2.1 Польові роботи

Метою нашої роботи є створення проекту відведення земельної ділянки. Для складання графічних матеріалів при оформленні документів, необхідна наявність актуалізованої картографічної бази. На нашій дільниці, яка розташована за адресою вул. Щорса будинок 7, є 2 пункти полігонометрії 2 розряду, якого недостатньо для координування меж земельної ділянки, отже, виникла необхідність у прокладенні теодолітного ходу.

2.1.1 Перевірки геодезичних приладів

Вимірювання вертикальних і горизонтальних кутів проводилися за допомогою теодоліта 2Т5К (Інвентарний номер: 1806, заводський номер: 62600).

Теодоліт 2Т5К (мал. 1) призначений для вимірювання кутів в геодезичних мережах згущення, кадастрової зйомки, теодолітних зйомках, вимірювання в прикладній геодезії та визначення магнітних азимутів.

Малюнок 2.10 - Теодолит 2Т5К

До початку робіт з вимірювання кутів необхідно провести перевірки та дослідження теодоліта. Результати виконаних перевірок містяться в журналі перевірок (ДОДАТОК).

Згідно з паспортом теодоліту 2Т5К виконуються наступні перевірки:

1) Виконання зовнішнього огляду теодоліта.

Спочатку перевіряється комплектність, правильність маркування теодоліта, відсутність механічних пошкоджень, чистота поля зору зорової труби, оптичного центріру, відлікового мікроскопа, робочих поверхонь кутомірних кругів, якості нанесення штрихів на лімбі і сітках ниток. У результаті огляду

2) Повірка взаємодії вузлів.

Перевіряється плавність обертання зорової труби, алідади горизонтального кругу, навідних гвинтів, кремальєри, робота закріпних гвинтів, рухливість компенсатора маятника, справність механічних частин футляра теодоліта. В результаті перевірки

3) Перевірка рівня. Вісь циліндричного рівня при алідаді горизонтального кола повинна бути перпендикулярна осі обертання теодоліта.

Повертаємо алідаду так, щоб вісь рівня розташувалася паралельно прямій, яка з’єднує два підйомних гвинта підставки, і обертанням цих гвинтів в протилежних напрямках виводимо бульбашку рівня на середину. Повертаємо алідаду на 90º і третім підйомним гвинтом встановлюємо бульбашку рівня на середину. Потім повертаємо алідаду на 180º і оцінюємо зміщення бульбашки від середнього положення. Якщо величина відхилення більше, ніж один поділ, то потрібно юстування. У результаті повірки було визначено, що в нашому теодоліті 2Т5К №

4) Перевірка стійкості штатива та підставки.

Необхідно закріпити теодоліт на штативі, привести вертикальну вісь в прямовисне положення і навести зорову трубу на візирну ціль. Приклавши до голівки штатива невелике зусилля в горизонтальній площині, змістити візирну вісь з обраної цілі на половину ширини бісектора сітки ниток.

Після зняття зусилля перевірити, чи є залишковий зсув вертикального штриху сітки ниток теодоліта, щодо зображення візирної цілі. Повторити перевірку, прикладаючи до голівки штатива зусилля протилежного напрямку.

Для усунення залишкових зміщень штатива затягнути гайковим ключем болти в шарнірах головки, у накінечниках і гвинти кріплення дерев'яним стержнем ніжок у верхній металевій обоймі. При недостатній стійкості підставки відрегулювати хід підйомних гвинтів або закрутити гайку, послабивши стопорний гвинт. Хід підйомного гвинта підставки відрегулювати гвинтом. У результаті повірки було визначено, що

5) Визначення нахилу сітки ниток зорової труби.

Для виконання перевірки необхідно закріпити теодоліт на штативі і привести його вісь в прямовисне положення. Далі потрібно навести зорову трубу на візирну ціль, поєднати зображення цілі з лівим кінцем горизонтального штриху сітки ниток і, обертаючи алідаду, навідним гвинтом по азимуту, простежити, чи не сходить зображення мети з правого кінця штриха. Якщо зображення сходить більше ніж на три ширини штриха виконується юстування.

У результаті повірки

6) Повірка компенсатору.

Точність та діапазон роботи компенсатору перевіряють наступним чином. Теодоліт встановлюють за рівнем на основі, захищеній від вібрації, закріплюють алідаду в положенні, при якому один з підйомних гвинтів підставки розташовується у колімаційної площині зорової труби. Беруть відлік з вертикального лімбу і, продовжуючи спостерігати в мікроскоп, повільно обертають підйомні гвинти підставки до тих пір, поки не припиниться зсув зображення штриха вертикального лімба щодо шкали мікроскопа. Потім беруть другий відлік по лімбу. Різниця між показаннями повинна бути не менше 3'. Аналогічно перевіряють відхилення компенсатора в інший бік, обертаючи гвинти в протилежному напрямку. Якщо різниці показань або одна з них менше 3 ', рекомендується виправити теодоліт в майстерні.

У нашому випадку різниці між показаннями вертикального лімба

7) Визначення колімаційної похибки. Неперпендикулярність візирної осі зорової труби горизонтальній осі теодоліту.

Вибирають візирну ціль, віддалену не менше ніж на 50 м, напрям на яку має бути горизонтальним (<=2º). Наводять зорову трубу при положенні теодоліту «коло ліворуч» на візирну ціль і знімають показання Л1 з горизонтального лімба. Повторюють наведення при положенні теодоліту «коло праворуч» і знімають показання П1. Потім звільняють закріпний гвинт підставки, повертають теодоліт в підставці на 180º і знову закріплюють його, наводять зорову трубу на ту ж ціль, та при двох положеннях теодоліта знов знімаємо показання Л2 і П2.

