Питання для самоконтролю

1. В чому полягає зв'язок ніж ризиком й шкідливістю його проявів та необхідністю організації страхування?

2. Чи можна визначити негативні наслідки ризику? Аргументуйте відповідь.

3. Чому в роботі страховика важливо визначати об'єктивний і суб'єктивний ризики?

4. Чому важливо вірно визначити величину страхового тарифу?

5. Чим пояснюється необхідність диференціації тарифних ставок?

6. Основні умови функціонування страхового ринку.

7. Чим визвана необхідність державного регулювання страхового ринку?

8. Фактори, які необхідно враховувати страховикам при роботі з клієнтурою.

9. Яким чином можна вплинути на попит на страхові послуги?

10. Внутрішні і зовнішні фактори, які обумовлюють поведінку страховиків.

11. Чи вважаєте ви, що основні принципи розвитку страхового ринку, які застосовуються в сучасних умовах, будуть також суттєві в майбутньому? Аргументуйте свою думку.

Теми для підготовки доповідей та рефератів

1. Ризики в особистому страхуванні та можливість їх страхування.

2. Оцінка ризиків у майновому страхуванні.

3. Ризикові обставини і страховий випадок.

4. Специфіка ризиків в особистому страхуванні.

5. Специфіка ризиків у страхуванні відповідальності.

6. Проблеми становлення страхового ринку України.

7. Розвиток страхового ринку України: стан, проблеми і перспективи.

8. Маркетинг у страхуванні та його значення.

9. Реклама та її значення для формування попиту на страхову послугу.

10. НАСК «Оранта» на страховому ринку України.

11. Роль посередників на страховому ринку України.

12. Порівняння страхового ринку України зі страховими ринками розвинутих країн світу.

13. Рекламна робота страхової компанії.

Бібліографічний список до семінарського заняття № 2

1; 2; 6; 21; 22; 24; 34; 37; 38; 40; 42; 43; 46; 48; 49; 50; 51; 54; 56; 58; 59; 60; 63; 64; 65; 67; 68; 71.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 3

Тема 5, 6: Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності

Мета заняття: поглибити, систематизувати та узагальнити знання студентів з питань організації, функціонування та ліквідації страхової компанії, та з питань державного регулювання страхової діяльності та його здійснення на Україні.

План заняття

1. Страхова компанія як необхідний суб'єкт страхового ринку.

2. Характеристика основних типів страхових організацій.

3. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній.

4. Ресурси страхової компанії.

5. Структура страхової компанії та управління нею.

6. Необхідність, зміст та значення державного регулювання страхової діяльності.

7. Правове забезпечення страхової діяльності.

8. Порядок ліцензування страхової діяльності.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Страхові компанії складають основу інституційної та територіальної структури страхового ринку. Студент має дослідити, якими факторами зумовлена необхідність функціонування на ринку великої кількості страховиків, яка мета їх діяльності, проаналізувати сутність існуючих підходів до класифікації страхових компаній:

• за характером власності (в т. ч. зосередити увагу на унікальній формі об'єднання приватних страховиків — корпорації «Ллойд» (Велика Британія));

• за спеціалізацією;

• за розміром статутного фонду (та надходжень страхових премій);

• за територією обслуговування.

Діяльність будь-якого страховика знаходиться в тісній залежності від економічного середовища, в межах якого він її здійснює. Тому студент повинен з'ясувати, з якими проблемами стикаються страховики, працюючи на ринку.

Також студент має звернути увагу на тенденції розвитку страхових компаній, які притаманні провідним країнам Заходу, і характеризуються посиленням монополізації діяльності страховиків та концентрації капіталу. Необхідно розібратися в сутності (таких форм прояву цих тенденцій, як горизонтальна та вертикальна інтеграція, диверсифікація.

Особливої уваги потребує розгляд питань щодо створення, функціонування та ліквідації страхової компанії в Україні.

