|
|
|
5. |
Зменшення концентрації Са++ в розчині |
|
1 |
358 |
Якщо м'яз розвиває силу, і при цьому його довжина не зменшується, то такий вид скорочення буде називатися: |
5 |
|
|
|
1. |
Ізомеричним |
|
|
|
2. |
Ізотонічним |
|
|
|
3. |
Ауксотонічним |
|
|
|
4. |
Тетанічним |
|
|
|
5. |
Ізометричним |
|
1 |
437 |
Відомо, що вкорочення міоцитів відбувається внаслідок взаємодії скоротливих білків саркомера за участі |
1 |
|
|
|
енергії АТФ. Яка пара білків забезпечує цей процес? 1. Актин і міозин. |
|
|
|
|
2. |
Тропонін і міозин. |
|
|
|
3. |
Міозин і міоглобін. |
|
19
|
|
4. |
Актин і тропоміозин. |
|
|
|
5. |
Міоглобін і тропонін. |
|
1 |
438 |
Спортсмен-початківець 18 років звернувся до лікаря зі скаргою на розвиток судом м'язів гомілок під час |
3 |
|
|
|
тривалих змагань (забіг на довгі дистанції). Що лежить в основі цього явища? |
|
|
|
|
1. |
Підвищення концентрації Сa+. |
|
|
|
2. |
Порушення роботи К+-насоса. |
|
|
|
3. |
Зменшення концентрації АТФ |
|
|
|
4. |
Зниження збудливості міоцита. |
|
|
|
5. |
Порушення роботи Na+-насоса. |
|
1 |
439 |
Спортсмени-бігуни поділяються на спринтерів та стайєрів, тобто одні досягають великих результатів у забігах |
2 |
|
|
|
на короткі дистанції, а інші - навпаки. Які фізіологічні механізми лежать в основі цього явища? |
|
|
|
|
1. |
Різниця в загальній кількості волокон відповідних м'язів. |
|
|
|
2. |
Різниця в співвідношенні швидких та повільних м'язових волокон відповідних м'язів. |
|
|
|
3. |
Різниця в об'ємах відповідних м'язів. |
|
|
|
4. |
Різниця в співвідношенні іонного складу саркоплазми волокон відповідних м'язів. 5. Різниця в довжині |
|
|
|
саркомерів волокон відповідних м'язів. |
|
|
1 |
443 |
Експериментально доведено, що всі живі клітини мають різний електричний заряд на зовнішній і внутрішній |
5 |
|
|
|
поверхнях мембрани – мембранний потенціал спокою (МПС). Який іон відіграє основну роль у генерації МПС? |
|
|
|
|
1. |
Са2+ |
|
|
|
2. |
Сl- |
|
|
|
3. Na+ |
|
|
|
|
4. Fe2+ |
|
|
|
|
5. |
K+ |
|
1 |
444 |
В експерименті на нервовій клітині з використанням методу внутрішньоклітинного введення мікроелектрода |
2 |
|
|
|
реєструється різниця потенціалів по обидва боки мембрани – мембранний потенціал спокою. Чому дорівнює |
|
|
|
|
його величина? |
|
|
|
|
1. |
45 мВ |
|
|
|
2. |
70 мВ |
|
|
|
3. |
120 мВ |
|
|
|
4. 30 мВ |
|
|
|
|
5. |
150 мВ |
|
1 |
445 |
Після нанесення подразнення постійним струмом або впливу медіатора на збудливу клітину в ній розвивається |
1 |
|
|
|
потенціал дії внаслідок зміни проникності мембрани для іонів. Який іон відіграє основну роль в його розвитку? |
|
|
|
|
1. Na+ |
|
|
|
|
2. |
Іони органічних речовин. |
|
|
|
3. |
Са2+ |
|
|
|
4. |
Сl- |
|
|
|
5. |
К+ |
|
1 |
446 |
При подразненні збудливих тканин постійним електричним струмом або під дією медіатора в них формується |
2 |
|
|
|
потенціал дії (ПД), який має фазовий характер. Які фази і в якій послідовності виникають під час розвитку ПД? |
|
|
|
|
1. |
Овершут, деполяризації, реполяризації. |
|
|
|
2. |
Деполяризації, реполяризації, слідових потенціалів. |
|
|
|
3. |
Деполяризації, латентна, реполяризації. |
|
|
|
4. |
Деполяризації, слідових потенціалів, реполяризації. |
|
|
|
5. |
Деполяризації, рефрактерності, реполяризації. |
|
1 |
466 |
Чоловік 60 років звернувся до стоматолога із скаргами на металевий присмак в роті і печію язика після |
1 |
|
|
|
протезування. Які дослідження необхідно провести з метою визначення причини? |
|
|
|
|
1. |
Гальванометрію |
|
|
|
2. |
Мастикаціографію |
|
|
|
3. |
Оклюзіографію |
|
|
|
4. |
Електроміографію |
|
|
|
5. |
Усі відповіді вірні |
|
1 |
492 |
При виконанні ранкових фізичних вправ у людини відбувається підвищення рівня обміну речовин та енергій, |
2 |
|
|
|
яка є: |
|
|
|
|
1. |
Ознакою умовного рефлексу |
|
|
|
2. |
Неспецифічною ознакою збудження |
|
|
|
3. |
Ознакою періоду відносного спокою |
|
|
|
4. |
Ознакою періоду відпочинку |
|
|
|
5. |
Специфічною ознакою збудження |
|
1 |
493 |
Викликаючи колінний рефлекс у хворого, спостерігаємо скорочення чотириголового м’язу стегна, яка є: |
3 |
|
|
|
1. |
Ознакою періоду відносного спокою |
|
|
|
2. |
Неспецифічною ознакою збудження |
|
|
|
3. |
Специфічною ознакою збудження |
|
|
|
4. |
Ознакою періоду відпочинку |
|
|
|
5. |
Ознакою умовного рефлексу |
|
1 |
494 |
Який енергетичний процес забезпечить достатньою кількістю енергії м’язи спортсмена плавця, щоб той зміг |
4 |
|
|
|
стрибнути у воду далі своїх суперників: |
|
|
|
|
1. |
Ресинтез АТФ за рахунок фосфокреатину |
|
|
|
2. |
Розпад АТФ |
|
|
|
3. |
Анаеробний гліколіз |
|
|
|
4. |
Окисне фосфорилювання |
|
|
|
5. |
Ресинтез глікогену |
|
1 |
495 |
Який енергетичний процес забезпечить достатньою кількістю енергії м’язи спортсмена бігуна, щоб той зміг |
2 |
|
|
|
бігти 7-8 секунд: 1. Розпад АТФ |
|
|
|
|
2. |
Ресинтез АТФ за рахунок фосфокреатину |
|
|
|
3. |
Анаеробний гліколіз |
|
20