Термінологічний словник ключових понять

Маркетинг інновацій - система заходів спрямованих на дослідження і просування інноваційного продукту на ринок.

Маркетингова стратегія інноваційних товарів — це комплекс цілей і принципів, що дають змогу розподілити необхідні ресурси на період, що охоплює планування інновації, визначення цілей і принципів розроблення інноваційного товару.

Рекомендована література

Основна література [8, 9, 32, 50]

Додаткова література [7, 10]

Тема 10. Стратегії та бізнес-моделі інноваційного розвитку підприємства План вивчення теми

1. Поняття та типізація інноваційних стратегій.

2. Особливості вибору та реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства.

3. Загальна характеристика бізнес-моделі підприємства.

4. Інноваційна динаміка як чинник розвитку бізнес-моделі підприємства.

Навчальні цілі:

Засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про принципи вибору та типи стратегій інноваційного розвитку підприємства; передумови становлення та еволюцію процесного управління; сутність бізнес-моделі компанії та підходи щодо її формування; поняття й типологію бізнес-процесів; інструменти процесного управління в компанії.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В процесі вивчення даної теми необхідно розглянути теоретичні засади та практичні підходи вибору та реалізації стратегії інноваційного розвитку підприємства.

Стратегічне управління інноваційним розвитком передбачає передусім визначення місця і ролі інновацій в реалізації загальної стратегії підприємства, яка розробляється для досягнення перспективних цілей (завоювання більшої частки ринку, забезпечення високих темпів економічного розвитку тощо) в умовах конкурентного середовища.

Стратегія – довгострокова модель розвитку організації, яка приймається для досягнення її стратегічних цілей і враховує обмеження внутрішнього і зовнішнього середовища.

Стратегія організації знаходить відображення у системі стратегічних планів. Стратегічний план організації охоплює загальнокорпоративні плани, стратегічних господарських одиниць, на які поділено організацію, плани функціональних сфер діяльності (маркетингової, інвестиційної, виробничої, інноваційної та ін.). Серед них важливе місце належить планам інноваційної діяльності.

В процесі вивчення теми студенти повинні вивчити основні етапи визначення інноваційної стратегії підприємства. Стратегічне планування інноваційної діяльності організації в межах загальної стратегії здійснюється в кілька етапів.

1. Аналіз зовнішнього середовища і прогнозування тенденцій його змін.

2. Аналіз внутрішнього середовища організації і оцінювання рівня її інноваційного потенціалу. На цьому етапі визначають відповідність елементів внутрішнього середовища організації завданням її ефективного функціонування і розвитку.

На цьому етапі визначається виробничо-технічний та інноваційний потенціал організації.

Випробничо-технічний потенціал – здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища.

Інноваційний потенціал організації – сукупність ресурсів та умов діяльності, що формують готовність і здатність організації до інноваційного розвитку.

3. Визначення загальної стратегії. Сутність роботи на цьому етапі полягає у виборі одного з можливих напрямів поведінки організації в майбутньому: стратегія зростання (наступу); стратегія стабільності (обмеженого зростання); стратегія скорочення (захисна).

4. Визначення інноваційних можливостей. Інноваційні можливості визначаються зіставленням інноваційного потенціалу підприємства з інноваційно-інвестиційним кліматом країни (регіону). Для цього використовують стандартний метод SWOT-аналізу.

5. Формування стратегічних інноваційних цілей. На цьому етапі визначають основні завдання інноваційної діяльності з огляду на загальну стратегію підприємства та його інноваційні позиції. Вибір цілей розвитку залежить від інноваційного потенціалу підприємства та інноваційно-інвестиційного клімату в країні.

6. Розроблення інноваційної стратегії. Сутність її полягає у визначенні інноваційних стратегій, які може реалізувати підприємство з огляду на свої ринкові позиції та інноваційні можливості. Розроблення інноваційної стратегії ґрунтується на теорії життєвого циклу продукту, ринкових позиціях фірми та її науково-технічній політиці.

Інноваційна стратегія – стратегія, націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації і пошук масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний розвиток організації.

7. Визначення оптимальних шляхів досягнення інноваційних цілей.

8. Обґрунтування стратегії фінансування інноваційних проектів. Фінансова стратегія має визначити спосіб фінансування інноваційних проектів, які здебільшого є масштабними.

9. Формування планів і програм інноваційної діяльності. Полягає у визначенні перспективних напрямів і тематики НДДКР щодо оновлення продукції, створення та освоєння нових її видів, удосконалення технологічного й організаційного рівня виробництва.

Результатом вивчення теми є оволодіння студентами прктичними прийомами формування стратегії інноваційного розвитку підприємства та визначення на її базі відповідної бізнес-моделі підприємства.

Стратегія, що визначає генеральний напрямок, курс руху компанії до поставлених цілей у довгостроковій перспективі, задає орієнтири для побудови, управління та розвитку бізнес-моделі. Бізнес-модель, в свою чергу, є відображенням обраної менеджментом компанії тактики досягнення заданих цілей, тобто виступає формою реалізації стратегії і визначає як, яким чином буде функціонувати бізнес, які конкретні дії будуть здійснюватися для створення споживчої цінності.

Процедура вибору оптимальної бізнес-моделі з числа можливих варіантів визначається рівнем використання управлінських інструментів у діяльності компанії, професійною підготовкою фахівців і варіюється від інтуїтивного, емпіричного до розрахунково-аналітичного методу, заснованого на вимірюванні і зіставленні, на основі дисконтування майбутніх доходів компанії або її вартості в разі реалізації тієї чи іншої бізнес-моделі.

Враховуючи різноманітність бізнес-моделей і їх структурну складність, є доцільним виявлення базового набору основних елементів, що дозволяють стандартизувати опис бізнес-моделей, полегшити сприйняття і керування ними.

Кожна бізнес-модель повинна давати характеристику наступних основоположних аспектів бізнесу будь-якого підприємства:

1) що є споживчою цінністю, яку пропонує підприємство;

2) як підприємство створює споживчу цінність;

3) як підприємство реалізує споживчу цінність;

4) як підприємство керує своєю діяльністю;

5) як підприємство генерує дохід і прибуток.

На основі зазначених змінних, що визначають якісний стан об'єкта - бізнесу, - можна виділити 5 змістовних блоків, які об'єднують основні елементи бізнес-моделі:

I. Блок «Зміст цінності» (що визначає ключові напрямки бізнесу (бізнес-портфель);

II. Блок «Створення цінності» (акумулює в собі опис матеріальних і нематеріальних активів, що беруть участь у створенні споживчої цінності, визначення партнерів, постачальників і моделі взаємовідносин з ними, застосовуваних технологій, а також структур і функцій, необхідних для створення обраної споживчої цінності);

III. Блок «Реалізація цінності» (характеризує цільові сегменти ринку, конкурентів, способи та канали збуту);

IV. Блок «Управління» (описує управлінські відносини, що забезпечують взаємодію всіх елементів керованої системи бізнесу);

V. Блок «Генерування грошових потоків» (відображає способи і методи формування кінцевого результату господарської діяльності в перетвореній (фінансовій) формі).