§ 1. Числові ряди. Збіжність числового ряду.
1.
Якщо
—
нескінченна числова послідовність, то
символ суми всіх її членів, тобто вираз
виду
![]()
називають
числовим
рядом.
Числа
називають
членами
ряду,
а
—
загальним
членом ряду.
2.
Суму перших n
членів
ряду (1) називають n-ю
частковою
сумою ряду
і позначають
,
тобто :
(2)
(3)
Часткові суми числового ряду (1) утворюють нескінченну числову послідовність
.
(4)
3.
Якщо послідовність (4) часткових сум
числового ряду (1) має скінченну границю
при
, тобто
![]()
то кажуть, що ряд (1) збіжний, а число S називають сумою ряду (1).
Якщо
ж послідовність (4) не має скінченної
границі при
,
то кажуть, що ряд (1) розбіжний.
В цьому випадку не варто говорити про
суму ряду.
Приклад 1. Дослідити на збіжність ряд

Розв’язання.
Заданий ряд є сумою членів геометричної
прогресії з першим членом
і
знаменником
. Відомо, що сума n
перших членів
геометричної прогресії обчисляється
за формулою
.
Таким
чином n-а
часткова сума заданого ряду матиме
вигляд:
.
При
послідовність
часткових сум заданого ряду має скінчену
границю:
![]()
Отже, заданий ряд збіжний його сума S=4,5.
Приклад 2. Дослідити на збіжність ряд
Розв’язання.
Заданий
ряд є сумою членів арифметичної прогресію
з першим членом
і
різницею
.
Відомо,
що сума n
перших
членів арифметичної прогресію обчислюється
за формулою
.
Таким чином n-a
часткова
сума заданого ряду матиме вигляд :
![]()
При
послідовність
часткових сум заданого ряду не має
скінченної границі:
![]()
Отже, заданий ряд розбіжний.
4. Властивості збіжних рядів:
-
Якщо ряд
збіжний
і має суму S,
a
– стала, то ряд
теж збіжний і має суму CS. -
Якщо ряд
збіжний і має суму
, а ряд
збіжний і має суму
,
то ряд
теж збіжний і має суму
. -
Ряд, утворений шляхом відкидання або дописування будь-якого скінченного числа членів до збіжного ряду, теж буде збіжним.
5.
Якщо всі члени ряду (1) задовольняють
умову
,
то цей ряд називають рядом
з додатними членами.
§2. Ознаки збіжності числових рядів
1. Необхідна ознака Збіжності числового ряду. Якщо ряд
![]()
збіжний, то
![]()
Наслідок. Якщо
![]()
то ряд (1) розбіжний.
2. Зауваження. З виконання умови
![]()
не випливає збіжність ряду (1) .
Приклад 1. Перевірити виконання необхідної умови збіжності для ряду
![]()
Розв’язання. Заданий ряд називають гармонійним рядом. Знаходимо
![]()
Отже необхідна умова збіжності ряду виконується. Але, це не означає, що заданий ряд збіжний. Як буде показане далі, гармонійний ряд — розбіжний (див. приклад 9).
Приклад 2. Перевірити виконання необхідної умови збіжності для ряду
![]()
Розв’язання. Оскільки
![]()
то необхідна умова збіжності не виконується. Це означає, що заданий ряд розбіжний (див. п.1, наслідок)
3. Перша ознака порівняння рядів. Нехай
![]()
ряди з додатними членами. Якщо ряд
![]()
збіжний і, починаючи з деякого члена, для кожного члена ряду
![]()
виконується
нерівність
, то ряд
![]()
теж збіжний.
4. Друга ознака порівняння рядів. Нехай
![]()
ряди з додатними членами. Якщо ряд
![]()
розбіжний і , починаючи з деякого члена, для кожного члена ряду
![]()
виконується
нерівність
,
ряд
![]()
теж розбіжний.
5. Третя ознака порівняння рядів. Якщо для рядів
![]()
існує
скінченна відмінна від нуля границя
відношення їх загальних членів при
,
тобто
![]()
то ці ряди або обидва збіжні, або обидва розбіжні.
Приклад 3. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язання. Порівняємо заданий ряд з сумою геометричної прогресії

