
- •Тема 1. Проект і сутність проектної діяльності. Типи проектів
- •2. Суть і історія управління проектами
- •3. Базові поняття управління проектами
- •Тема 3.1 теоретико-методичні засади управління проектами
- •2. Методичні засади планування проектів
- •3. Методичні засади контролю та регулювання проектів Система контролю дотримання параметрів проекту
- •4. Внесення змін у виконання проекту та комплексний їх аналіз
- •Тема 3.2 мережеве і календарне планування проекту
- •Тема 3. Теоретико-методичні засади управління проектами Лекція: мережеве і календарне планування проекту
- •1. Мережеве планування: мета, основні методи і етапи
- •2. Особливості побудови графіків передування
- •3. Особливості побудови стрілочних графіків
- •4. Методи оптимізації мережевих графіків
- •5. Календарне планування проектів
- •Тема 4. Організація проектно-орієнтованої діяльності
- •Тема 4. Організація проектно-орієнтованої діяльності
- •1. Поняття організаційноїструктури проекту: суть, необхідність створення, основні складові елементи
- •2. Типи організаційних структур для груп по управлінню проектами
- •3. Форми організаційної структури проекту
- •4. Послідовність розробки і створення організаційних структур управління проектами
- •Тема 5. Функції та елементи управління проектами
- •2. Характеристика моделі управління проектами
- •Формуляр проекту
- •Процеси та інструменти в управлінні проектами
- •3. Групи процесів управління проектами
- •4. Процедури в управлінні проектами
- •Тема 6. Учасники і оточення і проекту
- •2. Середовище оточення проекту. Характеристика зовнішнього та внутрішнього середовища проекту.
- •Тема 7. Класифікація проектів інформатизації
- •2. Корпоративні інформаційні системи. Переваги впровадження Загальна характеристика корпоративних інформаційних систем
- •Розробка корпоративної інформаційної системи
- •3. Проекти реінжинірингу бізнес –процесів. Вплив інформаційних систем на розвиток реінжинірингу бізнес-процесів
- •4. Проекти іт консалтингу. Особливості управління консалтинговими іт-проектами
- •Тема 8. Стандарти організації життєвих циклів проектів інформатизації
- •2. Моделі життєвого циклу інформаційної системи
- •Каскадна модель життєвого циклу інформаційної системи
- •Основні переваги каскадної моделі
- •Недоліки каскадної моделі
- •Спіральна модель життєвого циклу
- •Переваги спіральної моделі
- •Проблеми, що виникають при використанні спіральної моделі
- •3. Стандарти та методики
- •Методика Oracle cdm
- •Загальна структура
- •Особливості методики Oracle cdm
- •Міжнародний стандарт iso / iec 12207: 1995-08-01
- •Загальна структура
- •Особливості стандарту iso 12207
- •Тема 10.1 особливості управління проектами у сфері інформатизації
- •1. Ініціація проекту
- •2. Планування цілей проекту
- •3. Розробка ієрархічної структури робіт
- •4. Підтвердження цілей проекту
- •5. Контроль над змінами цілей
- •2. Управління якістю в проектах інформатизації
- •3. Управління ресурсами і витратами (вартістю) проектів
- •1. Прямі матеріальні витрати.
- •2. Прямі трудові витрати.
- •3. Операційні витрати
- •4. Амортизація.
- •Тема 10.2. Особливості управління проектами у сфері інформатизації
- •2. Управління персоналом у проектах
- •3. Управління контрактами і забезпечення проекту
- •Тема13. Інформаційні, програмно-апаратні і телекомунікаційні засоби управління проектами
- •Загальна характеристика та особливості програми Microsoft Project 2002
- •Основні елементи інтерфейсу користувача
- •Створення нового проекту
- •Планування задач проекту
- •Планування ресурсів проекту
- •Оцінка витрат і аналіз ризиків проекту
- •Контроль ходу реалізації і завершення проекту
- •Тема 14. Управління проектами інформатизації на рівні підприємства
- •2. Впровадження системи управління проектами на підприємстві
- •Інтеграція суп з компонентами корпоративних іс
- •Адаптація закордонного програмного забезпечення
- •3. Моделі оптимального використання іт- ресурсів підприємства
Інтеграція суп з компонентами корпоративних іс
Успішне функціонування системи управління проектами, заснованої на використанні програмних засобів календарного планування та контролю, суттєво залежить від повноти й вірогідності вихідних даних. У той же час на підприємствах уже функціонують різні інформаційні системи (бухгалтерські, кошторисні системи, програми матеріального обліку й т.д.), у рамках яких більша частина інформації існує. Звичайно, виникає бажання об’єднати й взаємодоповнити інформаційні потоки, породжувані різними системами.
Напрями інтеграції можна розглядати за наведеними нижче групами.
Фінанси. Інформація про планований профіль витрат по проекту із СУП може використовуватися в системах фінансового планування й аналізу проектів і системах бюджетування підприємства. І навпаки, дані з цих систем можуть бути директивними обмеженнями при формуванні календарного плану проекту.
Інформація про використання людських ресурсів, про обсяг виконаних з проекту робіт може бути використана для розрахунку заробітної плати.
Постачання. У СУП неважко сформувати графік потреби проекту в ресурсах і потім використати в системах матеріального обліку або постачання для формування графіків закупівель і поставок матеріалів, виготовлення конструкцій.
Динамічно оновлюється і реальна картина потреби в матеріалах і конструкціях, що допоможе максимально ефективно використати власні виробничі потужності.
Нормування. Кошторисні системи звичайно містять норми витрати матеріа- лів на різні види робіт, продуктивності машин і механізмів, одиничні вартості матеріалів. Але ці дані нас тільки не відповідають сьогоднішнім реаліям, що застосовувати їх для використання в реальних проектах не можна. Багато підприємств йдуть шляхом створення своїх корпоративних нормативних баз і інтеграції їх із системами календарного планування, що є найбільш оптимальним рішенням.
Адаптація закордонного програмного забезпечення
При впровадженні програмних систем управління проектами закордонного виробництва доводиться зустрічатися з різними проблемами, що відносяться до відмінностей як у традиціях підходів до управління виробництвом, так і традиціях звітності. Так, самою серйозною відмінністю і, як наслідок, самою серйозною проблемою є відсутність поняття «обсяг робіт». Так, мірою роботи (операції) у багатьох галузях (наприклад, будівельній) є її фізичний обсяг, а не тривалість. Тому можна стверджувати, що без поняття «обсяг робіт» серйозно говорити про створення моделі проекту (зокрема, будівельного) в системах управління проектами не доцільно.
У західних пакетах для управління проектами, що використовуються українськими підприємствами, робота вимірюється тривалістю. Відсутнє поняття «обсяг робіт» в TіmeLіne, P3, OpenPlan, SureTrak, MS Project. Тому при впровадженні й використанні СУП доводиться займатися розв’язанням цієї проблеми.
Існує як мінімум два способи вирішення цієї проблеми.
Перший спосіб – використати програмний комплекс, що передбачає опера- ціоналізацію поняття «обсяг робіт». Прикладом такого пакету може служити Spіder Project від російських виробників.
Якщо ж потрібно адаптувати західну систему, то проблему можна виріши- ти за допомогою додавання в стандартну модель проекту користувальницьких полів для зберігання даних про обсяги робіт або зміни структури баз даних системи. У деяких випадках це дозволяє розв’язати проблему.