11.3. Основи організації міжнародного кредитування
Основи організації міжнародного кредитування включають в себе: попередні переговори про надання кредиту; підготовку листа про зобов’язання позичальника у разі надання кредиту; укладення угоди про кредит (звичайної або відновлювальної); якщо це синдикований кредит, то існує ще угода банків про участь у кредиті й угода про відступлення боргу одного з учасників синдикату іншим учасникам.
Угода про надання міжнародного кредиту повинна містити такі умови:
валюта кредиту і платежу;
сума (ліміт) кредиту;
строк кредиту;
вартість кредиту;
забезпеченість кредиту;
захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків.
Валюта кредиту і платежу – одна з найважливіших умов міжнародного кредиту, бо від її вибору залежить подальший фінансовий стан кредитора. На вибір валюти впливають: стабільність валюти; рівень процентної ставки; практика міжнародних розрахунків; ступінь інфляції; динаміка курсу валют.
До валюти міжнародних кредитів належать:
національні грошові одиниці;
євровалюта;
міжнародні розрахункові валютні одиниці.
Коли валюта платежу не збігається з валютою кредиту, то це так звані м’які позики.
Сума (ліміт) кредиту – частина позичкового капіталу, який надається в товарній чи грошовій формі позичальникові. Сума банківського кредиту ще має назву “кредитна лінія”. Міжнародний кредит надається у вигляді однієї частки чи кількох часток (траншів), які можуть відрізнятися умовами.
Строк міжнародного кредиту – це також одна із важливих умов міжнародного кредиту. До факторів, що впливають на строк міжнародного кредиту, відносять наступні:
цільове призначення;
співвідношення попиту та пропозиції аналогічних кредитів;
розмір контракту;
національне законодавство;
традиційна практика кредитування;
міждержавні угоди.
Для визначення ефективності кредиту розрізняють повний і середній строк.
Повний строк міжнародного кредиту – це строк від початку використання кредиту до його повного погашення. Цей строк визначається за формулою:
Сп=Пв+Пп+Ппог, (11.1)
де Сп – повний строк кредиту;
Пв – період використання кредиту, який включає період поставки товару і визнання покупцем заборгованості за кредитом шляхом акцепту векселів експортера;
Пп – пільговий період, тобто період між закінченням використання кредиту і початком його погашення. Є важливим елементом строку кредиту, особливо в разі великомасштабних поставок;
Ппог – період погашення – це період, протягом якого здійснюється погашення кредиту.
Середній строк міжнародного кредиту:
показує, на який період у середньому припадає вся сума кредиту;
використовується для порівняння ефективності кредитів з різними умовами;
включає повністю пільговий період і половину строку використання і погашення кредиту.
Формула розрахунку середнього періоду така:
Cсер =1/2Пв +Пп+ 1/2Ппоч, (11.2)
де Ссер – середній строк кредиту.
Зазвичай середній строк менший від повного строку.
Сп = Сср, якщо кредит надається відразу на повну суму і погашається одночасним внеском.
Умови погашення міжнародного кредиту бувають такі:
погашення рівними частинами протягом визначеного строку;
нерівномірне погашення залежно від зафіксованих в угоді принципу і графіка (наприклад, збільшення частки до кінця строку);
з одноразовим погашенням всієї суми кредиту;
ануїтетні (рівні річні внески головної суми позики і процентів).
Важлива умова міжнародного кредиту – визначення його вартості.
Головні елементи, що входять до вартості міжнародного кредиту, показані на рисунку 11.1.
“Ціна” міжнародного кредиту базується на процентних ставках країн – провідних кредиторів, насамперед США, Японії, Німеччини.
Реальна процентна ставка – це номінальна ставка за вирахуванням темпу інфляції за певний період.
Грант-елемент (пільговий елемент, субсидії) – показує, який обсяг платежів у рахунок погашення кредиту економить позичальник за умови отримання кредиту на більш пільгових умовах, ніж ринкові.
Забезпеченість – одна з головних умов міжнародного кредиту. Забезпечення міжнародного кредиту може бути фінансово-товарним та юридичним.
Захист від кредитних, валютних, регіональних та інших ризиків. Ця умова міжнародного кредиту передбачає, що при визначенні валютно-фінансових умов міжнародного кредиту кредитор ураховує:
кредитоспроможність – спроможність позичальника отримати кредит;
платоспроможність – спроможність позичальника своєчасно і повністю розрахуватися за своїми зобов’язаннями.
Рисунок 11.1 – Складові вартості міжнародного кредиту
Міжнародна платоспроможність країни характеризується кількома макроекономічними показниками:
обсяг державного боргу;
співвідношення між внутрішньою і зовнішньою складовими державного боргу;
експортний потенціал економіки;
стан платіжного балансу;
забезпечення зовнішнього боргу валовими валютними резервами центрального банку країни.