Питання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність мотивації персоналу.

2. Визначте місце мотивації в системі управління персоналом.

3. Яке функції виконує мотивація в сучасних умовах?

4. Визначте зв'язок між поняттями «потреби», «стимули», «мотиви», «стимулювання», «мотивація».

5. Що являє собою механізм формування мотиву?

6. Охарактеризуйте особливості зовнішньої, внутрішньої мотивації та самомотивації.

7. Визначте сутність мотиваторів та демотиваторів. Наведіть конкретні приклади.

8. Поясніть відмінності матеріальної та нематеріальної мотивації.

9. Які фактори здійснюють вплив на мотивацію працівника?

10. Дайте характеристику системам мотивації персоналу сучасних організацій. Наведіть конкретні приклади.

11. Що являє собою життєвий цикл організації? Який вплив здійснює на мотивацію працівників?

12. Які задачі повинна здійснювати кадрова служба підприємства (організації) на різних стадіях його (її) розвитку?

Завдання до самостійної роботи

1. Опрацюйте теоретичний матеріал за темою, основні поняття і терміни.

2. Спроектуйте практичну ситуацію із використанням матеріалу теми. Обґрунтуйте її вирішення.

Термінологічний словник ключових понять

Мотивація − це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації.

Потреби — це відчуття фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту через брак чогось, це необхідність у чомусь, що потрібне для створення і підтримування нормальних умов життя і фун­кціонування людини.

Стимул – зовнішнє спонукання до дії.

Мотив - усвідомлене спонукання до дії.

Внутрішня мотивація – внутрішні спонукання, що формуються на основі виникаючих потреб та сприяють їх задоволенню.

Самомотивація – внутрішні спонукання до діяльності у зв’язку із наявністю інтересу до самою роботи. Самомотивація є різновидом внутрішньої мотивації.

Зовнішня мотивація – цілеспрямоване створення системи зовнішніх впливів, що спонукають працівників до праці з високою віддачею і в кінцевому підсумку формують само мотивацію цих працівників.

Рекомендована література

[1-5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 23]

ТЕМА 2. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕОРІЙ МОТИВАЦІЇ

План вивчення теми

1. Класифікація теорій мотивації.

2. Використання змістових теорій мотивації.

3. Практичне застосування процесуальних теорій.

Навчальні цілі

Розглянути історичні аспекти виникнення первинних і вторинних теорій мотивації, вивчити особливості традиційного (теорії Ф. Тейлора, Г. Ганта, Г. Форда), змістового (теорії А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. Мак-Клеланда, Д.Мак-Грегора) та процесуального (теорії С. Адамса, В. Врума, Потртера-Лоулера) підходів до мотивації персоналу, особливості теорії постановки цілей Е. Лока та теорії підкріплення В. Скіннера.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В процесі опрацювання першого питання слід розглянути класифікацію теорій мотивації та їх поділ на первинні та вторинні. Первинні теорії мотивації склались, виходячи із аналізу історичного досвіду поведінки людини і застосування простих стимулів спонукання: матеріального і морального заохочування, примусу. Із найбільш відомих, що й до цього часу широко застосовуються, є теорії мотивації праці: «батога і пряника»; «X», «Y» та «Z». Теорія «X» була початково розроблена Ф.Тейлором, а потім розвинута і доповнена Д.Мак-Грегором, який добавив до неї теорію «Y». Теорія «Z» була запропонована значно пізніше, - у 80-ті роки. В.Оучі (модель поведінки і мотивації людини). «X», «Y» і «Z» — це абсолютно різні моделі мотивації, орієнтовані на різний рівень потреб, і, відповідно, керівник повинен застосувати досить різні стимули до праці. Далі ми її будемо розглядати більш детально. Далі виникають вторинні теорії (змістові та процесуальні).

Що стосується традиційного підходу до мотиваційної теорії, він заснований на оплаті праці та розглядає працівника як економічного суб’єкта, що готовий працювати більше за більшу плату. Засновниками даного підходу є Адам Сміт та представники школи наукового управління. Адам Сміт зробив висновок, що людина завжди буде прагнути покращити свій економічний стан. В основі цього підходу лежить мотивація за принципом батога і пряника. Ф. Тейлор (вважається засновником традиційних теорій) та його послідовники зробили цю теорію більш ефективною, запропонувавши оплачувати працю робітника пропорційно до його трудового внеску. Розвиток даного підходу призвів до розробки стимулюючих систем оплати праці, коли рівень заробітної плати чітко прив’язувався до кількості та якості виготовленої продукції.

Ф. Тейлор доводив, що висока заробітна плата і низькі затрати складають основу ефективного менеджменту. За таких умов можна сформулювати загальні принципи менеджменту, дотримуватись їх навіть у найбільш складних обставинах і здійснювати кроки, щоб перейти від неефективної системи управління до кращого її типу. Ідеї ​​Ф. Тейлора були розвинені його послідовниками, серед яких Г. Гант. Особливу увагу в своїх дослідженнях він приділяв питанням стимулювання праці. Він вважав, що працівник повинен знати, що у разі своєчасного і якісного виконання ним конкретного виробничого завдання він отримає преміальну винагороду. Крім цього, працівник преміюється за перевиконання норм виробітку. Особливість преміальної системи оплати праці полягала у збереженні мінімального заробітку незалежно від ступеня недовиконання норми. Найпоказовішим прикладом застосування теорії Тейлора на практиці був завод Г. Форда. Він підняв мінімальну оплату праці на своїх заводах в 5 разів у порівнянні з іншими галузями американської економіки. Г.Форд вперше впровадив мотиваційний критерій, за яким він оцінював інтегральний фактор праці в розмірі 90%, організаційно-технологічний фактор - всього в розмірі 10%.

Щодо другого питання – тут необхідно визначити переваги та недоліки кожної із змістових теорій, серед яких: теорія ієрархії потреб А. Маслоу (п’яти ступенева ієрархія потреб), двофакторна теорія Ф.Герцберга (поділ потреб на гігієнічні та дійсні мотиватори), Д.Мак-Клеланда (потреби у співучасті, успіху, владі), Д.Мак-Грегора (теорія Х та теорія У).

В процесі вивчення третього питання студенти мають звернути увагу на ключові положення процесуальних теорій: справедливості С. Адамса, очікувань В. Врума, комплексної моделі Портера –Лоулера. Особливого значення в сучасних умовах набувають теорія постановки цілей Е. Лока (базується на припущенні, що всі працівники в різній мірі сприймають ціль організації, як свою особисту, і бажають її досягти здобуваючи задоволення від виконання цієї роботи) та теорія підкріплення В. Скіннера (доводить, що поведінка людини залежить від оточуючого середовища, покладається на закон ефекту, який стверджує, що поведінка, яка має позитивні наслідки - повторюється, а яка має негативні, скоріше всього не повторюється).