
- •Міністерство охорони здоров’я україни Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»
- •Методичні вказівки
- •Тема 1. Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.
- •2. Навчальні цілі.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 2. Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 3. Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.
- •1.Актуальність теми.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 4. Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 5. Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 6. Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.
- •2. Навчальні цілі
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 7. Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 8. Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •4. Зміст теми заняття. Кістки голови, або череп (ossa capitis, s. Cranium)
- •Тема 9. Кістки черепа: клиноподібна та ґратчаста
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 10. 11. Кістки черепа. Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 13. Зовнішня та внутрішня поверхні основи черепа. Череп в цілому.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Краніометрія (виміри черепа).
- •Точки черепа для вимірювання.
- •Тема 14. Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку. Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 15. Загальна синдесмологія. Види з’єднань. Класифікація суглобів. З’єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Патологія і аномалії розвитку. Вікові особливості.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 17. З’єднання хребтового стовпа з ребрами. З’єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 18. Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 19. З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Таз в цілому. Розміри тазу. Вікові та статеві особливості. Кульшовий суглоб. Будова, біомеханіка рухів.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Матеріали для самопідготовки.
- •5. Рекомендована література.
- •Тема 21. Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 22. М’язи та фасції грудної клітки. Діафрагма.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 23. М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 24. М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 25. М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 26. М’язи та фасції плечового поясу. Пахвова порожнина. М’язи та фасції плеча. Топографія плеча.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 27. М’язи та фасції передпліччя та кисті. Синовіальні піхви сухожилків. Топографія верхньої кінцівки.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •Тема 28. М’язи та фасції таза. Топографія. М’язи і фасції стегна. Стегновий канал. М’язова та судинна затоки. Топографія стегна.
- •3. Базовий рівень знань та вмінь:
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 29. М’язи і фасції гомілки та стопи. Топографія нижньої кінцівки.
- •5. Рекомендована література.
- •6. Матеріали для самопідготовки.
- •Тема 30. Підсумковий модульний контроль засвоєння знань з модeлю 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».
Тема 21. Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
Кількість годин – 2
1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.
2. Навчальні цілі. Уміти знаходити, показувати і називати м’язи спини, знати початок і прикріплення кожного м’яза, їхню функцію.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
- з курсу біології: філогенез м’язової системи;
- з курсу анатомії: знання будови скелета;
4. Зміст теми заняття. М'яз - musculus, s. myon (rp.).
Розвиток. М'язи і фасції переважно розвиваються з міотомів, зокрема з дорсальної частини міотомів розвиваються глибокі м'язи спини, з вентральної частини міотомів - м'язи передньої та латеральної поверхні тулуба (м'язи грудей, живота, шиї). Діафрагма розвивається з IV шийного міотома. В кінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку розвиваються м'язи кінцівок з бруньок кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х нижніх шийних і І грудного міотомів розвиваються м'язи верхніх кінцівок. З бруньок мезодерми від передніх відділів 4-х поперекових і 3-х крижових міотомів розвиваються м'язи нижніх кінцівок і м'язи промежини.
Жувальні та мімічні м'язи, деякі м'язи шиї, м'язи м'якого піднебіння, горла, гортані розвиваються з мезодерми зябрових дуг.
Згідно розвитку м'язи класифікуються на: аутохтонні - м'язи, які в процесі розвитку залишаються на місці; трункофугальні - м'язи, які переміщуються з тулуба на кінцівки; трункопетальні - м'язи, які переміщуються з кінцівок на тулуб.
Будова. М'яз складається з м'ясистої частини, утвореної пучками м'язових волокон, і сухожилка {tendo). Широкий сухожилок називається апоневрозом {aponeurosis). В деяких м'язах пучки м'язових волокон перериваються короткими сухожилковими переділками {intersectiones tendinei). М'язові волокна вкриті сполучнотканинною оболонкою - ендомізієм (endomysium). Пучки м'язових волокон вкриває перимізій {perimysium). М'яз вкритий епімізієм {ерітуsium), який в ділянці сухожилка називається перитендінієм {peritendineum).
