Тема 24. М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м’язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Вивчити фасції шиї, міжфасціальні простори.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи шиї (musculi colli). Вони поділяються на поверхневі та глибокі.

Поверхневі м'язи шиї:

1. Підшкірний м'яз (platysma) - лежить під шкірою у вигляді тонкої пластинки. Функція: зміщує шкіру шиї і кути рота вниз.

2. Грудинно-ключично-сосковий м'яз (musculus stemocleidomastoideus) - починається від ручки грудини, грудинного кінця ключиці; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії. Функція: при односторонньому скороченні згинає голову в свій бік і повертає голову в протилежний бік; при двосто­ронньому скороченні втримує голову у вертикальному по­ложенні (розгинає голову).

3. Надпід'язикові м'язи (musculi suprahyoidei): щелепно-під'язиковий м'яз (т. mylohyoideus) починається від щелепнопід'язикової лінії нижньої щелепи; прикріплюється до під'язикової кістки; формує дно ротової порожнини; двочеревцевий м'яз (m. digаstricus) - має два черевця: переднє черевце {venter anterior), яке починається від дво-черевцевої ямки нижньої щелепи, і заднє {venter posterior), яке починається від соскоподібного відростка; прикріп­люється до під'язикової кістки; підборідно-під'язиковий м'яз (m. geniohyoideus) - по­чинається від підборідної ості нижньої щелепи; прикріп­люється до під'язикової кістки; шило-під'язиковий м'яз (т. stylohyoideus) - почина­ється від шилоподібного відростка вискової кістки; прикріп­люється до під'язикової кістки.

Функція: надпід'язикові м'язи підіймають під'язикову кіст­ку; крім того, перші три надпід'язикові м'язи опускають нижню щелепу, беручи участь у ковтанні.

4. Підпідязові м'язи (musculi infrahyoidei): грудинно-під’язиковий м'яз (т. sternohyoideus) - починається від ручки грудини; прикріплюється до під'язикової кістки; лопатково-під'язиковий м'яз (т. omohyoideus) - починається від вирізки лопатки; прикріплюється до під'язикової кістки; має два черевця: нижнє (venter inferior) і верхнє {venter superior); грудинно-щитовидний м'яз (т. sternothyroideus) - по­чинається від ручки грудини і хряща І ребра; прикріп­люється до щитовидного хряща; щито-під'язиковий м'яз (т. thyrohyoideus) - почина­ється від щитовидного хряща; прикріплюється до під'­язикової кістки.

Функція: підпід'язикові м'язи опускають під'язикову кістку, грудинно-щитовидний м'яз опускає гортань, щитопід'-язиковий м'яз при фіксованій під'язиковій кістці підіймає гортань.

Глибокі м'язи шиї:

Латеральна група - драбинчасті м'язи (musculi scaleni): передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра спереду від борозни підключич­ної артерії; середній драбинчастий м'яз (т. scalenus medius) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до І ребра позаду від борозни підключичної артерії; задній драбинчастий м'яз (т. scalenus posterior) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до II ребра.

Функція: при двосторонньому скороченні згинають шию, при односторонньому - відводять у свій бік, при фіксованій шиї підіймають І та II ребра.

Між переднім і середнім драбинчастими м'язами є міжм'язовий міждрабинчастий простір (spdtium interscalenum), в якому проходить підключична артерія; спереду від перед­нього драбинчастого м'яза знаходиться переддрабинчастий простір (spаtium anterscalenum), в якому проходить під­ключична вена.

Медіальна група - передхребтові м'язи {musculi prevertebrаles): довгий м'яз голови і шиї (т. longus capitis et cervicis) - лежить на тілах шийних хребців; прикріплюється до основ­ної частини потиличної кістки; передній і латеральний прямі м'язи голови (mm. recti capitis anterior et lateralis) - йдуть від латеральної маси (передній) і поперечного відростка (латеральний) атланта до потиличної кістки. Функція: згинають шию і голову.

