V. Чим видiлялося серед iнших декабристських органiзацiй Товариство об'єднаних слов'ян?

Товариство об'єднаних слов'ян, яке було створене влiтку 1823 року у м.Новоградi-Волинському братами-пiдпоручиками Андрiєм та Петром Борисовими i пiднаглядним польським шляхтичем Юлiаном Люблiнсь­ким, має iсторiю хоч i тiсно пов'язану з загальноросiйським декабристсь­ким рухом, але досить самостiйну.

Ще в 1818 роцi в Решетилiвцi юнкер Петро Борисов створив Товариство першої згоди, яке ставило перед собою тiльки моральну мету самовдосконалення та "очищення релiгiї вiд забобонiв" i складалось з юнкерської молодi. Через деякий час це товариство не стало задовольняти його членiв i було реформоване у " Товариство друзiв природи" з республiканською програмою, статутом та письмовою клятвою, якi, на жаль, не збереглися. Ще через кiлька рокiв з нього й утворилося таємне Товариство об'єднаних слов'ян, основною метою якого було знищення в слов'янських країнах монархiзму, крiпацтва i побудова нової республiканської федерацiї усiх слов'ян. Суб'єктами федерацiї мали бути " Росiя, Польща, Богемiя, Моравiя, Угорщина з Трансильванiєю, Сербiя, Молдавiя, Валахiя, Далмацiя i Кроацiя".

Для досягнення своєї полiтичної мети Товариство мало досить чiтку програму. Малося на увазi докладно означити кордони кожної окремої слов'янської держави, запровадити в усiх народiв демократичну парламентську форму правлiння, скликати конгрес для управління справами цiлого союзу й для змiни, в разi потреби, загальних основних законiв. Кожнiй окремiй державi мала бути надана повна свобода й незалежнiсть у вирiшеннi її внутрiшнiх справ.

Таким чином, кожен з народiв федерацiї мав би свою конституцiю, яка вiдповiдала б його нацiональним традицiям i мiсцевим умовам. Десь у центрi федерацiї мала засновуватись столиця великого Союзу, де що­річно мав вiдбуватися з'їзд представникiв республiк для вирiшення за­галь­них питань.Члени Товариства Об'єднаних Слов’ян уявляли собi слов'янську федерацiю як мiцне полiтичне утворення з ефективною еко­но­мiкою, високорозвинутою промисловiстю, активною торгiвлею, вели­ки­ми портовими мiстами. Її береги мали омивати чотири моря: Чорне, Бiле, Балтiйське та Адрiатичне. Як символ цього, чотири якорі знаходи­лися в гербi Федерацiї, малюнок якого зберiгся в архiвi слiдства над декабристами.

"Слов'янський союз носив на собi вiдзнаку якоїсь войовничостi,-говориться у "Записках" Слов'янського товариства. Страшна клятва, яка зобов'язувала його членiв присвячувати всi думки, всi дiї благополуччю i свободi, жертвувати всiм життям для досягнення цiєї мети, вимовлялася над зброєю; тiльки вiд своїх друзiв i вiд зброї слов'яни чекали здiйснення своїх бажань; думка, що свобода купується не сльозами, не золотом, а кров'ю, була вкорiнена в їх серцях."

Необхiдно вiдзначити, що революцiю члени цього Товариства вважали рухом народних мас,на якi необхiдно спиратися.Проте вони не були прихильниками вiйськової революцiї, як iншi декабристи. Вони вважали, що вiйськовi революцiї "бувають не колискою, а гробом волi, iм'ям якої звершуються".

Членами Товариства Об'єднаних слов'ян, на вiдмiну вiд Пiвнiч­ного та Пiвденного товариств декабристiв, були в основному небагатi (а часом i зовсiм збiднiлi) дворяни, якi не володiли анi землею, анi крiпаками. Вони були ближче до представникiв рiзночинницької демократiї, нiж до дворянських революцiонерiв. Так, за даними жандармського слiдства, батько братiв Борисових був провiнцiйним архiтектором, батько поручика Лісовського мав "крестьян три души", а мати й сестра заробляли на життя шиттям бiлизни. Серед "слов'ян" був навiть один селянський син, Павло Вигодовський (Дунцов): вiн пiдробив дворянське свiдоцтво, щоб поступити на службу.

Тому не випадково, що характерною рисою "Об'єднаних слов'ян" була iдеалiзацiя простого життя, затверджена у їх програмному документi - "Правилах": "Не бажай бiльше того, що маєш, i будеш незалежним", "Не май рабiв i сам рабом не будеш".

Влiтку 1825 року Товариство Об'єднаних слов'ян з'єдналось з дека­б­ристським Пiвденним товариством, хоча повної згоди з полiтичних i тактичних питань мiж членами цих органiзацiй нiколи не було. "Слов'яни" утворили у Пiвденному Товариствi особливу "слов'янську уп­раву", зберiгши свiй склад i керiвництво. Вони прийняли як потребу часу декабристську iдею введення в Росiї демократичного правлiння i знищення станів, вiдсунувши свою мету утворення Слов'янської Феде­рацiї на час, коли "пiсля перевороту... вiдкривається всiм слов'янським племенам шлях до свободи та благоденства i... Росiя, звiльнена вiд тиранства, буде вiдкрито допомогати метi Слов'янського союзу".

Включення Товариства Об'єднаних Слов'ян до Пiвденного Това­рис­тва призвело до виникнення двох тенденцiй у ньому, що яскраво проявилося пiд час повстання Чернiгiвського полку, коли "слов'яни" вимагали рiшучих дiй i готували похiд на Київ, а керiвники Пiвденного Товариства дотримувались тактики очiкування, щоб дати повстанню бiльше розгорiтися. В той же час результатом агiтацiйної дiяльностi "слов'ян" було селянське повстання, яке спалахнуло на Київщинi вiдразу пiсля повстання Чернігiвцiв.

Останньою спробою "слов'ян" втiлити в життя свої iдеї було повстання у Полтавському полку в лютому 1826 року, яким керував прапорщик С.Трусов. Воно i було, мабуть, останнiм виступом в iсторiї руху дворянських революцiонерiв.

Хоч Товариство об'єднаних слов'ян i вважало Україну складовою частиною Росiї, проте його iдейно-полiтична дiяльнiсть разом з усiма декабристами iнiцiювала зародження й поширення нових європейських визвольних рухiв в Українi, а Кирило-Мефодiївське товариство успадкувало значну частину його програми.

& РАДИМО ПРОЧИТАТИ:

Борисов П. Правила соединенных словян // Избранные социально-политические и философские произведения декабристов.- Т.III.- М., 1968.- С.63.

Нечкина М.В. Декабристы.- М., 1983.

Калугiн Ю.I. Декабристи на Українi.- К., 1971.,

Восстание декабристов. Москва-Ленинград, в 6-ти томах.

Полонська-Василенко Н. Iсторiя України.- Т.2.- К., 1995.