
- •Методичні вказівки
- •2.1 Розрахунок параметрів джерел викидів і проектних розмірів цеху промислової будівлі
- •Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші
- •3.2 Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду холодної газоповітряної суміші
- •3.3 Визначення гранично допустимого викиду шкідливих речовин із джерел в атмосферу
- •3.5 Визначення категорії небезпеки підприємства (кнп)
- •ДеМі – маса викиду речовини, т/рік;
- •Економічні збитки від негативного впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на здоров’я людей
- •Розрахунок водоспоживання та водовідведення підприємства
- •Розрахунок витрат води на технологічні потреби
- •Розділ 6 Утилізація та рекуперація відходів
- •1.Відпрацьовані нафтопродукти
- •2. Відпрацьований акумуляторний свинець та електроліт
- •3. Розрахунок кількості масного ганчір’я
- •4. Розрахунок кількості масного піску
- •5. Відпрацьовані маслофільтри
- •6.Відпрацьовані автошини
- •Розрахунок утворення інших видів відходів
- •2. Розрахунок кількості відходів скла
- •3.Розрахунок відпрацьованих абразивних кругів
- •4. Розрахунок відпрацьованих ртутьуміщуючих ламп
- •Розрахунок еколого-економічних збитків, нанесених навколишньому середовищу, внаслідок діяльності промислового підприємства
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
- •Додаток е
- •Додаток ж
- •Вихідні дані до розділу “г”
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря над територіями різного функціонального значення
- •Значення показника відносної небезпеки забруднення водного середовища
- •Значення показника відносної небезпеки скиду речовин у водоймище
- •Значення показника відносної небезпеки речовини при викиді в атмосферне повітря
- •Значення коефіцієнта f залежно від висоти джерела забруднення та середньорічного значення різниці температур в гирлі джерела і навколишнього середовища
Розрахунок розсіювання шкідливих речовин від одиночного точкового джерела з круглим устям викиду нагрітої газоповітряної суміші
Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин у повітрі здійснюється згідно з СН“Указания по расчету рассеивания в атмосфере веществ, содержащихся в выбросах предприятий”. Методика розрахунку основана на визначенні концентрацій шкідливих речовин у приземному шарі повітря.
Величина максимальної концентрації кожної речовини См,мг/м3, у приземному шарі атмосфери не повинна перевищувати величини максимальної разової гранично допустимої концентрації (ГДК), яка встановлена санітарними нормами і правилами проектування промислових підприємств. Приземні максимальні концентрації шкідливих речовин не повинні перевищувати 0,8 ГДК, яка встановлена санітарними нормами й правилами проектування промислових підприємств для атмосферного повітря населених пунктів, у місцях розміщення великих санаторіїв, містах із населенням більше ніж 200 тис. чоловік.
Перед початком проведення розрахунку розсіювання шкідливих речовин потрібно перевірити для кожного джерела (згідно з методикою, яка наведена нижче) величину гранично допустимого викиду (ГДВ) шкідливої речовини. Якщо розрахунковий показник ГДВ, г/с, вище від кількості речовини, що викидається М, г/с, прийнятої для розрахунку, подальший розрахунок від даного джерела може не виконуватися.
Величина максимальної приземної концентрації шкідливих речовин Смвизначається за формулою:
См =A×F×M×m×n/H²×√V1×ΔT , (8)
де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери, який визначає умови вертикального та горизонтального розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі. Коефіцієнт А приймається для несприятливих умов, за яких концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі від джерела викиду досягають максимального значення: для субтропічної зони Середньої Азії – 240, для Казахстану, Кавказу, Молдавії – 200, для Уралу, України – 160, для центральної частини Европейської території – 120. Для
інших територій коефіцієнт А приймається за східними кліматичними умовами турбулентного обміну в цих регіонах.
F – безрозмірний коефіцієнт, який ураховує швидкість осідання шкідливих
речовин в атмосферному повітрі, приймається:
для газоподібних шкідливих речовин – 1;
для пилу, якщо середній коефіцієнт очистки дорівнює:
не менше від 90% - 2;
від 75 до 90% -2,5;
менше ніж 75% - 3;
M – кількість шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с;
m і n – безрозмірні коефіцієнти, які враховують умови виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду;
H – висота джерела викиду над рівнем землі, м;
V1 – об’єм газоповітряної суміші, яка викидається в атмосферу, визначається за формулою
V1 = D²×π×w/4 ,
де
D – діаметр устя джерела викиду, м;
W – середня швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду, м/с;
ΔT – різниця між температурою газоповітряної суміші і температурою навколишнього атмосферного повітря, яка приймається рівною середній температурі зовнішнього повітря о 13 годині найбільш жаркого місяцу року.
Величина безрозмірного коефіцієнта mвизначається за формулою(9):
m= 1/(0,67 + 0,1√ f + 0,34√ f) , (9)
де
f = 10× w× D/ H²×ΔT . (10)
Також величину коефіцієнта m можна визначити за спеціальним графіком.
Величина безрозмірного коефіцієнта nвизначається залежно від параметраVм, м/с:
Vм= 0,65√ V1×ΔT/ H; (11)
при Vм ≤ 0,3,n =3; (12)
при 0,3<Vм ≤2,n = 3 -√(Vм – 0,3)(4,36 – Vм); (13)
при Vм >2,n= 1. (14)
Величина небезпечної швидкості повітря, Um, м/с, при котрій має місце максимальне значення приземної концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі, визначається залежно від параметра Vм:
при Vм ≤ 0,5Um = 0,5; (15)
при 0,5 <Vм ≤2 Um = Vм; (16)
при Vм >2Um = Vм(1 + 0,12√ f). (17)
Відстань Хм, м, від джерела, на котрому досягається максимальна приземна концентрація, визначається за формулою
Хм = d×H . (18)
У тому випадку, коли коефіцієнт F>2,Хм визначається за формулою
Хм =(5 – F)×d×H/4 , (19)
де
d – безрозмірна величина, яка визначається залежно від параметраVм:
при Vм ≤ 2d = 4,95×Vм×(1 + 0,28×√ f) ; (20)
при Vм >2d = 7×√ Vм×(1 + 0,28×√ f) . (21)