Теми 9. Блукаючий нерв. Топографія, гілки, області іннервації.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів топографії блукаючого нерва, вивчити гілки блукаючого нерва, області іннервації.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології – філогенез черепних нервів;

- для подальшого вивчення тем.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Теоретичні питання до заняття:

1. Як називається латинською блукаючий нерв та його нумерація?

2. Які ядра має блукаючий нерви, їх функції та місце розташування?

3. Проекція ядер на ромбоподібну ямку.

4. Гілки блукаючого нерва.

5. Через який отвір виходить з порожнини черепа блукаючий нерв?

6. Топографія, хід блукаючого нерва.

7. Ділянки іннервації блукаючого нерва.

4.2. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: робота з вологими препаратами, муляжами, вирішення тестових завдань та ситуаційних задач з бази «Крок-1»

4.3. Зміст теми заняття.

Х пара черепних нервів – блукаючий нерв (nervus vagus).

Ядра:

1) двояке ядро (соматомоторне)

2) заднє ядро блукаючого нерва (парасимпатичне)

3) ядро одинокого шляху (соматосенсорне)

Ядра лежать у довгастому мозку.

Волокна: нерв змішаний, містить рухові волокна (аксони мотонейронів

соматичного ядра), парасимпатичні волокна (аксони нейронів парасимпатичного ядра), чутливі волокна (відростки протонейронів чутливих верхнього та нижнього вузлів (ganglion superior et inferior), які лежать біля яремного отвору).

Нерв виходить з порожнини черепа через яремний отвір.

Ділянки іннервації: оболонки головного мозку, шкіра вушної раковини,

нутрощі (крім органів порожнини таза).

Гілки головного відділу блукаючого нерва:

- оболонна гілка (ramus meningeus) – іннервує оболонки головного мозку;

- вушна гілка (ramus auricularis) – іннервує шкіру вушної раковини.

Гілки шийного відділу блукаючого нерва:

- горлові гілки (rami pharingei) – іннервують горло, м’яке піднебіння, корінь

язика.

- верхній гортанний нерв (nervus laryngeus supenor) — іннервує гортань, щитовидну залозу;

- шийні серцеві гілки (верхні та нижні) — (rami cardiaci cervicales superiores et inferiores) — іннервація серця.

Гілки грудного відділу блукаючого нерва:

- трахеальні гілки (rami tracheales) — іннервують трахею;

- бронхіальні гілки (rami bronchiales) — іннервують брон­хи;

- легеневі гілки (сплетення) — (rami (plexus) pulmonales) іннервують легені;

- грудні серцеві гілки (rami cardiaci thordcici) — іннер­вують серце;

- стравохідні гілки (rami esophageales);

- нижній гортанний нерв (nervus laryngeus inferior) — іннервує гортань.

Гілки черевного відділу блукаючого нерва (іннервують нут­рощі черевної порожнини):

- шлункові гілки (rami gastrici);

- печінкові гілки (rami hepatici);

- черевні гілки (гаті сеігасі);

- ниркові гілки (rami renales).

Всі парасимпатичні волокна в складі вказаних гілок пере­риваються у парасимпатичних внутрішньо- або приорганних вузлах.

Матеріали для самопідготовки.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого порушення серцевого ритму й болі в ділянці серця. При рентгеноскопічному обстеженні хворого виявлені збільшені лімфатичні вузли кореня легень. Гілки якого нерва, на думку лікаря, здавлюються збільшеними лімфатичними вузлами?

A * n.vagus

B n.splanchnicus major

C n.phrenicus

D n.intercostalіs

E n.vertebralis

2. Після операції на шлунку у хворого розвилося ускладнення у вигляді ослаблення його перистальтики, зменшенні секреції залоз й ослаблення стискача воротаря. Який нерв постраждав при оперативному втручанні?

A * Блукаючий

B Діафрагмальний

C Шлункове вегетативне сплетення

D Малий нутряний нерв

E Великий нутряний нерв

3. Аферентна імпульсація від барорецепторів дуги аорти здійснюється по:

A * нерву Ціона-Людвіга (аортальному нерву, аортальній гілці n.vagus);

B нерву Герінга;

C по язикоглотковому нерву;

D по нервових шляхах варолієвого моста;

E по інтрамедіолатеральних клітинах спинного мозку.

4. При УЗД у хворого виявлена аневризма в ділянці дуги аорти, яка призвела до зміни голосової функції гортані. Який нерв при цьому перетиснуто?

A *Поворотний гортанний

B Діафрагмальний

C Верхній гортанний

D Нижньощелепний

E Під’язиковий

5. Рентгенологічно у хворого виявлено збільшені лімфатичні вузли в ділянці кореня легені. Хворий скаржиться на уповільнення серцевого ритму і боль­ові відчуття в серці. Лікар вважає, що симптоми з боку серця викликані тис­ком на його нерви збільшених вузлів. Які з нервів стиснуто збільшеними лі­мфатичними вузлами?

A. N. splanchnicus major.

B. N. phrenicus.

C. Nn. intercostals

D. Truncus sympaticus

E. *Rr. cardiaci n. vagus

6. У хворого з аневризмою підключичної артерії спостерігається охриплість го­лосу. З подразненням якого нерва це може бути пов'язано?

A. N. laryngeus inferior sinister

B. N. laryngeus superior dexter

C. N. laryngeus reccurens sinister

D. N. laryngeus superior sinister.

E. *N. laryngeus reccurens dexter

7. Хворому проведено субтотальну субфасціальну резекцію щитоподібної за­лози. У післяопераційному періоді три­валий час зберігається охриплість го­лосу. Який нерв пошкоджений у ході операції?

A. Під'язиковий

B. *Поворотний гортанний нерв

C. Верхній горловий

D. Нижньощелеповий

8. Після операції на шлунку у хворого виявлено ускладнення: уповільнилася перистальтика і секреція залоз і посла­бився воротарний сфінктер. Який нерв був пошкоджений при операції?

A. *Блукаючий нерв.

B. Додатковий нерв.

C. Язикоглотковий.

D. Трійчастий.

E. Блоковий.

9. Виконуючи неврологічне обстеження пацієнта, 22 роки, лікар попросив його відкрити рот і вимовити звук "Аааа", при цьому оцінював, чи симетрично піднімається м'яке піднебіння. Потім лікар доторкнувся ватним тампоном до м'якого піднебіння і у відповідь виник блювотний рефлекс, що супроводить­ся рухом піднебіння та глотки. Які че­репні нерви досліджував лікар?

A. 10,11 і 12.

B. 5,7 і 9.

C. 7,8 і 9.

D.*9 i 10.

Е. 9 і 12.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998.