Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення предмета й об’єкта соціальної статистики.

2. Що являють собою об’єкти соціальної статистики і як вони класифікуються?

3. На Вашу думку, в чому полягає відмінність об’єктів та методів вивчення соціальної статистики і соціології?

4. Що мають на увазі під соціальним явищем? Соціальним процесом?

5. Що характеризують такі категорії як: соціальний інститут? соціальна спільність? ситуативна група? умовна соціальна група?

6. У чому полягає зв’язок соціальної статистики з іншими соціальними науками?

7. Які основні завдання соціальної статистики?

8. В чому полягають практичні завдання соціальної статистики?

9. В чому полягають методологічні завдання соціальної статистики?

10. Як можна класифікувати інформацію, що характеризує різні аспекти соціального життя?

11. Які основні джерелами інформації соціальної статистики?

12. На яких законодавчих документах базується організація державної статистики в Україні?

Тема 2. Вивчення складу населення

Мета роботи: засвоєння, поглиблення та систематизація знань щодо принципів організації, особливостей збору інформації, вивчення чисельності, руху, складу населення та його динаміки.

План вивчення теми

1. Джерела інформації: перепис населення, офіційна статистична звітність, вибіркові обстеження (принципи організації, особливості збору інформації та її якість).

2. Вивчення чисельності, руху, складу населення та його динаміки.

3. Взаємозв’язок демографічних та соціальних процесів

Бібліографічний список: [12, 14, 16, 19, 22, 28, 29, 31]

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи цю тему, необхідно добре засвоїти питання теми, зрозуміти, в чому полягають особливості збору інформації щодо чисельності, складу та руху населення, його динаміки. Населення в цілому, його різні соціально – демографічні групи та окремі особи є неодмінними учасниками будь-якого соціального процесу. Виробити ефективну соціальну політику без глибоких знань про її об’єкт, яким є населення, неможливо. Тому інформація про населення потрібна для вирішення будь – якої соціальної проблеми або врегулювання будь – якого соціального аспекту життя суспільства. Студенти повинні познайомитися із основними джерелами інформації, якими є: перепис населення, офіційна статистична звітність, вибіркові обстеження. Слід зрозуміти принципи організації, особливості збору інформації та забезпечення якості на різних рівнях її отримання [7, 12, 16, 22, 28].

Студенти повинні зрозуміти відмінності між основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність (наявне та постійне населення), навчитися визначати зв’язок між цими категоріями населення при побудові балансу категорій населення.

Виходячи з того, що населення є категорією, яка в ході статистичного спостереження реєструється як моментна величина, необхідно зрозуміти, як можна перейти до інтервального показника -середньої чисельності населення. Слід пригадати і при необхідності використовувати у розрахунках відповідну методику визначення середньої чисельності населення, бо вона може визначатися як арифметична проста, хронологічна, арифметична зважена або скоригована на середню геометричну.

Склад населення визначається за напрямками:

• статево - віковий склад;

• шлюбний стан;

• соціальні ознаки (національність, рідна мова, громадянство, освіта, суспільна група, соціальний статус та ін.).

Необхідно зрозуміти в чому полягає відмінність екстенсивного та інтенсивного аналізу складу, руху та процесів відтворення чисельності населення.

Віковий склад населення вивчається за допомогою групувань, результати яких подаються у вигляді ряду розподілу, статистичних таблиць або графічно, наприклад - у вигляді статево – вікової піраміди. Типові угруповання населення виокремлюються за їх соціальним змістом – контингенти населення, за демографічним призначенням – демографічні покоління або за участю в економічних процесах – за віком працездатності.

Визначаються частки окремих вікових груп, контингентів, демографічних поколінь у загальній чисельності населення, у межах окремої статі та за місцем проживання. Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які розраховують у ‰. На підставі вікового розподілу населення визначають його середній, модальний і медіанний вік.

Значну увагу слід приділити розгляду методів визначення показників відтворення населення.

Загальний абсолютний приріст (скорочення) чисельності населення розкладається на природний приріст ∆е та механічний приріст ∆м. Природний рух – це процес, що змінює чисельність та склад населення шляхом його оновлення, а механічний рух –за рахунок його територіального переміщення.

Процес зміни лише складу населення внаслідок його соціально-економічного та культурного розвитку називається соціальним рухом.

Інтенсивність природного руху та відтворення населення оцінюють відносними величинами - коефіцієнтами інтенсивності, які найчастіше представляють у проміле (‰): загальними (відносно всього населення регіону або виду поселення); спеціальними (відносно сукупності населення, яка продукує процес – чоловіки та жінки); частковими (відносно окремої вікової групи чи вікового контингенту); сумарними (використовуються при досліджені плідності, шлюбності та розлученості). При цьому обчислюються коефіцієнти інтенсивності - смертності, народжуваності, шлюбності, розлученості та природного приросту.

Також необхідно звернути увагу на визначення показників міграції населення. Механічний рух пов’язаний з процесом зміни чисельності населення за рахунок зміни його місця проживання. Необхідно розібратися із видами міграції залежно від часу та перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів.

Ступінь поширення міграційних процесів оцінюють показники інтенсивності міграції, що розраховуються по відношенню до середньорічної чисельності наявного населення і подаються в проміле.