Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність поняття «група»?

2. Які типи груп ви знаєте?

3. Що являє собою неформальна організація?

4. Чим відрізняються неформальні організації від формальних?

5. Як утворюються групи?

6. Які етапи розвитку групи ви знаєте і як вони характеризуються?

7. У чому полягає сутність моделі групової поведінки?

8. Чому люди вступають у неформальні групи?

9. Як менеджери можуть управляти чутками?

10. Як управляти формальними групами?

11. Як менеджери можуть управляти неформальними групами?

Тестові завдання

1. Група – це:

а) дві або більше особи, які тісно взаємодіють одна з одною, усвідомлюють своє членство в групі, приналежність до неї інших, свою позитивну залежність одна від одної для досягнення загальних цілей;

б) соціальні відносини, які передбачають обов’язкове виконання волі керівника підлеглими, що зумовлено наявністю в нього прав і можливостей примусу;

в) прояв соціальної активності членів групи колективу.

2. Формальні групи – це:

а) спонтанно утворена група людей, що вступають в регулярну взаємодію для досягнення певної мети;

б) самостійна ініціатива, систематична діяльність з власним ризиком щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку;

в) робочі колективи, які формуються організацією, і мають конкретно встановлені робочі обов'язки і виконують конкретні завдання.

3. Типи формальних груп:

а) група керівника, робочі (виробничі) групи, цільові групи;

б) творчі, робочі, виробничі, , за інтересами;

в) спонтанні, офіційні, виробничі, ревізійні, за фахом.

4. До характеристик груп належать:

а) виконавець, координатор, організатор, математик, фахівець, генератор, фінішер, командний гравець;

б) зовнішня і внутрішня підтримка, ефективне керівництво, взаємна довіра, уміння домовлятися, чіткі цілі;

в) розмір, склад, групові норми, згуртованість, конфліктність, статус, функціональна роль, неформальне спілкування.

5. Розвиток групи включає п’ять етапів:

а) підготовчий, виконавчий, підсумковий, аналітичний, корективи;

б) формування, сум'яття, упорядкування, виконання роботи, розформування;

в) групові норми, згуртованість, конфліктність, функціональна роль, неформальне спілкування.

6. Які психологічні фактори не визначають групову динаміку?

а) групова згуртованість; лідерство;

б) сумісність; фазовість розвитку групи;

в) універсальність; толерантність.

7. Методи підвищення ефективності процесу прийняття групових рішень це:

а) «мозкова атака», метод номінальних груп, метод експертних оцінок, електронні збори;

б) визначення мети, складання повістки дня, ретельний відбір учасників, стимулювання співробітників до участі в дискусії;

в) планування, організація, мотивація, контроль.

8. Неформальна група – це:

а) спосіб політичної поведінки, розрахований на використання будь-яких засобів заради політичної мети;

б) спонтанно утворена група людей, що вступають в регулярну взаємодію для досягнення певної мети;

в) колективи, які формуються організацією, і мають конкретно встановлені робочі обов'язки і виконують конкретні завдання.

9. Причини утворення неформальних груп – це потреби:

а) у захисті, у задоволені фізіологічних потреб, у соціальному визнанні;

б) у визнанні, у самовизначенні, у самореалізації;

в) у почутті належності, у взаємодопомозі, в захисті, у спілкуванні.

10. Характеристики неформальних організацій:

а) соціальний контроль, опір змінам, неформальні лідери, неформальне спілкування;

б) неформальні зв’язки, інтереси, відсутність лідера;

в) відсутність офіційного керівника, відсутність встановлених правил спілкування, відсутність спільних інтересів.

11. Неформальну систему комунікацій зазвичай називають:

а) «ланцюг»;

б) «павутина»;

в) «виноградна лоза».

12. Чим відрізняється формальна група від неформальної?

а) специфікою групової комунікації;

б) способом спілкування між членами групи;

в) кількістю членів в групах;

г) способом формування.