Фасцїг шиї (за Шевкуненком):

поверхнева фасція шиї (fascia colli superficiаlis) покриває підшкірний м'яз шиї; поверхневий листок власної фасції шиї {lamina superficiаlis fasciae colli propriae) - покриває грудинно-ключично-со-сковий м'яз та надпід'язикові м'язи; глибокий листок власної фасції шиї {lamina profunda fasciae colli propriae) - "парус шиї" - покриває підпід'язикові м'язи шиї; внутрішньошийна фасція {fascia endocervicalis) - покриває органи порожнини шиї, складається з двох листків: вісце­рального і парієтального; передхребтова фасція {fascia prevertebrаlis) - покриває глибокі м'язи шиї.

Міжфасціальні простори: - міжапоневротичний надгрудинний простір (spаtium interaponeuroticum suprasternаle) - розміщений між поверхне­вим і глибоким листками власної фасції шиї; передвісцеральний простір (spаtium previscerаle) - знахо­диться між листками внутрішньошийної фасції; завісцеральний простір (spаtium retroviscerаle) - знахо­диться між внутрішньошийною і передхребтовою фасціями.

Топографія шиї:

І. Медіальний трикутник шиї (trigonum mediаle) - обме­жений серединною лінією шиї, нижньою щелепою, грудин-но-ключично-сосковим м'язом. Цей трикутник поділяєть­ся на:

сонний трикутник (trigonum caroticum)₎ обмежений грудин-но-ключично-сосковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. В цьому трикутнику знаходиться судинно-нервовий пучок шиї;

лопатково-трахеальний трикутник (trigonum omotracheаle), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і середин­ною лінією шиї. В цьому трикутнику лежить трахея; піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), обмежений нижньою щелепою і черевцями двочеревцевого м'яза. Тут лежить піднижньощелепна слинна залоза; язиковий трикутник Пирогова (trigonum linguаle Pirogovi), обмежений щелепно-під'язиковим м'язом, заднім черевцем двочеревцевого м'яза і під'язиковим нервом. В цьому три­кутнику проходить язикова артерія і язикова вена; підпідборідний трикутник {trigonum submentаle), обмеже­ний переднім черевцем двочеревцевого м'яза, серединною лінією шиї та під'язиковою кісткою. Тут знаходяться під-підборідні лімфатичні вузли.

II. Латеральний трикутник шиї (trigonum laterаle) - обме­жений заднім краєм грудинно-ключично-соскового м'яза, трапецієподібним м'язом і ключицею. Цей трикутник поді­ляється на:

лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculаrе), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, ниж­нім черевцем лопатково-під'язикового м'яза і ключицею. В цьому трикутнику лежить судинно-нервовий пучок (стов­бури плечового сплетення, підключичні артерія і вена

та ін.);

лопатковотрапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежений грудинно-ключично-сосковим м'язом, нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, трапеціє­подібним м'язом. Тут знаходяться нерви шийного сплетен­ня.

Особливості дитячого віку. М'язи дитини пластичніші, еластичніші, володіють більшою здібністю до укорочення і подовження. Зростання і розвиток м'язів йде синхронно з розвитком кісткової системи. Маса м'язів щодо тіла в цілому збільшується з 25% у новонародженого до 45% у хлопця 18-20 років. У 4-5 років порівняно добре розвинені крупні м'язи плеча і передпліччя, а м'язи кисті розвиваються у міру придбання трудових навиків - з 6-7 років. М'язи шиї у новонародженого тонкі, дифференцируюься поступово. Остаточного розвитку м'яза шиї досягають до 20-25 років. У дітей до 3 років межі трикутників шиї, знаходяться вище за дорослих. Пластинки шийної фасції у новонароджених дуже тонкі, рихлоъ сполучноъ тканини в міжфасціальних просторах небагато.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м’язів шиї?

2. Поверхневі м’язи, топографія, функції?

3. Глибокі м’язи, топографія, функції?

