4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Етіологія серцевої недостатності.

2. Основні патогенетичні механізми розвитку серцевої недостатності.

3. Основні ефекти активації симпатоадреналової системи.

4. Основні ефекти активації ренін-ангіотензин-альдостеронової системи.

5. Основні компенсаторні механізми при серцевій недостатності.

6. Які основні клінічні симпоми характерні для серцевої недостатності.

7. Які основні зміни при лабораторному та інструментальному дослідженні при серцевій недостатності.

8. Чим характеризуються стадії серцевої недостатності за М.Д. Стражеско і В.Х. Василенко.

9. Чим характеризуються функціональні класи серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця.

10. Чим характеризується систолічна дисфункція.

11. Чим характеризується діастолічна дисфункція.

12. Лікування систолічного варіанту серцевої недостатності.

13. Лікування діастолічного варіанту серцевої недостатності.

14. Основні принципи профілактики серцевої недостатності.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

1. Провести клінічне обстеження хворого.

2. Обґрунтувати попередній діагноз хворого.

3. Скласти план додаткового обстеження хворого:

• І загально клінічні методи;

• ІІ спеціальні методи;

• ІІІ інструментальні методи.

4. Дати інтерпретацію даних додаткових методів обстеження.

5. Обґрунтувати клінічний діагноз хворого.

6. Скласти план лікування хворого.

Зміст ТЕМИ:

Недостатність кровообігу – патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна постачати органам і тканинам кількість крові, яка необхідна для їх нормального функціювання в спокої або при підвищених вимогах до системи кровообігу.

ХСН - патологічний стан, при якому порушення функції серця призводить до його нездатності перекачувати кров із швидкістю, необхідною для забезпечення метаболічних потреб організму. ХСН – клінічний синдром, який характеризується порушенням насосної функції серця, зниженням толерантності до фізичного навантаження, затримкою в організмі рідини, прогресуючим перебігом, поганим прогнозом.

Патогенез хсн

Основні механізми розвитку ХСН:

1. Ураження міокарда (переважна систолічна недостатність): ІХС (післяінфарктний кардіосклероз), дилятаційна кардіоміопатія, міокардит.

2. Перевантаження тиском: артеріальна гіпертензія (як системна, так і легенева), аортальний стеноз.

3. Перевантаження об’ємом: аортальна, або мітральна регургітація, дефект міжшлуночкової перегородки, відкрита артеріальна протока та інші.

4. Порушення наповнення шлуночків (переважно діастолічна недостатність): гіпертрофічна кардіоміопатія, гіпертензивне серце (при відсутності дилятації лівого шлуночка), ізольований мітральний стеноз, констриктивний перикардит, великий випіт у перикард.

5. Стани з високим серцевим викидом: тиреотоксикоз, виражена анемія, масивне ожиріння, цироз печінки та інше.

Можна виділити цілий ряд факторів, які сприяють появі або загостренню СН: вагітність (особливо на тлі існуючої вади серця), ниркова недостатність (за рахунок затримки рідини в організмі), поява аритмій, застудні захворювання або пневмонії (особливо в осіб похилого віку), в/в введення великих об’ємів рідини, анемії, надмірні фізичні навантаження та емоційні стреси.

Схема розвитку систолічної СН:

Зниження насосної функції серця



Зниження серцевого викиду



Зниження хвилинного об’єму



Зниження АТ



Підвищення активності симпато-адреналової системи, вазоконстрикція ниркових судин



Погіршення кровопостачання нирок



Активація системи ренін-ангіотензин-альдостерон



Підвищення реабсорбції натрію, збільшення продукції АДГ



Затримка рідини, підвищення ОЦК



Збільшення кількості венозної крові, що повертається до серця



Збільшення діастолічного наповнення ЛШ



Дилятація серця і зниження серцевого викиду