
- •Методичні вказівки
- •2.1 Розрахунок параметрів джерел викидів і проектних розмірів цеху промислової будівлі
- •Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші
- •3.2 Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду холодної газоповітряної суміші
- •3.3 Визначення гранично допустимого викиду шкідливих речовин із джерел в атмосферу
- •3.5 Визначення категорії небезпеки підприємства (кнп)
- •ДеМі – маса викиду речовини, т/рік;
- •Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей
- •Розрахунок водоспоживання та водовідведення підприємства
- •Розрахунок витрат води на технологічні потреби
- •Розділ 6 Утилізація та рекуперація відходів
- •1.Відпрацьовані нафтопродукти
- •2. Відпрацьований акумуляторний свинець та електроліт
- •3. Розрахунок кількості масного ганчір’я
- •4. Розрахунок кількості масного піску
- •5. Відпрацьовані маслофільтри
- •6.Відпрацьовані автошини
- •Розрахунок утворення інших видів відходів
- •2. Розрахунок кількості відходів скла
- •3.Розрахунок відпрацьованих абразивних кругів
- •4. Розрахунок відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп
- •Розрахунок еколого-економічних збитків, нанесених навколишньому середовищу, внаслідок діяльності промислового підприємства
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Вихідні дані до розділу “г”
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різного функціонального значення
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення водного середовища
- •Значення показника відносної небезпеки скиду речовин у водоймище
- •Значення показника відносної небезпеки речовини при викиді в атмосферне повітря
- •Значення коефіцієнта f залежно від висоти джерела забруднення та середньорічного значення різниці температур в гирлі джерела і навколишнього середовища
ДеМі – маса викиду речовини, т/рік;
аі– безрозмірна константа, яка дозволяє віднести ступінь шкідливості речовини з шкідливістю сірчаного газу, визначається відповідно до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Константа |
Клас небезпеки речовини | |||
1 |
2 |
3 |
4 | |
аі |
1,7 |
1,3 |
1,0 |
0,9 |
Значення КНП розраховують за умови, коли Мі/ГДКі 1. За умови Мі/ГДКі1 значення КНП не розраховується, а дорівнює 0.
При розрахунках КНП та відсутності значень середньодобової концентрації використовують значення ГДК (м.р.), ОНРВ або зменшене в 10 разів значення ГДК (р.з.).
Відповідно до КНП підприємства розподіляються на чотири категорії небезпеки. Умови розподілу підприємств на категорії небезпеки наведені в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Граничні умови для розподілу промислових підприємств на категорії небезпеки залежно від значення КНП
Категорія небезпеки виробництва |
Значення КНП |
1 |
КНП106 |
2 |
106КНП104 |
3 |
104КНП103 |
4 |
КНП103 |
До підприємств першої категорії відносять промислові підприємства, яких у місті 1-4 і викиди яких складають до половини загальної кількості викидів по місту. Ці підприємства повинні бути в постійному полі зору служб контролю за станом атмосферного повітря. Тому проект нормативів ГДВ виконується в повному обсязі.
До підприємств другої категорії відносять , яких у місті 15-20 і відповідно до загального об’єму викидів 30-35% кількості викидів по місту. Ці підприємства повинні також бути в полі зору служб контролю за станом атмосферного повітря, і проект нормативів ГДВ виконується в повному обсязі.
Підприємства третьої категорії становлять найбільшу групу промислових підприємств міста, їх викиди складають до 10-15% загальної кількості викидів по місту. Ці підприємства можуть контролюватися один раз у декілька років. Проект нормативів ГДВ виконується в скороченому обсязі.
Підприємства четвертої категорії поєднують найменші підприємства міста, викиди яких становлять 1-5% загальної кількості викидів по місту. Для цих підприємств нормативи ГДВ установлюються на рівні фактичних викидів, у розробленні проекту нормативів їх не треба виконувати.
Результати розрахунку зводяться до таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
№ п/п |
Найменування шкідливої речовини |
Маса викиду і-ої речовини, т/рік |
ГДК, мг/м3 |
Клас небез-пеки речови-ни |
Констан-та аі |
КНП речо-вини |
1 2 3 |
|
|
|
|
|
|
Згідно зі СН 245-71 розмір санітарно-захисної зони промислового підприємства залежно від КНП установлюється:
1-ий клас небезпеки – 1000 м;
2-ий клас небезпеки – 500 м;
3-ий клас небезпеки – 300 м;
4-ий клас небезпеки – 100 м;
5-ий клас небезпеки – 50 м.
РОЗДІЛ 4
Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей
Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей визначаються згідно з методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України:
Зс.п. = Лтпв×Нб×Ко, (35)
де Лтпв– ліміт ТПВ викидів забруднюючої речовини;
Нб– норматив плати за викиди забруднюючих речовин, який беремо з наказу №153 від 29.05.1995 р. “Про індексацію базових нормативів за забруднення навколишнього природного середовища”;
Ко– коефіцієнт, що враховує територіально-екологічні та соціально-економічні особливості.
Розрахунок плати за забруднення навколишнього природного середовища зводимо у таблицю 4.
Таблиця 4 – Розрахунок плати за забруднення навколишнього природного середовища на базовий рік
№ п/п |
Назва забрудн. речови-ни |
Ліміт ТПВ, т/р |
ГДВ, т/р |
Фактична маса викиду, т/р |
Базовий норматив плати, грн. |
Сума плати в межах ліміту, грн. |
Коеф. кратності плати за надліміт. викид |
Сума плати за нідлімітні викиди, грн |
Ко |
Загальна сума плати |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
РОЗДІЛ 5