
- •Методичні вказівки
- •2.1 Розрахунок параметрів джерел викидів і проектних розмірів цеху промислової будівлі
- •Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші
- •3.2 Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду холодної газоповітряної суміші
- •3.3 Визначення гранично допустимого викиду шкідливих речовин із джерел в атмосферу
- •3.5 Визначення категорії небезпеки підприємства (кнп)
- •ДеМі – маса викиду речовини, т/рік;
- •Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей
- •Розрахунок водоспоживання та водовідведення підприємства
- •Розрахунок витрат води на технологічні потреби
- •Розділ 6 Утилізація та рекуперація відходів
- •1.Відпрацьовані нафтопродукти
- •2. Відпрацьований акумуляторний свинець та електроліт
- •3. Розрахунок кількості масного ганчір’я
- •4. Розрахунок кількості масного піску
- •5. Відпрацьовані маслофільтри
- •6.Відпрацьовані автошини
- •Розрахунок утворення інших видів відходів
- •2. Розрахунок кількості відходів скла
- •3.Розрахунок відпрацьованих абразивних кругів
- •4. Розрахунок відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп
- •Розрахунок еколого-економічних збитків, нанесених навколишньому середовищу, внаслідок діяльності промислового підприємства
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Вихідні дані до розділу “г”
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різного функціонального значення
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення водного середовища
- •Значення показника відносної небезпеки скиду речовин у водоймище
- •Значення показника відносної небезпеки речовини при викиді в атмосферне повітря
- •Значення коефіцієнта f залежно від висоти джерела забруднення та середньорічного значення різниці температур в гирлі джерела і навколишнього середовища
Розділ 6 Утилізація та рекуперація відходів
У якості відходів виробництва на даному підприємстві утворюються відходи металообробки у вигляді стружки та інших нерозмірних заготовок деталей.
Отже, повторно можливо використовувати відходи формувальної, деревообробної, стрижневої, ремонтної ділянок та складу піску, глини та палива.
Додаткової утилізації потребують вологі шлами локальних очисних споруд. Основним засобом їх утилізації є складування на спеціальних полігонах і шламонагромаджувачах .
До рекуперованих відходів належать матеріали, які можуть використовуватися для виробництва продукції народного господарства, але при цьому потребують додаткової переробки.
До утилізованих відходів відносять матеріали, які практично не знаходять використання для виробництва товарів народного господарства, а їх спосіб переробки полягає в складуванні на полігонах.
Деякі відходи в перспективі також можуть бути використані в народному господарстві. В нашому прикладі в якості таких відходів можливо розглядати вологі шлами, до складу яких входять компоненти, які є складовими частинами бетонних сумішей або компонентами для виробництва гідравлічних в’яжучих матеріалів. До таких можна віднести сульфат і гідроксид заліза.
У процесі діяльності промислового підприємства утворюються наступні групи відходів:
відходи, які утворюються при експлуатації автотранспорту;
інші види відходів.
Відходи, які утворюються при експлуатації автотранспорту
1.Відпрацьовані нафтопродукти
На 100 л бензину потрібно 3 л мастил ,на дизпальне -- від 3 до 5 л. Із них 40% йде у відходи. Тоді маса відпрацьованих мастил , (кг) :
m = V*П*0.4*Р , (39)
де V -- об’єм пального ,(л).
П=0.03 для бензину і 0.05 для дизпального(важкої дорожньої техніки).
Р=0.84 -- щільність мастила .
2. Відпрацьований акумуляторний свинець та електроліт
Розрахунок утворення відпрацьованого акумуляторного свинцю та електроліту треба подавати у вигляді такої таблиці :
Марка акуму-лятора |
Кількість акумуля-торів, установлених по роках (шт.) |
Термін вико-ристан-ня (рік) |
Вага свинцю ( кг ) |
Об’єм елек-троліту (л) |
Загаль- на вага електро-літу (кг) | ||||
одного акуму-ля- тора |
за-гальна вага |
одного акуму-лятора |
заг. об’єм | ||||||
2000 |
2001 |
2002 | |||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Питома
вага електроліту Р=1.4 кг/л .Тоді вага
електроліту буде дорівнювати :
m=V*Р, (40)
де V – об’єм електроліту, (л) .
При розрахунку відпрацьованих акумуляторів для визначення маси свинцю та об`єму електроліту слід користуватись додатком .
Розрахунок парку треба робити на всі автомобілі -- діючі і недіючі.
3. Розрахунок кількості масного ганчір’я
За нормами на одиницю автотранспорту потрібно 4 кг ганчір’я, тоді після його використання утворюється 5 кг масного ганчір’я.
При ремонті одиниці обладнання утворюється 2,5 кг масного ганчір’я.