Основними підходами, що уможливлюють вивчення процесу створення страхової компанії, є розгляд таких взаємопов'язаних етапів:

• реєстрація страховика як юридичної особи;

• надання цій юридичній особі статусу страховика.

Особливості створення страховика як юридичної особи визначені Законом України «Про господарські товариства» та Законом України «Про страхування». При їх розгляді необхідно детально визначити відмінності у функціонуванні акціонерних, повних, командитних товариств і товариств з додатковою відповідальністю.

Крім того, студент має взяти до уваги, що страхова організація також може бути створена як державна компанія, як товариство взаємного страхування. Слід визначити, що являє собою державна страхова компанія та з якою метою створюється товариство взаємного страхування.

При вивченні умов створення страхової компанії ґрунтовного засвоєння потребує, питання щодо формування статутного фонду страховика. Студенту слід знати вимоги вітчизняного законодавства щодо структури та мінімального розміру статутного фонду страхової компанії, в тому числі створеної за участю нерезидентів.

Зареєстрована юридична особа набуває статусу страховика тільки після видачі їй ліцензії на право здійснення страхової діяльності та внесення її до Державного реєстру страховиків. Тому студент має дослідити порядок подання та проходження документів для отримання ліцензії; вимоги до їх оформлення; перелік видів страхування, на які видається ліцензія відповідно до поданих Правил страхування.

Вивчаючи питання функціонування страхової компанії, студент повинен добре засвоїти, якими видами діяльності може займатися страховик, в чому їх сутність. При цьому слід звернути увагу на особливі умови проведення страхової діяльності, які полягають у спеціалізації страхових компаній, тобто у їх поділі на такі, що страхують життя; такі, що здійснюють інші види страхування; такі, що надають перестрахові послуги. Треба також визначити сутність стратегії страхової компанії, значення бізнес-плану для ефективної реалізації стратегії страховика.

Ґрунтуючись на нормах Закону України «Про господарські товариства» та Закону України «Про страхування», студенту необхідно розглянути питання реорганізації та ліквідації страховика. Успіх діяльності страхової компанії значною мірою забезпечується наявністю у неї необхідних ресурсів. Треба з'ясувати сутність фінансових, матеріальних, трудових, інформаційних ресурсів та визначення їх кількісних та якісних параметрів.

Важливим питанням теми є структура страхової компанії. Студент має знати, як тлумачиться термін «організаційна структура» страхової компанії, які форми має така структура.

Структура страхової компанії може охоплювати декілька рівнів управління, тому з урахуванням особливостей Положення про відокремлені підрозділи страхової компанії важливо визначити, що являють собою центральний офіс, філія та представництво страховика. При цьому варто звернути увагу на сутність централізованої та регіональної системи організаційної роботи страхових компаній з філіями.

Організаційна структура страховика є динамічною. Вона може змінюватися: ускладнюватися, спрощуватися, що в свою чергу сприяє її вдосконаленню. Вдосконалення організаційної структури страховика може відбуватися в декілька етапів. При їх розгляді необхідно з'ясувати сутність першого етапу, який передбачає вивчення всіх переваг і вад діючої системи управління страхової компанії; другого етапу, на якому опрацьовується проект створення (для нових компаній) або вдосконалення організаційної структури компаній; третього етапу, на якому впроваджується нова організаційна структура компанії.

У практиці управління страховими компаніями набула поширення система «керівництво у співвідношенні із співробітництвом». Студент має з'ясувати особливості цієї системи, дослідити сутність структури управління страховою компанією, яка може будуватися на принципах лінійного, функціонального та лінійно-штабного підпорядкування.

Структура органів управління страховою компанією залежить від того, в якій організаційній формі її створено. Оскільки більшість страховиків України мають статус акціонерного товариства, то з урахуванням особливостей Закону України «Про господарські товариства» студенту корисно буде розглянути склад органів управління акціонерним страховим товариством та функції, які віднесені до компетенції загальних зборів акціонерів; наглядової ради правління страхової компанії; голови правління; президента та його заступників; секретаріату; ревізійної комісії тощо. Слід також звернути увагу на внутрішню структуру страхової компанії, що включає її основні та допоміжні відділи.