Очевидно,
що
(2) і (3) — ряди з додатними членами. Ряд
(3) збіжний, бо знаменний прогресії
.
Очевидно,
що всі члени ряду (2) не перевищують
відповідних членів ряду (3) . Отже, за
першою ознакою порівняння рядів (див.
п.3),
ряд (2) — збіжний.
Приклад 4. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язання. Кожен член заданого ряду не менший ніж відповідний член гармонійного ряду, який розбіжний (див. приклад 9). Тому, за другою ознакою порівняння рядів (див. п.4) , ряд (4) теж розбіжний ( робили такий висновок, ми враховуємо, що обидва розглядувані ряди є рядами з додатними членами).
Приклад 5. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язання.
Загальний
член заданого ряду
, загальний
член гармонійного ряду
. Оскільки
гармонійний ряд розбіжний і за першою
визначною границею

то за третьою ознакою порівняння рядів (див. п.5) , ряд (5) теж розбіжний.
Приклад 6. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язання.
Загальний член заданого ряду
, загальний
член ряду (2)
. Оскільки
![]()
і ряд (2) збіжний (див. приклад 3), то за третьою ознакою порівняння рядів (див п.5) заданий ряд теж збіжний.
6. Ознака Даламбера. Якщо
![]()
ряд з додатними членами і існує скінченна границя
![]()
-
при
,
цей
ряд збіжний; -
при
, цей ряд розбіжний; -
при
, цей ряд може бути як збіжним, так і
розбіжним, в такому разі слід скористатися
іншими ознаками збіжності рядів.
Приклад 7. Дослідити на збіжність ряд :
![]()
Розв’язання. Очевидно, що заданий ряд є рядом з додатними членами. Для нього
![]()
![]()
Оскільки
, то
за ознакою Даламбера (див. п. 6(1)), заданий
ряд збіжний…
Приклад 8. Дослідити на збіжність ряд :
![]()
Розв’язання. Очевидно, що заданий ряд є рядом з додатними членами. Для нього :
![]()
За другою визначною границею :
![]()
Оскільки
, то, за ознакою Даламбера (див.
п.6 (2)),
заданий ряд розбіжний.
7.
Інтегральна ознака Коші.
Якщо функція неперервна, додатна і
спадна на проміжку
,
то числовий ряд

збіжний, якщо існує скінченна границя
![]()
Ряд (6) розбіжний, якщо вказана границя не існує, тобто вказаний невласний інтеграл розбіжний.
Приклад 9. Дослідити на збіжність гармонійний ряд
![]()
Розв‘язання. Заданий ряд можна подати у такому вигляді
![]()
Тоді
.
Ця функція неперервна, додатна і спадна
на проміжку
.
Розглянемо невласний інтеграл:
![]()
Невласний інтеграл
![]()
розбіжний, то, за інтегральною ознакою Коші, гармонійний ряд
![]()
теж розбіжний.
Приклад 10. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв’язання. Заданий ряд можна подати у такому вигляді:
![]()
Тоді
.
Ця функція неперервна, додатна і спадна
на проміжку
.
-
Нехай p=1. Тоді ми отримаємо гармонійний ряд, який є розбіжним (див. приклад 9).
-
Нехай p>1 . Розглянемо невласний інтеграл:

Знаходячи цю границю, ми скористалися тим, що при
![]()
Таким чином, при p > 1 : невласний інтеграл
![]()
збіжний, то за інтегральною ознакою Коші заданий ряд теж збіжний.
-
Нехай p < 1. Розглянемо невласний інтеграл:
![]()
Знаходячи цю границю, ми скористалися тим, що при
![]()
Таким чином невласний інтеграл
![]()
розбіжний, то за інтегральною ознакою Коші заданий ряд теж розбіжний.
Отже, заданий в умові задачі ряд збіжний при p > 1 і розбіжний при p ≤1. Цей ряд часто використовують для порівняння з іншими рядами в разі дослідження питання про їх збіжність.
8. Радикальна ознака Коші. Якщо
![]()
ряд додатними членами і існує скінченна границя
![]()
то:
-
при k < 1, цей ряд збіжний;
-
при k > 1, цей ряд розбіжний;
-
при k = 0, цей ряд може бути як збіжним, так і розбіжним, в такому разі слід скористатися іншими ознаками збіжності рядів.
Приклад 11. Дослідити на збіжність ряд
![]()
Розв‘язування.
Заданий ряд є рядом з додатними членами.
Його загальний член
.
Знаходимо:
![]()
Оскільки k < 1, то за радикальною ознакою Коші ряд збіжний.
