
- •Міністерство освіти і науки України
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •1. Мікроекономіка як складова частина економічної теорії
- •2. Предмет, об'єкти та суб'єкти мікроекономіки
- •3. Методологія мікроекономічного аналізу
- •4. Мета, завдання і зміст дисципліни
- •3. Рівновага споживача
- •Контрольні запитання:
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •Гранична норма заміщення
- •3. Бюджетна лінія
- •Фактори які впливають на бюджетну лінію
- •4. Модель раціонального споживання вибору
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •2. Реакція споживача на зміну цін товарів
- •3. Ефект заміщення та ефект доходу
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємодія
- •На величину попиту впливають наступні фактори:
- •2. Нецінові фактори:
- •Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому
- •2. Пропозиція і закон пропозиції
- •Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому
- •3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •4. Еластичність попиту і пропозиції
- •Перехресна еластичність попиту
- •Еластичність попиту за доходом
- •Еластичність пропозиції
- •Фактори які впливають на еластичність пропозиції:
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво і витрати
- •Тема 6: Мікроекономічна модель підприємства
- •Приватні фірми поділяються на:
- •Теорія фірми передбачає ряд припущень:
- •2. Фактор часу і періоди функціонування підприємства
- •3. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7. Варіації факторів виробництва та оптимум товаровиробника
- •1. Частинна варіація факторів виробництва
- •2. Ізоквантна варіація факторів виробництва. Віддача від масштабу
- •Шляхи розвитку та економія від масштабу
- •3. Оптимум виробника
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Витрати виробництва
- •Фірма як досконалий конкурент в умовах рівноваги
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Теорія ринкових структур: ринок продукту
- •Тема 9. Ринок досконалої конкуренції
- •1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристика
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді
- •3. Випадок закриття фірми.
- •3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •Ефективність ринку досконалої конкуренції
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. Монопольний ринок
- •Існують такі види монополій:
- •Бар’єри для входу в галузь для підтримання монопольної влади:
- •Монопольна влада
- •Монопольна влада має такі особливості:
- •Показники монопольної влади:
- •2. Вибір монополістом ціни й обсягу виробництва
- •Рівновага монополіста в довгостроковому періоді
- •Цінова дискримінація
- •3. Особливості функціонування монопольних ринків Порівняльна оцінка конкурентного та монопольного ринків:
- •Антимонопольна політика
- •Причини антимонопольної політики:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11. Олігополія та монополістична конкуренція
- •Фактори, що сприяють змові олігополістів:
- •2. Олігополістичне ціноутворення
- •Основні риси моделі:
- •Умови створення картелі:
- •Фактори, які не сприяють розвитку таємної змови:
- •Г). Модель «Лідерство в цінах»
- •Д) Ціноутворення за принципом «витрати плюс»
- •А). Характерні ознаки монополістичної конкуренції:
- •4. Нецінова конкуренція
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 12. Ринок факторів виробництва
- •1. Похідний попит. Взаємозв’язок ринків товару та факторів виробництва
- •Особливостями ресурсних ринків є:
- •Попит на ресурс залежить від:
- •2. Похідний попит в умовах монополії та досконало конкурентного ринку товару а). Попит на ресурс в умовах чисто конкурентного ринку
- •Зміни у попиті на ресурс
- •Крива попиту на ресурс переміститься праворуч під впливом факторів:
- •Цінова еластичність попиту на ресурси залежить від факторів:
- •Оптимальні співвідношення ресурсів. Запитання перед виробником:
- •Причини високопродуктивної праці:
- •Вибір між роботою і відпочинком
- •Однак ця фірма буде наймати для працівників у такому виразі:
- •Пропозиція робочої сили:
- •Основні риси монопсонії:
- •В). Профспілки підвищують зарплати таким чином:
- •Г). Економічна рента
- •Форми капіталу:
- •Час обороту виробничих фондів
- •Розрізняють інвестиції валові та чисті
- •Короткострокові інвестиції
- •Довгострокові інвестиції
- •Дисконтована вартість
- •Дисконтова на вартість при розрахунку інвестицій
- •Ставка позитивного проценту
- •Розрізняють:
- •Попит на землю
- •Контрольні запитання:
- •Тема 13. Загальна ринкова рівновага та економіка добробуту
- •1. Поняття ринкової рівноваги
- •Основні питання аналізу ринкової економіки:
- •Аналіз загальної рівноваги складає такі етапи:
- •Пропозиція 13 товару:
- •2. Рівновага в економіці обміну
- •Парето оптимальний розподіл ресурсів
- •3. Ефективність у виробничій сфері
- •Питання для самоконтролю:
- •Види власності:
- •3. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •Основні форми трансакційних витрат:
- •2) Витрати ведення переговорів і закінчення контрактів.
- •Питання для самоконтролю:
- •Базова література
- •Допоміжна література
- •Мікроекономіка
3. Рівновага споживача
В умовах кардиналістського підходу аналіз поведінки споживача визначається таким чином:
- його раціональна поведінка й прагнення до максимізації сукупної корисності;
- наявність системи переваг і точне уявлення про граничну корисність благ;
- бюджетне обмеження.
Рівновага споживача означає досягнення максимальної сукупної корисності, яка досягається за умови дотримання принципу рівної корисності.
Функція корисності максимізується у тому випадку, коли грошовий доход споживача розподіляється таким чином, що кожна грошова одиниця, яка витрачена на придбання будь-якого блага приносить однакову граничну корисність.
