Форми зайнятості населення

Повна зайнятість населення - така зайнятість, за якої пропозиція робочої сили повністю покривається попитом на робочу силу в суспільному виробництві

Глобальна зайнятість - урахування всіх видів корисної діяльності як у суспільному виробництві, так і поза ним, тобто ведення домогосподарства, догляд за дітьми і хворими, тимчасова зайнятість громадян

Примусова зайнятість - за вироком суду або надзвичайного стану чи інших випадків, якщо такі зумовлені законом

Види зайнятості населення

за формою організації робочого часу - повна, неповна, видима, невидима, добровільна, вимушена

за статусом - первинна і вторинна

за характером організації робочих місць та робочого часу - стандартна і нестандартна

за стабільністю трудової діяльності - постійна, тимчасова

за формою правового регулювання - легальна, нелегальна, нерегламентована

Первинна зайнятість - зайнятість громадян за основним місцем роботи (там, де зберігається трудова книжка)

До вторинної зайнятості належить зайнятість додаткова, на іншому підприємстві або нерегламентована з метою отримання додаткових доходів

Стандартна зайнятість - зайнятість на конкретному робочому місці зі стандартами законодавчо встановленого часу роботи, з визначеним початком і кінцем робочого дня

До нестандартної відносять зайнятість, що не має певних стандартів і повної регламентації робочого часу. Це - тимчасова, сезонна зайнятість, самозайнятість громадян та їх сімей, сезонна робота тощо

Постійна зайнятість - зайнятість на постійному місці роботи

Тимчасова зайнятість пов'язана з тимчасовим або сезонним характером роботи, а також з разовими епізодичними роботами особи

Легальна або регламентована - зайнятість, не заборонена законодавством, регламентована державними законодавчими актами і така, від якої сплачуються податки

Нерегламентована (іноді неформальна) зайнятість - нерегламентована державними актами діяльність громадян, що виключена зі сфери офіційних соціально-трудових відносин, здійснюється без укладання письмового трудового договору, не враховується державною статистикою і така, від якої не сплачуються податки

Продуктивна зайнятість (іноді вживають термін — ефективна) - це така діяльність, яка за рахунок корисної і високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові дохід не менший, ніж потрібно для відтворення його фізичних, інтелектуальних і професійних якостей, тобто, як мінімум, дає можливість простого відтворення робочої сили

Ефективну зайнятість слід визначити як ступінь використання робочої сили (трудових ресурсів)

2. Підходи до визначення поняття та рівня безробіття, його види

Безробіття — незайнятість певної частини економічно активного населення (трудових ресурсів) унаслідок об’єктивних причин (процесів), притаманних ринковій економіці

Безробітні, у визначенні МОП, - це особи віком 15-70 років (як зареєстровані, так і незареєстровані в державній службі зай­нятості), які одночасно відповідають трьом умовам: не мають роботи (прибуткового заняття), шукають роботу або намагаються організувати власну справу, готові приступити до роботи протягом наступних 2 тижнів

Економічна сутність безробіття полягає в тому, що за рахунок вимушеної незайнятості частини економічно активних громадян суспільство недоотримує певної величини суспільного продукту, витрачаючись при цьому на утримання безробітних і членів сімей, які перебувають на їх утриманні

Соціальна сутність безробіття в тому, що вимушено непрацюючі особи, які живуть не на зароблені кошти, а на допомогу, маргіналізуються, не знаходячи самовираження в праці; і якщо безробіття стає тривалим, втрачають професіоналізм, виробничі навички, зневіряються і можуть деградувати як особистості