4. М’язи, які відносяться до під’язикової кістки?

5. Латеральний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

6. Медіальний трикутник шиї, його складові, клінічне значення?

7. Фасції шиї?

8. Міжклітковинні простори шиї, їх клінічне значення?

Б. Ситуаційні задачі.

1. До лікарні була доставлена дівчинка 3-х років, яка страждала скривленням шиї. У останні півроку це стало дуже помітно. При обстеженні дитини відмічалось, що голова похилена у праву сторону. Вухо наближено до плеча, а підборіддя – до груднини. На рентгенограммі у шийному відділі змін хребта не було. Функція якого м’язу пошкоджено?

A. Підшкірного.

В. Груднино-ключично-соскоподібного.*

С. Груднино-під’язикового.

D. Переднього драбинчастого.

E. Середнього драбинчастого.

2. До хірургічного відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може поширитися інфекція, якщо хворому терміново не зробити операцію?

A. У задне середостіння.

В. У ретровісцеральний простір..

С. У переднє середостіння.*

D. У надгрудинний міжапоневротичний простір.

E. Залишиться на місці.

3. Хворому 60 років з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеотомію. При цьому слід пам’ятати, що її проводять в:

A. Сонному трикутнику шиї.

В. Підпідборідному трикутнику.

С.Лопатково-трахеальному.*

D. Піднижньощелепному.

E. Лопатково-трапецієподібному.

4. При обстеженні пацієнта 15 років виявлено, що після перенесеної щелепно-лицевої травми він не може опустити нижню щелепу. Пошкодження якого м’язу може бути причиною вказаного порушення?

А. Медіального крилоподібного.

В. Підборідно-під’язикового.*

С. Скроневого.

D. Жувального.

E. Бічного крилоподібного.

5. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї ( в ділянці передвісцерального простору). Куди може розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять операцію?

A *В грудну порожнину – переднє середостіння

B В грудну порожнину – в середнє середостіння

C В грудну порожнину – в заднє середостіння

D В ретровісцеральний простір

E В надгрудинний міжапоневротичний простір

6. У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений ?

A *M. Sternocleidomastoideus

B M. omohyoideus

C M. platisma

D M. sternohyoideus

E M. mylohyoideus

7. Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м'язом, зверху-заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A *Сонний.

B Лопатковотрахейний.

C Підщелепний.

D Лопатковоключичний.

E Лопатковотрапецієвидний.

8. В зв'язку з наявністю злоякісної пухлини на язику, хворому слід його видалити. В якому місці легко знайти язичную артерію і перев'язати її?

A *Трикутнику Пирогова.

B В сонному трикутнику.

C Влопаточно-підключичному трикутнику.

D В лопаточно-трапецієвидному трикутнику.

E В лопаточно-трахейному трикутнику.

9. Хворий скаржиться на болі при рухах в лівій половині шиї. Найкраще положення, при якому хворий не відчуває болю - нахил шиї вліво з одночасним підняттям голови і поверненням обличчя в протилежну сторону. Функція якого м‘язу порушена?

A *m.sternocleidomastoideus зліва

B m.sternocleidomastoideus справа

C m.trapeziums зліва

D m.trapezius справа

E m sternohyoideus

10. У хворої 37 років в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник кашель, а потім ядуха. Хворій була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена верхнім черевцем m.omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї. В якому трикутнику шиї проведено хірургічне втручання?

A *Omotracheale

B Caroticum

C Submandibulare

D Omotraperoideum

E Omoclaviculare

11. До лікаря звернувся хворий із скаргами на болі в лівій половині шиї, які посилюються при рухах голови. Положення при якому болі не турбують - це нахил голови вліво, з поверненням обличчя вправо. Ураження якого м’яза спричиняє біль в даному випадку?

A *Musculus sternocleidomastoideus sin.

B Musculus sternocleidomastoideus dext.

C Musculus platisma dext.

D Musculus platisma sin.

E Musculus longus colli.

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.