При скороченні м'яза один кінець його залишається нерухомим - фіксована точка {punctum fixum). Ця точка переважно співпадає з початком м'яза. Другий кінець м'яза при скороченні змінює своє положення - рухома (мобільна) точка {punctum mobile). Ця точка співпадає переважно з місцем прикріплення м'яза.
Функція. М'язи, скорочуючись, виконують рухи кісток у суглобах. М'язи, які виконують протилежні рухи в суглобі, називаються антагоністами. М'язи, які виконують однаковий рух у суглобі, називаються синергістами.
План вивчення м'яза;
назвати м'яз (укр. і лат.);
на скелеті прослідкувати початок і прикріплення м'яза;
продемонструвати м'яз на трупі;
пояснити функцію м'яза (продемонструвати на скелеті і на живій людині (на собі), які рухи і в яких суглобах виконує цей м'яз), знайти його антагоністів та синергістів.
М'язи спини (musculi dorsi). М'язи спини поділяються на поверхневі та глибокі. Поверхневі м'язи спини:
1. Трапецієподібний м'яз {musculus trapezius) починається від верхньої каркової лінії, зовнішнього потиличного виступу, каркової зв'язки, остистих відростків грудних хребців; прикріплюється до акроміального кінця ключиці, акроміона, лопаткової ості.
Функція: верхні пучки м'яза підіймають плечовий пояс, нижні - опускають. При двосторонньому скороченні зводяться лопатки (зміщення плечового пояса назад), розгинається голова і шия.
2. Найширший м'яз спини {musculus latissimus dorsi) - починається від остистих відростків нижніх грудних і всіх поперекових хребців, крижової кістки, клубової кістки, нижніх ребер; прикріплюється до плечової кістки (малого горбка). Функція: розгинає, приводить, пронує плече (обертає всередину); при фіксованих кінцівках - підтягує тулуб, бере участь у диханні.
Великий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м'яз {musculus rhomboideus minor) - починаються від остистих відростків нижніх шийних (малий) і верхніх грудних (великий) хребців; прикріплюються до медіального краю лопатки. Функція: підіймає лопатку, наближує лопатку до хребта (зміщує плечовий пояс назад), фіксує лопатку.
М' яз-підіймач лопатки {musculus levator scapulae) - починається від поперечних відростків шийних хребців; прикріплюється до верхнього кута лопатки. Функція: підіймає лопатку.
5. Задній верхній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior superior) - починаться від остистих відростків 2-х нижніх шийних і 2-х верхніх грудних хребців; прикріплюється до II-V ребер. Функція: підіймає вказані ребра.
6. Задній нижній зубчастий м'яз (musculus serrаtus posterior inferior) - починається від остистих відростків нижніх грудних і верхніх поперекових хребців; прикріплюється до IX-XII ребер. Функція: опускає нижні ребра. II. Глибокі м'язи спини:
7. Ремінний м'яз голови і шиї {musculus splenius capitis et cervicis) - починається від остистих відростків шийних (м'яз голови) і грудних (м'яз шиї) хребців; прикріплюється до соскоподібного відростка і верхньої каркової лінії (м'яз голови), до поперечних відростків шийних хребців (м'яз шиї). Функція: при односторонньому скороченні обертає голову в свою сторону, при двосторонньому скороченні розгинає голову і шию.
8. М ' яз-випрямляч хребта (musculus erector spinae) - латеральний тракт глибоких м'язів спини. Цей м'яз починається від крижової кістки, клубової кістки, остистих і поперечних відростків поперекових хребців. Залежно від точок прикріплення м'яз поділяється на три частини: клубово-реберний м'яз (т. iliocostdlis) - прикріплюється до ребер; найдовший м'яз (m. longissimus) - прикріплюється до поперечних відростків грудних і шийних хребців, соскоподібного відростка; остьовий м'яз (т. spinalis) - прикріплюється до остистих відростків грудних і шийних хребців. Функція: розгинає хребет; клубово-реберний м'яз опускає ребра, при односторонньому скороченні клубово-реберний і найдовший м'язи можуть виконувати відведення хребта в свою сторону.
