ЦРССП Лекция 1

описаного вище способу використання смуг, виділених шляхом міжнародної координації частотних присвоєнь, що застосовується для всіх інших служб космічного радіозв’язку. Відповідно до Резолюції 507, прийнятої в 1979 р. «Станції радіомовної супутникової служби повинні створюватися та експлуатуватися відповідно до угод і зв’язаними з ними планами, прийнятими Всесвітніми або Регіональними конференціями...». Таким чином, передбачене планове використання смуг частот. В той же час, з огляду на можливу необхідність введення систем мовлення до розробки відповідних частотних планів, в Резолюції № 33 ВАКР–1979 передбачена процедура координації для систем мовлення, аналогічна описаній вище. Слід також відзначити, що відповідно до уточненого тексту Додатку 30 Регламенту радіозв’язку, прийнятому у 1985 р., будьяка заявка, представлена Адміністраціями всіх районів, що має знижену ЕМІ у порівнянні з плановою, вважається відповідною плану. Тобто в принципі допускається реалізація системи з будь-якою зниженою ЕМІ, визначеною виходячи з техніко-економічних розумінь розробників. При цьому, однак, необхідно мати на увазі, що можливі визначені проблеми через завади від інших систем, тому що Плани забезпечують захист тільки номінального рівня поля. При розрахунках потужності бортових передавачів у Плані Районів 1 і 3 було прийнято, що втрати на поширення складаються з втрат на поширення у вільному просторі та додаткового ослаблення в опадах, яке не перевищує не більш ніж протягом 1% часу найгіршого місяця. Залежність цього додаткового ослаблення від кута підйому представлена на рис. 2 для 5-ти кліматичних дощових зон. При розробці Плану Районів 1 і 3 вибором робочих кутів приходу, тобто вибором позиції ШСЗ для кожної зони обслуговування, добивалися того, що б це додаткове ослаблення не перевищувало 2 дБ. При цьому для розрахунків максимальної поляризаційної розв’язки приймалося, що рівень деполяризованної у процесі поширення компоненти складає для дощових кліматичних зон 1 і 2: – 27 дБ щодо рівня сигналу на основній поляризації і –30 дБ для зон 3, 4 і 5. Вихідні дані по поширенню радіохвиль, використані при плануванні для Району 2, крім додаткового загасання в опадах, включали також поглинання в атмосфері. При цьому для розрахунків додаткового загасання в опадах було використано більш детальне районування по інтенсивності дощів в порівнянні з приведеним на рис. 3.

Контрольні питання

1.За якими ознаками класифікують радіосистеми передачі?

2.Чим визначається ефективність використання частотного ресурсу діапазону?

3.На чому ґрунтується вибір частотного діапазону для радіорелейних систем передачі?

4.На чому ґрунтується вибір частотного діапазону для супутникових систем передачі?