20.Розкрийте необхідність державної фінансової підтримки підприємства

Якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачає для успішного проведення санації чи реструктуризації підприємства, то в певних випадках може бути прийнято рішення про надання суб'єктам господарювання державної фінансової чи іншої підтримки. Згідно із Законом України “Про підприємства в Україні” у разі збиткової діяльності суб 'єктів господарювання держава, якщо вона визнає їх продукцію суспільна необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги. Беручи участь у санації підприємств, держава, як правило, прагне протидіяти спаду виробництва та зростанню безробіття.Державна підтримка може здійснюватися як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема, господарський суд, за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої влади,може винести ухвалу про санацію містоутворюючого підприємства або іншого суб'єкта господарювання, діяльність якого є суспільне необхідною для певного регіону. При цьому відповідні державні органи мають укласти з кредиторами договір поруки за зобов'язаннями боржника або погасити дані зобов'язання за рахунок надання кредитної підтримки чи фінансових ресурсів на безповоротній основі.

21.Охарактеризуйте банківські кредити як зовнішнє джерело фінансування підприємства

- сукупність джерел формування додаткової потреби в капіталі на майбутній період для забезпечення розвитку підприємства. Ці джерела поділяються на зовнішні та внутрішні, власні та позикові.Зовнішні джерела формування власних фінансових ресурсів: залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу; безоплатно надана фінансова допомога; безоплатно отримані матеріальні чи нематеріальні активи тощо.Зовнішні джерела залучення позикових коштів: банківський кредит; податковий фінансовий кредит; випуск облігацій підприємства; товарний кредит тощо.Внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування від належних підприємству основних фондів і нематеріальних активів тощо.Внутрішні джерела залучення позикових коштів: приріст заборгованості з оплати праці; приріст заборгованості в розрахунках з бюджетом та позабюджетними фондами; приріст заборгованості в розрахунках за страхування; приріст іншої внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства.

24.Проаналызуйте основні принципи оцінки майна

Оцінка майна та майнових прав має здійснюватися на підставі дотримання таких основних принципів:– принципу корисності;– принципу попиту і пропозиції;– принципу заміщення;– принципу очікування;– принципу доданої продуктивності;– принципу внеску (граничної продуктивності);– принципу відповідності;– принципу найбільш ефективного використання. Загальним для всіх цих принципів є їх явний або неявний вилив на міру корисності і продуктивності майна. Корисність об'єкта нерухомості відображає сумарну дію всіх ринкових чинників, що впливають на вартість нерухомості.Принцип корисності ґрунтується на тому факті, що майно має вартість тільки у випадках, якщо воно корисне потенційному власнику (користувачу) і необхідне йому для реалізації певної економічної функції.Принцип попиту і пропозиції полягає в тому, що вартість об'єкта визначається взаємодією між пропозицією (кількістю об'єктів, що пропонуються за визначеними цінами) та попитом (кількістю об'єктів, що можуть бути придбаними на ринку за визначеними цінами). Відповідно до принципу попиту та пропозиції, оцінка майна повинна враховувати дію таких факторівПринцип заміщення полягає в тому, що покупець, який діє розсудливо та компетентно на відкритому та конкурентному ринку, не сплатить за майно суму більшу мінімальної ціни об'єктів аналогічної корисності, що продаються на ринку.

Принцип очікування передбачає, що вартість майна визначається розміром чистого доходу від володіння (комерційного використання) ним, включаючи чистий дохід від його можливого перепродажу та іншими вигодами.Принцип доданої продуктивності полягає в тому, що продуктивність (дохід) земельної ділянки визначається як частка у складі доходів об'єкта нерухомого майна (господарської діяльності), розміщення якого найбільш ефективно в її межах.Принцип передбачення – вартість дорівнює поточній ціні майбутніх вигод; процедура капіталізації доходу дисконтує майбутній дохід до поточної вартості.