9. Поперечноостьовий м'яз (musculus transversospinаlis) - медіальний тракт глибоких м'язів спини (лежить під латеральним). Цей м'яз починається від поперечних відростків нижніх хребців; прикріплюється до остистих відростків верхніх хребців; складається з 3 частин (шарів): поверхневий шар - півостьовий м'яз (т. semispinalis) - пучки цього м'яза перекидаються через 5 хребців; середній шар - багатороздільні м' я з и {mm. multifidi) - пучки м'язових волокон перекидаються через 3-4 хребці; глибокий шар - м'язи-обертачі (mm. rotatores) -пучки перекидаються через один хребець. Функція: при односторонньому скороченні виконується обертання хребта, при двосторонньому - розгинання хребта.
10. Міжостьові м'язи (musculi interspinаles) - розгинають хребет.
11. Міжпоперечні м'язи (musculi intertransversаrii) - відводять хребет у свою сторону.
12. Підпотиличні м'язи (muscuii suboccipitаles): великий задній прямий м'яз голови (m, rectus capitis posterior major) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до нижньої каркової лінії; малий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior minor) - починається від заднього горбка атланта; прикріплюється до нижньої каркової лінії (лежить підпопереднім м'язом); нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) - починається від остистого відростка осьового хребця; прикріплюється до поперечного відростка атланта; верхній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) - починається від поперечного відростка атланта;прикріплюється до нижньої каркової лінії. Функція: при двосторонньому скороченні підпотиличні м'язи розгинають голову; при односторонньому скороченні - відводять і обертають голову в свою сторону.
Фасції спини:
1. Грудо-поперекова фасція {fascia thoracolumbаlis) - власна фасція спини - поділяється на два листки: поверхневий (задній) листок, який медіально зростається з остистими відростками, а латерально переходить наребра; глибокий (передній) листок, який покриває передню поверхню м'яза-випрямляча хребта.
Матеріали для самопідготовки.
А. Питання для самоконтролю:
1. Назвіть різновиди м’язової тканини?
2. Що таке сухожилок, апоневроз?
3. Класифікація м’язів?
4. Перелічить допоміжні апарати м’язів?
5. Фасції: визначення, класифікація, практичне значення?
6. Що таке тримачі, піхви, фіброзні канали?
7. Що таке м’язи синергісти та антоглністи?
8. Класифікація м’язів спини?
9. Поверхневі м’язи, топографія, функції?
10. Глибокі м’язи, топографія, функції?
11. Фасції спини?
Б. Ситуаційні задачі.
1. У пострадавшего колото- резаная рана нижнего отдела задней стенки подмышечной ямки. Какие мышцы повреждены при этом?
A * Широчайшая мышца спины
B Трехглавая мышца плеча
C Большая грудная мышца
D Дельтовидная мышца
E Подостная мышца
2. Молода людина внаслідок активного підтягування на перекладині відчула різку біль у м’язах спини. При обстеженні спостерігається біль при спробах руху верхньою кінцівкою, обмеження таких функцій як приведення та пронація. Розтяжіння якого м’язу відбулося вірогідніше всього?
A *M. latissimus dorsi
B M. levator scapulae
C M. romboideus major
D M. trapezius
E M. subscapularis
3. До реанімаційного відділення поступив чоловік з пораненням задньої ділянки шиї(regio nuchae). Який з м’язів тіла займає цю ділянку?
A *M. trapezius
B M. sternocleidomastoideus
C M. latissimus dorsi
D M.rhomboideus minor
E M. scalenus anterior
Рекомендована література.
- основна
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.
- додаткова
1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.