
- •Загальні відомості про конструкції сталевої балкової клітки
- •1.1. Вихідні дані
- •2. Вибір оптимальної схеми розкладання балок, компонування варіанта розкладання балок
- •2.1. Розрахунок настилу
- •2.2. Розрахунок балки настилу
- •2.3. Розрахунок допоміжної балки
- •3. Розрахунок головної балки прольотом 17м
- •3.1. Визначення розрахункових зусиль
- •3.2. Підбір перерізу
- •3.3. Зміна перерізів поясів головної балки
- •3.4. Перевірка загальної стійкості головної балки. Перевірка стійкості поясів та стінки балки
- •3.4.1. Перевірка стійкості стінки по відсіках
- •3.5. Розрахунок поясних швів та підбір перерізу ребер жорсткості
- •3.6. Розрахунок та конструювання опорного вузла
- •3.6.1. Розрахунок болтового зєднання допоміжної балки і головної балки
- •4. Розрахунок центрально стиснутої колони
- •4 Lx.1. Збір навантажень та визначення розрахункової довжини колони
- •4.2. Вибір перерізу і перевірка стійкості колони
- •4.3. Розрахунок бази колони
- •4.4Розрахунок столика опорного вузла головної балки
- •Використана література
- •2. Дбн в.1.2.-2-2006 Навантаження і впливи. к.: Мінрегіонбуд України, 2006.52 с.
3.6. Розрахунок та конструювання опорного вузла
Розрахунок
опорного ребра головної балки виконуємо
за умови роботи на зминання і стійкість.
Ребро навантажене опорною реакцією
кН. Визначаємо площу опорного ребра при
розрахунковому опорі на зминання
МПа,Rp=Ru,т.51[1]
см2.
Задаємося шириною
ребра
см
та визначаємо товщину ребра
см.
Приймаємо переріз
опорного ребра 25020мм,см2.
Перевіряємо опорне ребро з частиною
стінки на стійкість:
tр=2
bр=25
Рис. 3.5. Схема опорного ребра головної балки
МПа
,
де розрахункова площа опорного ребра і частини стінки балки
см2;
момент
інерції опорного ребра
см4;
радіус
інерції опорного ребра
гнучкість
,
за таблицею 72 [1].
Торець ребра, котрий опирається на опорний столик, потрібно стругати.
Визначаємо
катет зварного шву, який кріпить опорне
ребро до стінки балки за формулою
см.
Приймаємо
конструктивно
мм
за таблицею 38 [1]
3.6.1. Розрахунок болтового зєднання допоміжної балки і головної балки
За таблицею 51 СНиП
ІІ-23-81* (табл. А1) визначаємо нормативні
опори сталі з'єднуваних елементів:
,
.
Розрахунковий опір зминанню елементів,
що з'єднуються болтами, визначаємо за
таблицею 59 СНиП ІІ-23-81* (табл. А8) залежно
від величини і класу точності болтів:
.
Розрахунковий опір зрізу болтів класу
міцності 5,6визначаємо
за таблицею 58 СНиП ІІ-23-81* (табл. А7):
.
Приймаємо більші із відстаней, зазначених
у таблиці 39 СНиП ІІ-23-81*, і за таблицею
35 СНиП ІІ-23-81* визначаємо значення
коефіцієнта умов роботи з'єднання:
.
Несучу здатність одного болта при зрізі визначаємо за формулою (127) СНиП ІІ-23-81*:
Тут
см2– площа перерізу болта за
таблицею 62 СНиП ІІ-23-81*;
–кількість
розрахункових зрізів при двосторонніх
накладках.
Несучу здатність одного болта при зминанні визначаємо за формулою СНиП ІІ-23-81*:
.
Тут
– товщина листа, менша, ніж сума товщин
двох накладок.
Розрахункова несуча здатність одного болта дорівнює
Необхідну кількість болтів визначаємо за формулою СНиП ІІ-23-81*:
.
Приймаємо 5болтів.
Рис. 3.6. Схема з’єднання допоміжної та головної балки
6400
4. Розрахунок центрально стиснутої колони
4 Lx.1. Збір навантажень та визначення розрахункової довжини колони
1
ly 6815
0,000кН,
деQ =1960 кН –
поперечна сила в колоні.
В Рис.4.1.
Розрахункова схема колони -0.400
м;
м.
Прийнято закріплення
нижнього та верхнього кінців колони
шарнірне, коефіцієнти приведення довжин
прийняті
4.2. Вибір перерізу і перевірка стійкості колони
Задаємося значенням
коефіцієнта
орієнтовно (0.6÷0.8) та визначаємо потрібну
площу перерізу колони
см2,
де
МПа для фасону товщиною 20-40 мм, сталь
класу С235 таблиця 51[1].
Згідно з потрібною
площею перерізу й мінімальними радіусами
інерції (при [λu]
= 120) приймаємо двотавровий переріз за
сортаментом двотаврових колон (40К6) із
характеристиками:
мм;
мм;
мм;
мм;
А =289см2;
см;
см.
Визначення гнучкості
колони відносно осей х та у:
За максимальним
значенням гнучкості, котра не вища, ніж
гранична λмах≤ [λu]
= 120, та розрахунковим опором за межею
плинності з таблиці 72 [1] (додаток т.5)
інтерполяцією визначаємо;
Перевіряємо стійкість колони відносно осі найменшої жорсткості у-у
МПа
МПа.
Недонапруження
складають ∆ =
,
що допустимо, якщо сортамент не дозволяє
наблизитись ближче.