Особливості функціонування і структура асу в енергетиці

Особливості управління енергетичним обєктом.

В енергетиці термін “управління” має двоякий зміст:

1. ціле напрямлена дія на ТП виробництва, передачі і розподілу ЕЕ – оперативно- диспетчерське управління (ОДУ) різних рівнів ( ОЕС, Е-станції і т.д.);

2. ціле напрямлена дія на колективи людей для організації і координації їх діяльності – управління виробничо-господарською діяльністю або організаційно-економічне управління (ОЕУ).

Не дивлячись на принципові відмінності, вони становлять єдине ціле. Технічною основою 1-го виду є фізико-технічні основи енергетики і технічна кібернетика, 2-го – загальна енергетика, економічна кібернетика, теорія систем і наукові основі управління виробництвом.

Характерні риси СУ в енергетиці:

1. перехід до ринкових відносин;

2. ускладнення СУ і функцій управління;

3. інформаційна перевантаженість;

4. протиріччя між порівняно високим рівнем автоматизації основних ТП і низьким рівнем автоматизації допоміжних процесів;

5. протиріччя між високим рівнем централізації диспетчерського управління і децентралізацією управління виробничо-господарською діяльністю.

2. рівні механізації й автоматизації обробки І в СУ

1. ручний;

2. механізований;

3. автоматизований ( технічна база – ЕОМ);

4. автоматичний – за людиною лише встановлення критеріїв.

3. Структура АСУ:

1. загальнодержавна АСУ;

2. галузеві АСУ ( зокрема, в 1980р. Введена в дію “Енергія” в рамках СРСР);

3. АСУП ( підприємством ) = АСОУ+АСДУ ( організаційно-економічне+диспетчерське управління);

4. АСУТП.

5. В сучасних умовах проходить логічне, послідовне злиття АСОУ, АСДУ й АСУТП і створення інтегрованих АСУ – ІАСУ з багатомашинним оперативно-інформаційним керуючим комплексом.

4. Стан і перспективи розвитку АСУ.