IV.Опрацювання нового матеріалу

1. Формування елементарних картографічних умінь.

А. Опрацювання нового матеріалу доречно розпочати зі вступної статті теми на с. 12-13 підручника.

Б. Дізнавшись із тексту підручника про те, що треба знати для роботи з історичною картою, учні виконують завдання з робочого зошита (завдання 11, с. 5) про умовні позначки на історичній карті:

Намалюйте, як позначають на історичній карті:

А. Дві різні території або держави.

Б. Перехід певного регіону від однієї держави до іншої.

В. Місця битв.

Г. Пересування військ або народів.

Г. Кордони держав, регіонів, областей, територій.

Д. Міста.

В. Після виконання завдання учитель знайомить учнів із тим, як демонструються історичні об'єкти на карті.

Кордони держав обводимо указкою по замкненій кривій, напрямки військових походів та пересувань - за стрілками, що їх позначено на карті; міста позначаємо (показуємо) дотиком указки не до назви міста на карті, а до умовної позначки (кола-пунсона або до зображення міста); річки показуємо за течією від витоків до гирла.

2. Ознайомлення з найдавнішими часами історії людства в Україні. Формування вміння «працювати »з історичним текстом, зокрема белетризованим оповіданням.

А. Другий етап вивчення нового матеріалу вчитель починає з розповіді, в якій у загальних рисах знайомить учнів з найдавнішими часами історії, зокрема в Україні.

Історія нашої планети Земля сягає дуже-дуже далеких часів. А от історія людства в порівнянні з нею «молода». Її розпочинають 40-35 мис. років тому з появи людей, які крім вправних рук, досконалої будови, передусім головного мозку, мали розвинуту душевну організацію.

Вчені досі не дійшли єдиного висновку з приводу того, як з'явилися перші люди. Сучасні історики оперують численними фактами з прадавньої історії людства, та кожна нова знахідка породжує дедалі більше запитань.

Людина тих далеких часів зовні нагадувала сучасну людину, проте їй треба було, ще багато чого дізнатися й навчитися.

Провідним заняттям людини тих далеких часів було полювання та збиральництво. На території України найдавніші мешканці полювали на мамонтів та бізонів. Вполювати таких великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому жили й полювали люди колективами в 30-40 осіб. Усі вони були родичами: Дослідники називають такі гурти родовими громадами. У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення.. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пастки у вигляді ям. Життя мисливців цілком залежало, від тварин.

(Варто зауважити, що учнів цього навчального року немає потреби знайомити з теоріями походження людства, з життям людиноподібних істот - пітекантропів, неандертальців тощо.)

Звертаючись до учнів, учитель запитує: Як ви думаєте, які історичні пам'ятки є основними під час вивчення найдавніших часів історії людства - писемні чи речові?

На території України досліджено кількасот поселень людини розумної, найдавніші мешканці яких залишили нам пам'ятки. Одне з найвідоміших розташовано в селі Мізин на Чернігівщині.

Б. Читання вголос рубрики «Жива історія», що передує оповіданню. Яку назву ви дібрали б до цього тексту?

Оскільки учитель та учні вперше зустрічаються в підручнику з історичними оповіданнями в жанрі дитячої літератури, то варто знати про особливості роботи з ними.

Художньо-белетристичні оповідання є своєрідною стилізацією історичних джерел. З огляду на це оповідання в повному обсязі здебільшого непридатні для докладного переказу. Тому під час роботи з ними треба застосовувати вибірковий або стислий переказ та скеровувати учнів на виокремлення власне історичної інформації. До такого підходу спонукають наприкінці кожного оповідання запитання.

Оповідання мають надзвичайно широкі можливості ігрового опрацювання. Навіть таке просте завдання, як читання за ролями (до речі, неможливе при звичайному науково-популярному викладі) по суті є інсценізація тобто грою.

В. Опрацювання оповідання «Пригоди Боривовка» (с. 14-16)за питаннями підручника.

Перед самостійним читанням оповідання звертаємо увагу на настановче запитання в рубриці «Поміркуйте!». Чому речові пам'ятки є основним джерелом відомостей про найдавніші часи? Саме ним завершимо аналіз тексту оповідання.

Перш ніж з'ясувати, яке уявлення про відтворені в оповіданні найдавніші часи, зокрема життя давніх мисливців, склалося у дітей, варто звернути увагу на деякі деталі.

Чому оповідання названо «Пригоди Боривовка»? Про які заняття давніх людей ідеться в оповіданні? Що з описаного в оповіданні засвідчено речовими джерелами? Що в оповіданні є вигадкою авторів? Роздивіться в підручнику картину І. Їжакевича „ Мізинська стоянка”. Знайдіть у тексті оповідання рядки, які були б коментарем до картинки.

Г. Виконання завдання 13 (с.5) з робочого зошита.

Розглянь у зошиті пам’ятки. Познач ті з них, які належать до найдавніших часів історії України. Всі вони з Мізинської стоянки на Чернігівщині. Свій вибір поясни.