3. Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль 1

Тема 1. Конституційне право зарубіжних країн як галузь права, наука та навчальна дисципліна

Історичні засади державного (конституційного) права зарубіжних країн. Основні риси сучасного державного (конституційного) права: дефініція, предмет регулювання, суб’єкти. Система державного права: принципи, норми, інститути. Наука державного (конституційного) права зарубіжних країн, її розвиток та сучасний стан. Взаємозв'язок науки державного права зарубіжних країн з іншими науками. Методи дослідження конституційно-правових явищ. Сучасні наукові досягнення у сфері конституційного (державного) права зарубіжних країн. Місце "Державного права зарубіжних країн" у системі юридичних дисциплін. Співвідношення понять "Державне право" та "Конституційне право". Предмет, система та метод навчальної дисципліни "Державне право зарубіжних країн".

Роль і значення теми у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця. Полягає у тому, що державне право є однією з найактуальніших галузей права в країнах сучасного світу, оскільки регулює найбільш важливі суспільні відносини, пов’язані з основами конституційного ладу, формою державного правління та устрою, правовим статусом особи, діяльністю вищих органів державної влади тощо. Крім того, державне право визначає основи інших його галузей – адміністративного, кримінального, цивільного, фінансового.

Ключові слова: галузь державного права; конституційно-правова відповідальність; конституційно-правова норма; суб’єкти конституційно-правових відносин; об’єкт конституційно-правових відносин; конституційне право зарубіжних країн як наука.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

У результаті вивчення теми студент повинен

знати:

– історичні засади державного (конституційного) права зарубіжних країн. Основні риси сучасного державного (конституційного) права: дефініція, предмет регулювання, суб’єкти. Система державного права: принципи, норми, інститути;

– поняття науки державного (конституційного) права зарубіжних країн, її розвиток та сучасний стан. Взаємозв'язок науки державного права зарубіжних країн з іншими науками;

вміти: використовувати методи дослідження конституційно-правових явищ, застосовувати сучасні наукові досягнення у сфері конституційного (державного) права зарубіжних.

Тема 2. Основні джерела конституційного права зарубіжних країн

Поняття джерел державного права. Класифікація джерел державного права зарубіжних країн: формалізовані і неформалізовані джерела, їх юридичні властивості та особливості використання в зарубіжних країнах. Конституція як головне джерело державного (конституційного) права. Визначення конституції. Основні риси конституцій зарубіжних країн, їх класифікація, форма і структура. Порядок прийняття та внесення змін до конституцій зарубіжних країн. Конституціоналізм, його основні етапи. Конституції старі, нові, новітні, їх характеристика. Зміст та особливості новітніх конституцій.

Роль і значення теми у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця. Полягає у тому, що при вивченні джерел конституційного (державного) права необхідно на досвіді деяких зарубіжних країн уяснити відмінність між конституційними, органічними і звичайними законами; зрозуміти специфіку джерел в країнах з частково писаними або “змішаними” конституціями; порівняти систему джерел конституційного права України з джерелами державного права зарубіжних країн.

Ключові слова: джерела конституційного права; конституція; конституціоналізм; форма конституції; структура конституції; октройована конституція; гнучка та жорстка конституція; конституційний закон; органічний закон.

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми

У результаті вивчення теми студент повинен

знати:

– поняття джерел державного права, класифікацію джерел державного права зарубіжних країн: формалізовані і неформалізовані джерела, їх юридичні властивості та особливості використання в зарубіжних країнах.

– поняття конституції як головного джерела державного (конституційного) права, основні риси конституцій зарубіжних країн, їх класифікація, форма і структура; порядок прийняття та внесення змін до конституцій зарубіжних країн;

– конституціоналізм, його основні етапи, зміст та особливості новітніх конституцій;

вміти: класифікувати джерела державного права зарубіжних країн; класифікувати конституції зарубіжних країн; проаналізувати шляхи та способи прийняття конституцій у зарубіжних країнах, оцінювати їх.