Практичне заняття № 5

Тема 7: Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

Кількість годин: 2

Мета заняття: закріпити, систематизувати і поглибити теоретичні знання студентів щодо забезпечення операційної діяльності на підприємстві виробничою потужністю;

сформувати практичні навички з планування виробничої потужності промислового підприємства

Обладнання: ЕКОМ «CITIZEN»

Методичні рекомендації до практичних занять

1. Виробнича потужність розраховується за формулою:

або

де N- продуктивність устаткування за одиницю часу (штук за годину);

т - кількість устаткування:

- Дійсний (ефективний) фонд часу роботи одиниці устат­кування, год.;

і - трудомісткість виготовлення виробу (деталі) на даному устат­куванні, нормо-год.

Виробничу потужність також визначають за формулою:

або ,

де n - кількість підрозділів у складі підприємства:

- кількість робочих місць на провідній ділянці кожного підрозділу, од.;

- коефіцієнт змінності роботи провідної ділянки кожного підрозділу:

- річний виробіток одного основного робітника провідної ділянки кожного підрозділу, грн.;

- кількість основних робітників провідної ділянки кожного підрозділу.

2. Середньорічна виробнича потужність () визначається за формулою:

,

де - вхідна виробнича потужність (чи виробнича потужність на початок року);

, - виробничі потужності, що відповідно вводяться і вибу­вають протягом року:

, - кількість повних місяців, протягом яких виробничі потужності або працюватимуть до кінця року, або не працюватимуть.

3. Виробнича потужність на кінець року (вихідна виробнича потужність) визначається за формулою:

або

де ^- збільшення потужності протягом розрахункового періоду внаслідок проведення поточних організаційно-технічних заходів;

- нарощування виробничої потужності шляхом реконструкції чи розширення підприємства.

4. Ефективний (корисний) фонд часу роботи одиниці устаткування визначається за формулою:

,

де - кількість календарних днів у році:

- кількість вихідних і святкових днів у році:

- коефіцієнт технічно обґрунтован'.'... втрат часу;

- коефіцієнт змінності роботи устаткування;

- тривалість зміни, год.

5. Виробнича потужність одиниці устаткування періодичного руху розраховується за формулою:

або ,

де т - кількість одиниць устаткування:

t - норма часу на одиницю продукції:

N - продуктивність устаткування.

6. Виробнича потужність на підприємствах із безперервним технологічним процесом розраховується за формулою:

,

де Q - маса сировини, що завантажується в агрегат;

- коефіцієнт виходу готової продукції із сировини;

- тривалість виробничого циклу.

7. Виробнича потужність агрегатів безперервної дії розраховується за формулою:

,

де - календарний фонд часу роботи доменної печі, год.;

- час на одну плавку, год./плавки;

q - обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавки.

8. Виробнича потужність безперервно-потокових ліній:

,

де - такт потоку, хв.

9. Виробнича потужність змінно-потокових ліній розраховується за формулою:

,

де ^- коефіцієнт, що враховує втрати часу на переналагодження потокової лінії;

, ….-такти на виробництво першого, другого,n-го виду продукції;

-частка першого, другого, n-го виду продукції в за­гальному обсязі продукції.

10. Виробнича потужність складальної дільниці визначається за формулою:

,

де - загальна площа складальної дільниці, м²;

- ефективний фонд часу використання площі дільниці, год.:

- коефіцієнт, що враховує допоміжну площу дільниці (прохо­ди, проїзди):

- цикл складання виробу, год.;

- площа, яка займана одним виробом, що складається, виріб;

- коефіцієнт, що враховує додаткову площу, необхідну при складанні виробу для зберігання деталей, пристосувань.

11. Виробнича потужність підприємств хімчистки і зберігання одягу визначається за формулою:

,

де 3 - одноразове завантаження одиниці устаткування, кг;

ц - кількість виробничих циклів за годину;

- коефіцієнт завантаження устаткування.

12. Виробнича потужність механізованих пралень визначається по

продуктивності прального устаткування за формулою:

,

де N - середня потужність прального устаткування за одну зміну, кг сухої білизни.

ІЗ. Виробнича потужність клеїльних пресів при клеєнні фанерної продукції будь-якої товщини і марки, що мають характеристику. відмінну від еталонної, обчислюється за формулою:

,

де - перевідний коефіцієнт перерахування еталонної потужності

пресу на потужність будь-якого іншого пресу ().

Перевідний коефіцієнт [) у свою чергу визначається за формулою :

,

де - технологічний коефіцієнт, який дорівнює відношенню годинної продуктивності клеїльного преса при клеєнні фанерної продукції до годинної продуктивності при клеєнні еталонної продукції:

,

де Кф - коефіцієнт форматності, що є часткою від ділення плоті од­ного листа обрізної фанери, вироблюваної на розраховувано­му пресі, на площу одного листа фанери, вироблюваної на еталонному пресі (1525 х 1525 мм):

- коефіцієнт проміжків, який дорівнює відношенню кількості проміжків розраховуваного пресу до кількості проміжків еталонного пресу (15).

14. Коефіцієнт використання виробничої потужності розраховується за формулою:

,

де ОВ - випуск продукції.

15. Коефіцієнт завантаження устаткування:

,

де - потрібна кількість устаткування;

- фактична кількість устаткування.

16. Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування:

,

де - фактичний фонд часу роботи устаткування;

- максимально можливий фонд часу роботи устаткування.

17. Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування:

,

де - фактична продуктивність устаткування;

~ максимально можлива продуктивність устаткування.

18. Коефіцієнт інтегрального використання устаткування:

,

19. Коефіцієнт змінності:

або ,

де - кількість відпрацьованих верстато-змін за добу:

п - кількість відпрацьованих верстато-змін у найбільшій зміні;

- кількість устаткування, що працює в дві зміни;

- кількість устаткування, що працює в три зміни.

Тести

1. Виробнича потужність промислового підприємства – це:

а) максимально-можливий річний випуск продукції при заданих організаційно – технічних умовах;

б) максимально-можливий річний випуск продукції за умов використання резервного обладнання;

в) максимальний випуск продукції на “вузьких місцях”.

2. У планових розрахунках для обгрунтування виробничої програми виробничою потужністю використовується такий вид потужності:

а) вхідна;

б) резервна;

в) поточна;

г) середньорічна.

3. Під “вузьким місцем” у виробництві розуміють:

а) невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства;

б) невідповідність потреби у матеріально - технічних ресурсах і можливостей їх придбання.

4. Яку з наведених відповідей слід вважати правильною:

а) виробнича програма має відповідати виробничій потужності;

б) виробнича програма може перевищувати виробничу потужність;

в) виробнича програма може бути меншою, ніж виробнича потужність.