1. Система, склад і структура господарських судів в Україні

Відповідно до Конституції України, правосуддя в господарських відносинах здійснюється господарськими судами.

Господарський суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських суперечок, що виникають між юридичними особами, державними й іншими органами, а також при розгляді справ про банкрутство.

Господарські суди — це спеціалізовані суди, що складають єдину трирівневу систему:

1. місцеві господарські суди;

2. апеляційні господарські суди;

3. Вищий господарський суд України (ст. 21 ЗУ „Про судоустрій”)

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Відповідно до п. 2 ст. 20 Закону України „Про судоустрій” місцезнаходження і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності (адміністративно-територіального устрою) та спеціалізації.

Принцип територіальності передбачає розбудову системи судів загальної юрисдикції відповідно до системи адміністративно-територіального устрою, що закріплена у ст. 133 Конституції. Цей принцип обумовлений потребою здійснення правосуддя на всій території України.

За організаційною ознакою використання переваг спеціалізації у розбудові судів загальної юрисдикції передбачає згідно з Конституцією України утворення судово-ієрархічних ланок зі спеціалізованою компетенцієюв окремих, найбільш визначальних у суспільстві галузях законодавства. Наприклад, такою діючою ланкою є система господарських судів, до компетенції яких віднесено вирішення господарських спорів та розгляд справ про банкрутство.

Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їхньої підсудності. Так ст. 2 ГПК України визначає, що Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

- Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України;

- по справах про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника;

- покурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави;

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голови і заступника голови суду.

Відповідно до пп. 4 та 5 ст. 20 З.У. „Про судоустрій” кількість суддів у судах визначається Президентом України за поданням Голови Державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду, та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.

Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п’ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів, як господарський  — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обрання) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюється в порядку, встановленому зазначеним Законом. Суддя може бути звільнений з адміністративної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному цією статтею, також за ініціативою Вищої ради юстиції.

Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду. Звільнення судді з адміністративної посади не припиняє його повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді

Суддя місцевого суду відповідно до ст.23 ЗУ „Про судоустрій” здійснює:

1) правосуддя в порядку, установленому процесуальним законом;

2) процесуальні дії й організаційні заходи з метою забезпечення розгляду справи;

3) контроль відповідно до закону за своєчасним звертанням до виконання судових рішень, ухвалених під його головуванням;

4) інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду та його заступники (ст. 24):

1) здійснює організаційне керівництво діяльністю суду;

2) визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду;

3) на підставі акта про призначення на посаду судді або обранні суддею безстроково або припиненні повноважень судді видає відповідний наказ;

4) приймає на роботу і звільняє працівників апарата суду, привласнює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, приймає у відношенні них заохочення і накладає дисциплінарні стягнення;

5) уживає заходів по забезпеченню формування складу народних засідателів; 6) організує ведення судової статистики;

7) організує роботу з підвищення кваліфікації працівників апарата суду;

8) представляє суд у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами й організаціями;

9) здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду має заступника (заступників). Заступник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов’язків бере участь в організації діяльності суду. У разі відсутності голови суду виконання його обов’язків здійснюється відповідно до встановленого ним розподілу обов’язків щодо організації діяльності суду

Апеляційні господарські суди є судами апеляційної інстанції, що утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду і його заступники.

По розгляду окремих категорій справ відповідно до встановленої спеціалізації в складі апеляційного господарського суду можуть утворюватися судові палати.

Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє президія апеляційного суду.

Наприклад, організаційна структура Дніпропетровського апеляційного господарського суду складається з : Президії у складі 10 суддів та 3-х судових палат з розгляду справ в апеляційному порядку за основними категоріями справ та видами спорів.

Повноваження апеляційного господарського суду полягають в наступному (ст. 26 ЗУ „Про судоустрій”):

1) розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;

2) ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальнюють судову практику;

3) надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;

4) здійснюють інші повноваження, передбачені законом

Однак дані повноваження реалізуються відповідними його відділами, так, наприклад, відповідно до частини п’ятої ст. 25 Закону України “Про судоустрій України”, наказів Вищого господарського суду України № 18 від 27.02.2003 р. „Про утворення судових палат у Вищому господарському суді України”, № 20 від 13.04.2004 р. та з метою запровадження спеціалізації у перегляді судових рішень в апеляційному порядку і рівномірного навантаження суддів та належного рівня організації діяльності судових палат Дніпропетровського апеляційного господарського суду наказом Дніпропетровського апеляційного господарського суду за № 108 від 22.12.2004 року здійснено перерозподіл справ, що розглядаються судовими палатами Дніпропетровського апеляційного господарського суду, таким чином:

1-а судова палата розглядає справи по господарських спорах :

• справи про банкрутство;

• про захист прав інтелектуальної власності;

• по розрахункам за продукцію, товари, послуги (крім послуг у сфері сільського господарства);

• за участю: органів Фонду України соціального захисту інвалідів; органів Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; органів у справах захисту прав споживачів; центрів зайнятості та інших фондів (крім органів Пенсійного фонду України);

• про визнання угод недійсними та застосування наслідків їх недійсності (за винятком справ за участю податкових органів та права власності);

• про укладення, зміну та розірвання договорів;

• про застосування: антимонопольного законодавства, митного законодавства, охорони навколишнього середовища.

2-а судова палата розглядає справи з господарських спорів:

• що виникають з податкових відносин;

• про визнання недійсними актів органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших установ і організацій, що здійснюють контроль за підприємницькою діяльністю;

• про спонукання органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та інших установ і організацій видати акт або вчинити дії, необхідні для здійснення підприємницької діяльності;

• про стягнення штрафних санкцій за порушення встановленого порядку підприємницької діяльності;

• про повернення стягнутих з суб'єктів підприємницької діяльності у безспірному порядку сум штрафних санкцій;

• про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків;

• про застосування бюджетного законодавства ( справи за участю Рахункової палати, органів контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства);

• щодо створення, реорганізації і ліквідації юридичних осіб, скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності;

• що виникають з договорів про водо-, газо- , енергопостачання та послуги.

• інші спори, пов'язані з державним регулюванням діяльності господарських суб'єктів.

3-я судова палата розглядає справи з господарських спорів:

• пов’язаних з реалізацією права власності та інших речових прав;

• пов’язаних з розрахунками за продукцію, товари та послуги у сфері сільськогосподарського комплексу; відшкодування збитків; відшкодування позадоговірної шкоди; інвестиційної діяльності; невиконанням чи неналежним виконанням договорів, що виникають з договорів;

• за участю органів Пенсійного фонду України;

• щодо застосування земельного законодавства;

• щодо застосування законодавства про цінні папери, корпоративні управління та реалізацію корпоративних прав;

• щодо застосування законодавства про зовнішньоекономічну діяльність;

• інші спори, що виникають з цивільно – правових відносин.