Страхування як частина фінансово-кредитної сфери є об'єктом державного регулювання з метою забезпечення його стабільного функціонування.

Надання страхових послуг передбачає індивідуальні конкретні страхові відносини між страховиком і страхувальником щодо обсягу відповідальності страховика за соціальні наслідки його діяльності, які пов'язані із зростанням ризику в умовах складних господарських зв'язків. Реалізація цих відносин потребує наявності системи правового регулювання страхової діяльності: законодавчих і нормативних актів, положень, інструкцій, методичних вказівок передусім з питань фінансового стану страховика, його платоспроможності у зв'язку з обсягами укладених договорів страхування. Невиконання страховиком своїх зобов'язань породжує претензії страхувальників до державних органів, оскільки держава, надаючи ліцензію певному страховикові, виступає начебто гарантом його діяльності. Головня проблема державного регулювання страхової діяльності — забезпечити наявність у страховика достатнього обсягу коштів, за рахунок яких він був би здатний виконати свої зобов'язання перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпечити платоспроможність кожного конкретного страховика.

Правові відносини в галузі страхування поділяються на такі групи:

• правовідносини, пов'язані з формуванням і використанням страхового фонду, за рахунок якого виконуються страхові зобов'язання страховика за укладеними договорами страхування;

• правовідносини, які виникають з приводу організації страхової справи, а саме: відносини з податковими адміністраціями, міністерствами та відомствами, з банками, органами державного управління тощо.

З огляду на зазначене, студенти мають визначити мету, необхідність, зміст і значення державного регулювання страхової діяльності.

Перехідна економіка підвищує ризикованість всіх сфер діяльності, що потребує активних заходів щодо формування ринку страхових послуг, дієвого, але виваженого втручання держави у процес реформування. Отже, об'єктивний процес розвитку страхового ринку зумовлює необхідність опрацювання та впровадження цілісного механізму державного регулювання та підтримки страхового бізнесу, надання певних гарантій інвестиційним заходам страховиків. Студент має зосередити увагу на аналізі механізмів державного регулювання та заохочування страхової діяльності у різних країнах світу.

Виходячи з об'єктивної потреби державного регулювання страхування в Україні, при вивченні цієї теми необхідно визначити напрями концепції формування страхового ринку, складові елементи механізму прямого та опосередкованого впливу держави на економічні та правові взаємовідносини між страховиками, страхувальниками, посередниками, фінансовими інституціями, державними органами.

Виходячи з мети держави щодо захисту фінансових інтересів страхувальників, головною функцією Департаменту з нагляду за страховою діяльністю Державної комісії регулювання ринків фінансових послуг України (далі Департамент) визначено ліцензування страхової діяльності. Цим органом видається ліцензія на здійснення страхової діяльності та вноситься інформація до Єдиного державного реєстру страховиків України після подання до Департаменту суб'єктом підприємницької діяльності визначених законодавчо відповідних документів.

Слід звернути увагу на порядок, механізм і терміни проходження документів, поданих на ліцензування до Департаменту, на чинники, які впливають на прийняття рішення про видачу ліцензії або відмову в її видачі.

Департамент держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг здійснює, контроль за діяльністю страховиків. У разі виявлення порушень чинного страхового законодавства Департамент має право вжити заходів з покарання страховиків ― приписи, призупинення діяльності, обмеження діяльності та відкликання ліцензії.

Важливим напрямом державного регулювання страхової діяльності є оподаткування. Склад податків, які сплачуються страховиками, визначається Законами України «Про систему оподаткування» і «Про оподаткування прибутку підприємств». Студенту необхідно запам'ятати, які податки сплачують страхові компанії в Україні.