4.Нова ідеологія реформування заробітної плати:потреба та перспективи.
Заробітна плата, доходи громадян є концентрованим виявленням ефективності економіки і соціальної політики держави та спроможності суспільства в цілому захищати право людини на гідне життя. Перехід на ринкові відносини потребує перегляду самої суті заробітної плати, основних підходів до її формування,а також інструментів впливу держави на оплату праці. Сьогодні основна проблема полягає в тому, що як економічна категорія заробітна плата майже перестала виконувати свої функції – відтворення робочої сили і стимулювання праці. Заробітна плата фактично перетворилася на один з варіантів соціальної допомоги, який мало залежить від результатів праці. Ситуація у сфері реалізації трудового потенціалу свідчить про загальний стан у економіці. Протягом останніх років у країні відбувалося знецінення і поступова деградація трудового потенціалу. Крім неадекватної законодавчої бази, успішно завершити ринкові реформи не дозволяє також високий рівень бідності населення. Базисним протиріччям і основним негативним результатом проведених економічних реформ є економічно необґрунтована і соціально несправедлива занижена ціна праці. Тому питання ціни праці є одним з основних для реформування нашої економіки.
Сьогодні виникла парадоксальна ситуація:економіка держави розвивається у ринковому напрямі, а один з головних елементів ринкової економіки – ціна робочої сили – все більше віддаляється від своєї природної оцінки. Тому низька заробітна плата – основна перешкода для втілення в економіці країни високотехнологічних інновацій, створення ефективного ринку праці.
Проблема удосконалення оплати праці є ключовою в системі соціально-економічних відносин не тільки тому, що торкається інтересів основної частини населення країни, але і у зв’язку з тим, що впливає на всі параметри ринку: через механізми попиту та пропозиції – на структуру виробництва і його динаміку; через конкуренцію між працею та капіталом – на технологічний рівень виробництва і його ефективність; на якість робочої сили; на рівень зайнятості; динаміку цін та інфляцію.
У ринковому секторі необхідно запропонувати бізнесу забезпечити суттєве зростання оплати праці на своїх підприємствах у відповідь на зниження податкового тиску. Збільшення зарплати – це зростання попиту, що має стати основним рушієм розвитку внутрішнього виробництва.Зростання заробітної плати і одночасне зниження податків уможливить збільшення продуктивності праці та ВВП навіть на існуючих виробничних потужностях. Розрахунки переконують, що підвищення стимулів до праці, застосовані разом з іншими заходами, дають суттєвий приріст ВВП вже за три роки. А це розширення податкової бази:акцизів, податків на зовнішньоекономічну діяльність, на власність тощо, що повністю перекривають прибуток бюджету від зниження ПДВ.
Крім того, подвоєння оплати праці – це для держави подвоєння податку на прибуток. Навіть з тієї заробітної плати, що показується офіційно.Підвищення заробітної плати також зменшить державні видатки на житлові субсидії. У населення з’явиться можливість платити. Це означає,що в комунальній сфері нарешті з’явиться ринок.(До речі, певний диктат рівня заробітної плати щодо приватного бізнесу доцільний, оскільки держава встановлює ж обмеження часу, кількість свят тощо).
Відмовитися від такого застарілого орієнтира, яким сьогодні є мінімальна заробітна плата. Необхідно перейти від фіксованої мінімальної зарплати до нормативної, яка має грунтуватися не на прожитковому мінімумі, а на затвердженому соціальному стандарті нормального відтворення робітника. У приватному секторі відповідальність за дотримання соціального стандарту має покладатися на бізнес. У державному –на державу. Ринкова реформа зарплати – це неборотьба з бідністю, а боротьба за ефективність виробництва. Нормативна заробітна плата, що визначається державою, забезпечує мінімальний рівень ефективності виробництва. Тобто, держава, підвищуючи заробітну плату, вибраковує неефективні підприємства.
Потрібно змінити догму – «зарплата неповинна зростати швидше за продуктивність праці». Якщо зростання зарплати відстає від продуктивності праці, то прибутки підприємств збільшуються, а доходи населення скорочуються. Наприклад, у США були тривалі періоди, коли зростання зарплати випереджало зростання продуктивності праці.
Взагалі концептуальний варіант реформування заробітної плати має передбачати здійснення низки послідовних, тісно пов’язаних з іншими складовими реформування економіки заходів, і,зокрема, інвестиційної, податкової, фінансово-кредитної та бюджетної політики, а також зміни у системі соціального страхування, соціального забезпечення та соціальної допомоги.