Механізм розрахунку премії за системою Скенлона

Показник	Тис.грн.
1.Обсяг виручки від реалізації продукції та послуг	42 499
2.Допустимі витрати на робочу силу (базовий коефіцієнт 0,283*п.1)	12 027,2
3.Фактичні витрати на робочу силу	7535
4.Преміальний фонд (п.2-п.3)	4 492,2
5.Частка підприємства (0,25*п.4)	1 123,1
6.Частка працівників (п.4-п.5)	3 369,1
7.Резерв премій (0,20*п.6)	673,8
8.Підлягає розподілу (п.6-п.7)	2 695,3

Система Ракера заснована на преміюванні працівників за збільшення обсягу умовно чистої продукції. Перший крок при використанні системи Ракера полягає в бухгалтерському аналізі, необхідному для визначення індексу вартості чистої продукції фірми. Чиста продукція або додана вартість - це різниця між ринковою вартістю виробленої продукції і вартістю сировини, матеріалів та послуг, використаних для її виробництва. Наступний крок - обчислення "норми Ракера" (стандарту Ракера) – частки чистої продукції, що сплачується робітникам у вигляді заробітної плати. Фактично це є чиста продукція на кожну гривню заробітної плати. Використана норма повинна бути середньою за кілька років.

Приклад розрахунку премії методом Ракера наведено в таблиці 2.3 (норма Ракера становить 50,2%).

Таблиця 2.3

Приклад розрахунку премії за системою Ракера

Показник	Грн.
1. Обсяг виручки від реалізації продукції та послуг	2100000
2. Матеріали, сировина	950000
3. Інші витрати, що не відносяться до робочої сили	400000
4. Чиста продукція (п.1-п.2-п.3)	750000
5. Допустимі витрати на робочу силу (норма Раккера = 50,2% * п.2)	376500
6. Фактичні витрати на робочу силу	340000
7. Преміальний фонд (п.5 – п.6)	36500
8. Частка компанії (50% * п.7)	18250
9. Частка працівника (50% * п.7)	18250
10. Резерв премії (20% * п.9)	3650
11. Підлягає негайному розподілу (п.9-п.10)	14600

Система Імпрошейр заснована на преміюванні працівників за економію робочого часу (в людино-годинах), що витрачається на випуск продукції. Результати підвищення продуктивності вимірюються не в грошових одиницях, а в одиницях витрат робочого часу (в людино-годинах). Спочатку визначається базовий норматив (базовий коефіцієнт продуктивності) - кількість людино-годин робочого часу, необхідного для виробництва одиниці продукції (загальна кількість відпрацьованих людино-годин робочого часу ділиться на кількість одиниць виробленої продукції). Потім фактична кількість людино-годин робочого часу, витраченого на випуск одиниці продукції в поточному періоді, зіставляється з базовим нормативом. Якщо фактична кількість людино-годин менше базового нормативу, працівникам виплачується премія. Але при використанні цієї системи необхідно пам'ятати, що базові нормативи визначаються при досягнутому технічному рівні виробництва. І будь-яка серйозна технічна реконструкція підприємства може потребувати перегляду цих нормативів.

Отже, розрахунки в межах системи "Імпрошейр" починають з нормо-годин. Нормо-час обчислюють за такою формулою:

Нормативний час = сумарні витрати

виробничого часу / кількість виробленої продукції (2.22)

Вказаний норматив використовують для обчислення загальних витрат праці за нормою шляхом помноження питомої норми на кількість вироблених одиниць. У випадку виробництва декількох видів продукції, ці добутки підсумовують і одержують сумарні нормативні витрати праці. Базовий коефіцієнт продуктивності (БКП) обчислюють шляхом ділення відпрацьованих людино-годин з урахуванням допоміжних робіт на сумарні нормативні витрати праці:

БКП = всі витрати праці, виробничі й допоміжні /

сумарні нормо-години (2.23)

Розрахунок базових коефіцієнтів продуктивності наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4