8. Що є суб’єктом фін р-ку.Його класифікація.

Суб'єктами фінансового ринку можуть бути: фізичні особи, не обмежені законом у правосуб'єктності та дієздатності, групи громадян (партнерів), трудові колективи, юридичні особи усіх форм власності, держава.Класифікація суб'єктів фінансового ринку є досить складною і не завжди точно визначеною. Вона ускладнюється в міру деталізації й розгляду в різних аспектах, зважаючи на різноманітність операцій з фінансовими активами і багатогранність функцій, які можуть виконувати різні учасники фінансового ринку.Найбільш узагальнено суб'єктів фінансового ринку можна класифікувати за формою:— домогосподарства (населення);— суб'єкти господарювання (інститути позафінансової сфери);— держава.Домогосподарство є одним із надзвичайно важливих суб'єктів фінансового ринку, тому що частина доходу, що не використовується домогосподарством упродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і за наявності відповідного фінансового механізму може бути потужним джерелом економічного зростання країни. Інститути поза-фінансової сфери (суб'єкти господарювання) — юридичні особи, резиденти певної держави, які займаються виробництвом товарів та наданням послуг. До інститутів поза фінансової сфери належать промислові та сільськогосподарські підприємства, кооперативи, орендні підприємства, фермерські господарства, малі підприємства, корпорації, асоціації, консорціуми, спільні (змішані) підприємства, установи, організації тощо. ержава також є активним учасником фінансового ринку. Оскільки державні витрати, як правило, перевищують доходи, то виникає бюджетний дефіцит, який може покриватися за рахунок позик, що здійснюються на фінансовому ринку. Держава на фінансовому ринку є, в основному, позичальником, регулярно розміщуючи на зовнішньому і внутрішньому ринках свої боргові зобов'язання; вона також виконує специфічну і дуже важливу функцію — регулювання фінансового ринку. Суб'єктів (учасників) фінансового ринку класифікують також залежно від виконуваних ними функцій. З урахуванням принципових форм укладання угод на фінансовому ринку його професійних учасників поділяють на три групи:— продавці і покупці фінансових активів (послуг);— фінансові посередники;— інститути інфраструктури фінансового ринку.Продавці і покупці фінансових активів (послуг) становлять групу прямих учасників фінансового ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових операцій.

9. Розкрийте сутність господарюючих субєктів фін р-ку.Найпоширеніші форми під-ва.

Діяльність господарюючого суб'єкта можна підрозділити на три види: виробнича, інвестиційна, фінансова.Діяльність суб'єктів господарювання в ринковій економіці пов'язана з проблемою, що отримала назву зовнішніхефектів, або екстерналій.Відповідно діяльність господарюючих суб'єктів інших країн всередині країни - на аналогічних правах - в національну економіку не включається. Господарюючі суб'єкти національної економіки є її резидентами, на відміну віднерезидентів, що не включаються в національну економіку.У практиці діяльності господарюючих суб'єктів часто зустрічаються фінансові контракти, що передбачають не поодинокі виплати на початку і в кінці терміну дії контракту, а ряди послідовних виплат.Найбільш наочним прикладом такого грошового потоку є кредит, одержуваний одномоментно або поетапно з зобов'язанням погашати його протягом декількох послідовних періодів заздалегідь обумовленими частинами, рівними або нерівними. Первинна інформація про діяльність господарюючих суб'єктів (підприємств, організацій, установ, фізичних осіб) збирається статистичною службою. ВРРосійсько Федерації функції статистичної служби виконують органидержавної статистики та органи відомчої статистики.Таким чином, діяльність господарюючого суб'єкта спрямована на підтримання капіталу власника і його примноження. Традиційно всі аспектидіяльності господарюючих суб'єктів аналітики поділяють на зовнішні і внутрішні. В аналізі зовнішнього і внутрішнього середовища завжди слід ідентифікувати її учасників, а також структуру і особливості їх відносин з даним господарюючим суб'єктом.Кожен деньв процесі діяльності господарюючого суб'єкта його керівники приймають різні рішення, що стосуються як поточної, так і перспективної діяльності підприємства. Всякий раз прийняте рішення грунтується на результатах більш-менш розгорнутого іформалізованого аналізу.До безумовно антиконкурентної практиці відноситься діяльність господарюючих суб'єктів, спрямована на обмеження цін, обсягів виробництва, розділ товарного ринку за територіальним принципом або за асортиментомтоварів, встановлення бар'єрів входу для потенційних конкурентів, дискримінацію продавців або покупців.Форми: Асоціація — найпростіша форма договірного об'єднання підприємств з метою постійної координації підприємницької діяльності. Як правило, асоціація є юридичною особою, що не має права втручатись у виробничу й комерційну діяльність її учасників.Корпорація — акціонерна форма власності, що передбачає колективне володіння власністю, концентрацію функцій управління підприємствами в руках професійних менеджерів, тобто об'єднання на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень у централізований орган управління.Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для реалізації певної спільної мети — підприємницької ідеї, інвестиційного проекту тощо.Концерн — форма статутних об'єднань підприємств, для якої характерна єдність власності й контролю] найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва, коли концерн інтегрує підприємства різних галузей народного господарства. Після такого об'єднання підприємства втрачають господарську самостійність.Холдинг — організаційна форма об'єднання капіталів, товариство, яке безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а використовує власні кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств. Об'єднані в холдинг суб'єкти мають юридичну і господарську самостійність, але основні питання їх діяльності вирішує холдингова фірма.Фінансова група — об'єднання юридичне та економічно самостійних підприємств різних галузей народного господарства. Фінансову групу очолює один або кілька банків, які розпоряджаються капіталом підприємств, що входять у неї, і координує всі сфери діяльності цих підприємств. Кожна з наведених форм об'єднань має певні переваги і недоліки й може утворюватись або зникати залежно від умов внутрішнього та зовнішнього середовища.