Правило максимізації корисностідозволяє зробити наступний висновок:
якщо
,
то
Це правило показує, що у стані рівноваги (максимум корисності при заданих смаках споживача, цінах та доходах) корисність, отримана від останньої грошової одиниці, витраченої на придбання будь – якого товару, однакова незалежно від того, на який товар вона витрачена.
Цей висновок називають другим законом Госсена.
Споживач, який максимізує свою корисність, купуватиме товари таким чином, щоб їх граничні корисності у розрахунку на грошову одиницю ціни були рівні. Цей підхід називається еквімаржинальним принципом.
Коли споживач розподіляє свій бюджет згідно другого закону Госсена, тоді його покупки стають оптимальними. Такий стан називають рівновагою споживача.
Контрольні запитання:
Які фактори визначають вибір споживача в ринковій системі?
У якому випадку треба визнавати поведінку споживача раціональною?
Покажіть основні постулати споживчого вибору.
Поясніть особливості рівноважного споживання.
Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
Вибір споживача з ординалістських позицій.
Криві байдужості, їх властивості.
Бюджетна лінія.
Модель раціонального споживного вибору.
Вибір споживача з ординалістських позицій
Теорія споживацького вибору заснована на припущенні, що споживач поводиться раціонально, намагаючись максимізувати задоволення своїх потреб у процесі купівлі та споживання товарів і послуг у певному їх сполученні.
Купуючи що-небудь у магазині чи на ринку, ми, перш за все, вибираємо те, що задовольняє наші потреби. Але одні і ті ж потреби можуть задовольняти різні блага, тому потрібно розглянути поняття «уподобання споживача».
Уподобання споживача — це система цінностей людини щодо благ, це ранги, які споживач встановлює для альтернативних варіантів задоволення своїх потреб.
Крім уподобань, на споживацький вибір впливають ціни благ та доходи споживача.
Отже, споживацький вибір — це прийняття та реалізація рішень на підставі уподобань, ціни благ та доходів споживача з метою максимізації задоволення його потреб.
Отже, кожний споживач, опинившись перед вибором, має вирішити: що купити; скільки коштує товар чи послуга; чи вистачить грошей, щоб здійснити покупку. А це, у свою чергу, спонукає споживача на наступні дії: з'ясувати корисність речі для споживача; встановити її ціну; визначити дохід споживача.
Ці три проблеми - корисність, ціна і дохід - і становлять зміст теорії поведінки споживача.
В основі ординалістської теорії поведінки споживача лежать наступні припущення (аксіоми уподобань):
1. Порівнянність - з двох наборів благ людина вибирає для себе привабливіший набір, або вказує на їх еквівалентність з власної точки зору (не бачить між ними відмінності).
2. Транзитивність - споживач встановлює певний порядок уподобань.
Якщо набір благ A привабливіший для суб'єкта, ніж набір B, а набір В, у свою чергу, переважає привабливістю набір C, то набір A буде привабливішим також і за набір C.
3. Ненасичуваність - люди завжди надають перевагу більшій кількості товару чи послуг (якщо товари якісні). Це означає, що потреби в товарах та послугах не мають насичення.
Проте грошовий дохід споживачів має обмежену величину і люди повинні узгоджувати бажання із бюджетом. Бюджет залежить від доходу і від цін товарів і послуг.
Споживачі повинні обрати, як найкращим способом задовольнити свої уподобання, не витрачаючи більше, ніж дозволяє бюджет.
В основі споживацького вибору знаходяться такі чинники, як:
Бюджетне обмеження.
Ціни.
Споживчі передбачення.
Підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.
З позиції ординалістської теорії граничної корисності:
1) Гранична корисність не може бути виміряною.
2) Суб’єкт вимірює не корисність окремих благ, а корисність наборів благ.
3) Суб’єкт в змозі виміряти тільки порядок переваг наборів благ.
4) Всі набори благ можна згрупувати, розподілити їх по множині на основі граничної корисності.
5) Графічно набір варіантів, які мають однакову граничну корисність відображається у виді набору кривих байдужості.
6) Теорія граничної корисності постає у цілому як модель кривих байдужості.
Криві байдужості, їх властивості
Підхід до пояснення споживчої поведінки з позиції ординалістів ґрунтується на використанні лінії споживчого бюджету та кривих байдужості.
З’ясувавши основні особливості споживчого вибору на основі граничної корисності блага, слід розглянути його здійснення за допомогою набору байдужості, тобто набору варіантів споживчого вибору, кожен з яких має однакову корисність. Графічним зображенням набору байдужості є крива байдужості.
Крива байдужості – це крива, яка виявляє комбінації економічних благ, які забезпечують однаковий рівень задоволення.
Таблиця
3.1.
|
Сітка споживача
| |||||||||||||||
Рис. 3.1. Крива байдужості |
Крива байдужості визначає багато комбінацій м’яса і сиру, які носять однакову, з точки зору споживача, корисність. Тобто між наборами товарів А, В, С, Д споживач не вбачає ніякої різниці.
Набір
товарів, що відповідає координатам
точкиF забезпечує
більший рівень задоволення споживача
ніж будь-який набір, що належить кривій
байдужості.
|
Безліч кривих байдужості утворюють карту кривих байдужості. |
Рис. 3.2. Карта кривих байдужості |
Криві байдужості мають певні властивості:
криві байдужості мають негативний нахил;
криві байдужості випуклі до початку координат;
криві байдужості не перетинаються, через будь яку точку можна провести лише одну криві байдужості;
набори товарів на кривих, більш віддалених від початку координат, відповідають вищому ступеню споживчого задоволення.