2. Засновницький договір

Основними структурними елементами засновницького договору є розділи:.

1) про предмет і мету діяльності підприємства;

2) про юридичний статус підприємства;

3) про статутний фонд і його частку в загальному об­сязі витрат;

4) про вклади учасників у речовій та вартісній формах, а також в уставному фонді;

5) про умови і порядок кредитування;

6) про передбачувані обсяги виробництва, в тому числі для експорту;

7) про порядок нагромадження і розподіл прибутку, податків на прибуток;

8) про права та обов'язки засновників;

9) про структуру управління;

10) про порядок оплати праці працівників;

11) про систему постачання і збуту продукції;

12) про форми контролю за діяльністю підприємства та [якістю продукції;

13) про комерційну тайну;

14) про відповідальність за порушення договору;

15) про порядок ліквідації підприємства. Оскільки засновницький договір є одним з найваж­ливіших видів договору, тобто добровільного об'єднання двох або кількох осіб, їхнього майна, в якому кожен з учасників бере на себе певні зобов'язання щодо інших учасників з метою привласнення прибутку, то акцент у ньому роблять на загальних обсягах статутного фонду, ча­стці кожного із засновників, її формі (натуральна або ре­чова), а також на способах оплати за надані один одному товари, послуги або виконані роботи.

Важливу роль в установчому договорі відіграють також положення про форми відповідальності учасників за невико­нання прийнятих зобов'язань, про порядок вирішення супе­речок, умови розторгнення або продовження договору та ін. Підписанню засновницького договору, як правило, пе­редує ретельне комплексне техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємства і передусім таких сторін до­кумента, як розрахунок статутного фонду, очікуваних при­бутків, балансу доходів і витрат на функціонування підприємства та ін.

При створенні акціонерного товариства у засновниць­ких документах повинні бути відображені дані про види акцій, які випускають, їх номінальну вартість та кількість і співвідношення акцій різних видів.

Оскільки у засновницькому договорі особлива увага приділяється статутному фонду, розглянемо його сутність та шляхи формування.

3. Методичні рекомендації до складання бізнес-плану підприємства Вступ

Бізнес-план - це документ, що характеризує подальший розвиток Вашої компанії і спрямований на нарощення обсягів продажу та капіталу.

Бізнес-план сприяє залученню інвестицій, бо потенційні інвестори зменшують ризик вкладення свого капіталу, з’ясувавши можливості майбутнього партнера, ознайомившись з його бізнес-планом.

Через бізнес-план інвестори оцінюють Ваші вміння, можливості, здатність пристосовуватись до змін ринку.

Саме із цих міркувань бізнес-план повинен бути дуже добре підготовленим, мати переконливий вигляд. Він повинен показати потенційні можливості справи та компанії.

У ньому в головних рисах висвітлюються всі найважливіші проблеми. Бізнес-план не повинен бути перевантажений детальними подробицями, а має показати загальну картину. Його обсяг - 35-40 сторінок.

Фахівець повинен одержати із цього бізнес-плану саме ту інформацію, яка йому потрібна.

Тому, говорячи про мету, яку вирішують при складанні бізнес-плану, говорять, що бізнес-план допомагає підприємцям та економістам визначатись із такими головними моментами:

1. Вивчити розміри ринку та перспективи розвитку майбутнього ринку збуту.

2. Визначити витрати, потрібні для виготовлення необхідної для ринку продукції та співставити їх з тими, за якими можливий продаж товарів, або визначитись із потенційною прибутковістю бізнесу.

3. Визначити всі можливі перешкоди, що можуть виникнути в перші роки реалізації справи.

4. Визначити показники, за якими можна буде визначити, чи справа йде так, як було заплановано, чи розвалюється.

Звичайно, кожна галузь має свої особливості і не всі розділи бізнес-плану будуть висвітлені в однаковому напрямку та обсязі. Але головні положення є типовими.