Теми для підготовки доповідей та презентацій

1. Причини та прояви дуалізму сучасної глобалізації.

2. Позитивні наслідки глобалізації.

3. Глобальні економічні парадокси, їх вплив на світову економіку.

4. Парадокс глобальної стратифікації.

5. Парадокс дисоціації.

6. Феномен домашнього заміщення.

7. Основні критичні зауваження процесу глобалізації.

8. Соціальні і політичні групи, які представляють критичні зауваження щодо глобальних трансформацій.

9. Значення критики процесів глобальних трансформацій представниками різних соціально-політичних груп для розвитку глобальної економіки.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При підготовці першого питання потрібно звернути увагу на характеристику сучасного етапу глобалізації та її особливості. Важливо відмітити основні принципи сучасної глобалізації, які відображають як позитивні наслідки глобалізації так і негативний вплив світових глобалізаційних процесів на економіки країн, що розвиваються.

При підготовці другого питання потрібно уявити, щопарадокс це наукова думка, що визначає як: несподіване, незвичне, розбіжне з традицією твердження, тлумачення, явище або висновок; у логіці – суперечність, яка виникла в результаті зовнішнього логічно правильного міркування і призвела до взаємосуперечливих висновків.

Наявність парадокса свідчить про нереальність деякої з аксіом або теорії, хоча це часто важко виявити, пояснити, а тим більше усунути. Вивчаючи процеси глобалізації, майже всі вчені звертали увагу на суперечливість їх протікання, але лише деякі з них виділяли саме поняття парадокса глобалізації.

Глобалістика як наука з’явилася наприкінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст. Самі ж глобальні трансформації почали спостерігатися набагато раніше. Це відставання теорії від практики спричинило суперечливість наукових поглядів і концепцій. Наприклад, глобалізація, з одного боку, посилює центропериферичне роз’єднання світу, а з іншого – істотно змінює таку структуру. Кордони світових центрів і периферій стають рухливими, посилюється їх зворотній вплив, а також можливість зміни периферійного статусу значних за розміром країн, що розвиваються.В умовах небаченого розмаху і швидкості протікання глобалізації суперечності і парадокси цього процесу загострюються ще більше і перетворюються на загрозу для глобальної стабільності.

При підготовці останнього питання важливо уявити те, щоlо базових глобальних парадоксів належать:

– парадокс глобальної стратифікації. На практиці ж спостерігається не об’єднання і зменшення нерівномірностей, а стратифікація, тобто розшарування, загострення нерівномірностей розвитку (в тому числі й економічного розвитку різних країн і регіонів світу). Парадокс стратифікації пов’язаний із поглибленням технологічної диференціації країн. Нова міждержавна технологічна спеціалізація консервує двополярне зонування (цивілізаційний центр, до якого відноситься країна з розвинутою економікою, а також існує периферійна зона, яка включає в себе країни із слабкою економікою);

– феномен домашнього заміщення. Феномен домашнього заміщення ґрунтується на ідеї про те, що диверсифікований фінансовий портфель (тобто портфель, що містить багато цінних паперів різних компаній різних країн світу) має більше шансів бути прибутковішим, ніж недиверсифіковай портфель (який містить обмежену кількість цінних паперів);

– парадокс «Філдстайна – Хоріока».Теорія передбачає, що надлишкові внутрішні заощадження спрямовуються до країн, які гарантують можливості забезпечення найбільшої норми прибутку, що свідчить про високу кореляцію між цими показниками, яка спростовує твердження про фінансову інтеграцію ринків. Іншими словами, дослідники парадоксу «Філдстайна – Хоріока» дійшли висновку, що ринки характеризуються не експортом надлишкового капіталу, а поглинанням надлишку заощаджень внутрішнім ринком.

Рекомендована література [1, 2, 3. 4, 10, 12, 15, 16, 19]

Змістовий модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи її глобального розвитку