I-II. Перевірка домашнього завдання й повторення вивченого на попередньому уроці
1. Організація початкового етапу уроку;залежно від конкретних умов, може мати багато варіантів.
А. Доречний, приміром, варіант, коли вчитель використовує гру „Дерево знань”. Тоді урок починається з того, що учні (кількість визначає вчитель) знімають з дерева «листочки» зі словами історія, хронологія, літочислення, ера, дата, лінія часу, тисячоліття, вік, історичні джерела й коротко витлумачують їх. Варто наголосити, що йдеться не про запам'ятовування й точне відтворення наведених у підручнику тлумачень, а про пояснення розуміння слів. Для економії часу можна запропонувати учням скласти з кожним поняттям одне речення.
Б. Інший варіант - почати урок з проблемного запитання.
„Великий український поет Тарас Шевченко записав у щоденнику: „Історія мого життя є частиною історії моєї батьківщини». Як ви гадаєте, чи можна стверджувати, що на подібну думку має право кожен з нас?
Спробуйте пояснити інший крилатий вираз: «Життя прожити - не поле перейти». Наступні запитання можуть бути такими:
Чому наші предки шанобливо ставилися до минулого? Як можна витлумачити вислів «уроки історії»?
2. Щоб закріпити засвоєне на попередньому уроці, пропонуємо дітям невелику письмову роботу в зошиті (завдання 3, с.,3), якій передує запитання: Про кого з історичних діячів минулого України ви довідалися на передньому уроці?
Вибери речення, які характеризують життя та діяльність М. Гру шевського. Склади з них розповідь про вченого. (За відсутності зошита речення подаємо на картках або записуємо на дошці.)
А. Знав багато про Україну з розповідей батька та книжок.
Б. Був видатним поетом та художником.
В. Народився в селянській родині.
Г. Знав чимало про Україну, бо в дитинстві багато подорожував рідним краєм
5)Ґ.У дитинстві жив далеко від України.
6)Д. Уславився 10-томною працею «ІсторіяУкраїни-Руси».
Ж. Народився в учительській сім'ї.3. Навчався історії в Київському університеті.
1. У Київському університеті навчався математики.
К. Був ученим-істориком.
Л. У дитинстві жив в Україні, у місті Києві.
3. Для актуалізації опорних знань перед вивченням нового матеріалу варто застосувати один з багатьох різновидів, гри «Хронологічне лото».
Учитель називає століття, наприклад, 13 століття, й демонструє заздалегідь підготовлені дати (або просто записує їх на дошці), а учні мають відповісти, чи стосується дата 13 століття? Гра може бути продовжена в. зворотному порядку: учитель називає дати, учні мають відповісти, до якого століття вона належить. Лід час гри можна влаштувати змагання між рядами.
Після «Хронологічного лото» проводиться бесіда-узагальнення.
Для чого історикам знати, коли сталася та або інша подія? Чи знаєте ви, що таке географічна карта, яка її роль? Яким кольором позначають низовини та гори на географічній карті? Чим, на вашу думку, має відрізнятися географічна карта від історичної?
III.Повідомлення теми та мети уроку
На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся, про що можна, довідатися з історичної карти та що треба знати, щоб уміти «прочитати» її.