Теми для підготовки доповідей та презентацій

1. Глобалізація, її вплив на сучасну економіку.

2. Глобалістика, етапи її становлення.

3. Особливості сучасного етапу глобалістики.

4. Базові концепції, які характеризують історичні рамки глобалізації.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

При розгляді першого питання потрібно зробити акцент на вивченні таких концепцій глобалізації:

- як зміни форм історичного процесу (концепція «архаїчної глобалізації»);

- як сучасного економічного феномену (концепція реалістів);

- протоглобалістів;

- як певної позачасової властивості, що іманентно притаманна світовому суспільству (концепція Е. Азроянца).

Вивчаючи друге питання, треба збагнути, щоuлобалізація – це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації, основними наслідками якого є міжнародний поділ праці; міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів; стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн.

Це об’єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. У результаті глобалізації світ стає більш зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб’єктів.глобалізація проявляється у трьох формах: економічній, культурній та політичній.

Політики вважають, що глобалізацію можна розглядати як підйом у власній могутності нового «поліцентричного» центру світу як антитези існуючому світові, де панує держава, пов’язана з ним тісними узами. Цей новий світ ґрунтується на недержавних, чи транснаціональних зв’язках.

Крім того, глобалізацію можна розглядати як процес формування на міжнародному рівні культурно-інформаційного простору, який являє собою результат процесу розповсюдження, обміну комунікаційних технологій між різними частинами співтовариства.

З погляду економістів, глобалізація визначається як виникнення глобалізованої економіки, в якій національні економіки розділяються, а потім знов поєднуються в системі угод і процесів на міжнародному рівні.

Вивчаючи останнє питання треба відмітити, що у становленні глобалістики як науки можна виділити три етапи.

Перший етап – це 1960-ті роки. Глобалістика стала формуватися як принципово новий науковий напрям, де на перший план виступили інтеграційні процеси, а також сфера суспільної практики, що охоплювала міжнародну політику, економіку та ідеологію.Попередником глобалістики на цьому етапі була футурологія.

Другий етап розвитку глобалістики припадає на середину 1970-х років. У цей час провідні країни Заходу були вражені серією структурних криз, серед яких найгострішою стала енергетична. Вивчення природи криз і шляхів її регулювання – основний зміст глобалістичних досліджень на цьому етапі.

У цей період склалися досить чіткі уявлення щодо тенденцій становлення світогосподарських зв’язків як єдиної системи і глобальних проблем, породжених нею. Були виявлені природа і генезис глобальних проблем, визначені критерії їх виділення і підходи до систематизації.

Тоді ж визначилися критерії, за якими проблема може розглядатися як глобальна. Відповідно до цих критеріїв глобальними можна вважати проблеми, які виникають у результаті об’єктивного розвитку суспільства, носять планетарний характер, зачіпають інтереси всіх народів і держав, загрожують усьому людству, потребують невідкладних рішень, вимагають зусиль усього світового співтовариства.

Третій етап розвитку глобалістики починається із середини 1980-х років. Особливість цього етапу полягає в тому, що внаслідок зміни історичних обставин багато структур, організацій та вчених згорнули або зовсім припинили свою роботу у сфері глобалістики. Більш активно почали проводитись дослідження прикладних проблем глобалістики, особливо спрямованих на упередження ризику, катастроф, мінімізації їх наслідків. Усе більше уваги приділяється найважливішим проблемам регіонального характеру, масштаби яких надавали їм глобального забарвлення.

Дослідження розвитку глобалістики як науки дозволяє зробити висновок: якщо на перших етапах становлення глобалістики переважали підходи до вирішення глобальних проблем за допомогою технічних і фінансових засобів, організаційних та економічних рішень, то з початку 1990-х років відбувається зміна пріоритетів – основна увага приділяється соціально-політичній проблематиці і лише через цю призму – на процеси глобалізації.

Рекомендована література [1, 2, 3, 7, 10, 19, 20]