Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекция_Тема_6-1.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
06.03.2016
Размер:
156.16 Кб
Скачать

4. Шляхи удосконалення виховної роботи у підрозділі

Аналіз положень Державної програми реформування та розвит­ку Збройних Сил України, програми рефор­мування та розвитку морально-психологічного забезпечення дозво­ляє виявити ряд основних тенденцій розвитку системи виховної роботи в Збройних Силах України.

Перше. Посилення практичної спрямованості виховної роботи з військовослужбовцями. Командири усіх ступенів, органи з гуманітарних питань головним чином спрямовують свою діяльність на форму­вання у підлеглих високих військово-професійних якостей. Це особ­ливо важливо в умовах реформування Збройних Сил України, пе­реходу їх на нові принципи комплектування. В основі дії цієї тен­денції лежить інтенсифікація навчально-виховного процесу, визна­чення якісних показників у підготовці, вихованні та навчально-бойовій діяльності особового складу. Наповнення конкретним змістом та практичними заходами морально-психологічного забезпечення повсякденної життєдіяльності військ (сил). При цьому слід врахо­вувати, то професійний потенціал формується не лише цільовими заходами організаторської виховної роботи, морально-психо­логічним та інформаційно-пропагандистським забезпеченням, але й усім перебігом процесу життєдіяльності та підготовки військ.

Друге. Зміцнення матеріально-технічної бази виховної роботи. В сучасному, технічно насиченому суспільстві, не може йти мова про організацію виховного процесу без застосування технічних за­собів та наочно-пропагандистських і інформаційних видань. Саме тому в програмі реформування та розвитку морально-психологічно­го забезпечення Збройних Сил України і визначені напрями розвитку матеріально-технічної бази виховної роботи як у мирний час, так і на особливий період; виконання при­кладних, фундаментальних та пошукових досліджень у галузі - ТЗВ; скоординоване за цілями, задачами, ресурсами і термінами вирішен­ня проблеми оснащення військ (сил) сучасними ТЗВ, які спроможні забезпечувати інтенсифікацію ВП.

Третє. Посилення соціальної спрямованості виховної роботи з військовослужбовцями та членами їхніх сімей. Ця тенденція вияв­ляється у спрямуванні зусиль органів з гуманітарних питань на реалізацію концепції соціальної політики у Збройних Силах України, створен­ня у військових і трудових колективах соціальних умов для їх життєдіяльності, реалізацію конституційних прав військовослуж­бовців, працівників і членів їх сімей, соціальних гарантій. При цьо­му провідним напрямом є створення умов для запровадження та по­дальшого розвитку економічних механізмів соціального захисту військовослужбовців і членів їхніх сімей; участь у реалізації системи надання молодим сім'ям довгострокових пільгових кредитів на прид­бання житла; реалізація програми соціальної адаптації військово­службовців та членів їхніх сімей; створення системи надання кон­сультацій з питань професійної переорієнтації та працевлаштування.

Четверте. Посилення профілактичної спрямованості виховної роботи щодо викорінення негативних явищ у військах (силах), зміцнення військової дисципліни. В умовах складної соціально-еко­номічної обстановки в країні, гострої криміногенної ситуації в суспільстві, реформування Збройних Сил України та радикального оновлення їх нормативно-правової бази профілактика негативних явиш набирає виключне значення. Вона є важливим напрямом по­всякденної діяльності органів військового управління посадових осіб і виступає як необхідна умова підтримання боєздатності частин і підрозділів.

При цьому центральне місце займає вдосконалення змісту ор­ганізаційної, виховної роботи з офіцерським складом, підвищення відповідальності, взірцевості, недопущення злочинів серед цієї кате­горії, суттєвому покрашенню стану правопорядку у військах (си­лах).

П'яте. Активізація виховної роботи щодо забезпечення засто­сування військ (сил) в конкретних воєнних акціях. Сьогодні ре­алізовано один із напрямів прояву цієї тенденції. Мова йде про нормативно-правове закріплення в системі морально-психологічного за­безпечення Збройних Сил такого його виду, як морально-психо­логічне забезпечення підготовки та ведення операції (бойових дій).

Шосте. Зміцнення кадрового, інтелектуального, наукового по­тенціалу органів виховної роботи та ефективне використання їх за призначенням. Ця тенденція виявляється в оптимізації системи підготовки.

Сьоме. Удосконалення системи виховної роботи в ході вико­нання завдань програми реформування та розвитку Збройних Сил України.

Результатом удосконалення виховної роботи має бути:

1. Досягнення єдності навчання та виховання особового складу, його морально-психологічної готовності до виконання вимог Конституції України, Військової присяги, статутів Збройних Сил України.

2. Впровадження комплексу організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу, підвищення його особистої відповідальності за виконання функціональних і службових обов’язків командирів і начальників з метою досягнення високого рівня морально-психологічного стану військ (сил).

3. Реалізація гуманітарної політики держави у Збройних Силах через систему інф.-пропаганд. забезпечення, в/п виховання особового складу з метою формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям українського народу.

4. Забезпечення реалізації соціальних гарантій військовослужбовцям, працівникам Збройних Сил України та їхнім сім’ям, встановлених законами України, іншими законодавчими актами, отриманими ними соціальної допомоги, створення у військових і трудових колективах соціальних умов, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання покладених на них обов’язків.

Таким чином, виховна робота у Збройних Силах України харак­теризується двобічністю, безперервністю і тривалістю, багато­гранністю завдань і різноманітністю змісту; залежністю від спе­цифіки військово-професійних завдань; багатством форм, методів і засобів виховної роботи, поступовим створенням певної моделі ви­ховної роботи.