Обчислюють колімаційну похибку до цілого числа секунд за формулою:

(2.1)

Розрахунки:

С=

Визначення колімаційної похибки повторюють, і обчислюють її середнє арифметичне значення. Різниця між значеннями С не повинна перевищувати 15''. Якщо середнє арифметичне значення колімаційної похибки більше 15 ", то рекомендується юстування і повторення первірки.

В результаті перевірки середнє арифметичне значення колімаційної похибки дорівнює (колімаційного похибка більше допустимого значення, але так як С постійна, вона компенсується за рахунок вимірювань КЛ і КП, отже виправлення не потрібні).

8) Визначення місця нуля.

Місце нуля вертикального кола визначається візуванням на віддалену ціль при двох положеннях теодоліту і обчислюється до цілого числа секунд.

Для теодоліта 2Т5К місце нуля визначається за формулою 2.2:

(2.2)

Після чого повторюється визначення місця нуля і обчислюється його середнє арифметичне значення. Різниця між значеннями не повинна перевищувати 15''. Якщо середнє арифметичне значення місця нуля більше 15 " рекомендується провести юстування.

Розрахунок МО вертикального кола:

Висновки: (Для даного теодоліту величина МО була обчислено всіма членами бригади, вона перевищує допустиме значення (15''), але так як дана величина постійна, виправлення не потрібні).

9) Визначення нахилу горизонтальної осі.

Перпендикулярність горизонтальної та вертикальної осей теодоліту перевіряємо в наступному порядку:

- встановлюють теодоліт на штатив за рівнем на відстані 2 -3 м від стіни

- закріплюють на стіні марку під кутом α = 25º ..... 35º до горизонту;

- наводять на перехрестя марки зорову трубу при положенні теодоліта «коло зліва», і знімають показання Лв з горизонтального лімба

- Нахиляють зорову трубу на кут α-1 º і закріплюють на стіні другу марку так, щоб зображення її перекриття розташувалося поблизу сітки ниток або точно збіглося з ним;

- наводять зорову трубу на перехрестя нижньої марки і знімають показання Лн;

- повертають алідаду на 180 º, знову наводять зорову трубу на верхню марку при положенні теодоліта «коло справа» і знімають показання Пв

- нахиляють трубу вниз, наводять на перехрестя нижньої марки і знімають показання Пн з горизонтального лімба.

Обчислюють нахил і горизонтальній осі до цілого числа секунд за формулою:

(2.3)

Перевірка повторюється і визначається середня арифметична величина нахилу з двох визначень. Різниця між величинами не повинна перевищувати 15''. При середній величині i більше 15'' потрібно юстування.

У результаті перевірки (Умова не виконується, тому що середнє значення перевищує допустиме 15''. Ми будемо виконувати вимірювання методом повних прийомів, нахил горизонтальної осі не впливатиме на результати вимірювань).

10) Перевірка коліматорних візирів.

Перевіряється паралельність осей коліматорних візирів і зорової труби.

Перевірку слід проводити по марці з двома перехрестями, віддаленої не менше ніж на 50м. Навести зорову трубу по коліматорним візирам на верхнє перехрестя марки і оцінити зсув зображення нижнього перехрестя марки відносно перехрестя сітки ниток зорової труби. Якщо зображення перехрестя марки зміщено з перехрестя сітки ниток зорової труби більш ніж на 15', злегка вигвинтити чотири кріпильних гвинта візира, навести зорову трубу на нижнє перехрестя марки і повернути візир в горизонтальній площині до сполучення вертикального штриха його сітки ниток з верхнім перехрестям марки. При закручуванні кріпильних гвинтів домогтися збігу горизонтального штриха сітки ниток візира з перехрестям марки.

Перевести зорову трубу через зеніт, повернути теодоліт на 180 ° і виконати перевірку другого візиру.

11) Перевірка оптичного центриру.

Перевіряється паралельність осі оптичного центриру вертикальній осі теодоліту.

Перевірка виконується наступним чином. Закріплюють теодоліт на штативі. Вводять зображення перекриття марки в центр сітки ниток центрира, діючи підйомними гвинтами підставки. Повертають алидаду на 180º і оцінюють зсув зображення марки відносно сітки ниток. Зсув , що рівняється 0,5 радіуса малого кола сітки ниток, відповідає похибці центрування,що рівна 0,8*S мм, де S - висота штатива в метрах (при S = 1,2 м похибка 1 мм). При зсуві більше 0,5 радіуса рекомендується от’юстирувати центрир і повторити перевірку.

E результаті перевірки (У нашому випадку зміщення бульбашки перевищує 0,5 радіуса малого кола сітки ниток, умова не виконується. Але так як похибка дорівнює 2 мм, а для виконання робіт допустима становить 5 мм, юстування не потрібне).

2.1.2 Створення знімального обґрунтування

2.1.3 Горизонтальна зйомка земельної ділянки

2.2 Камеральні роботи

2.2.1 Обробка знімального обґрунтування

2.2.2 Обробка результатів горизонтальної зйомки

2.2.3 Розрахунок площ

2.2.4 Складання кадастрового плану ділянки

3 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Завданням розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є встановлення меж прибудинкової території, а також передача земельної ділянки у власність об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) «Сніжок».

Проект відведення земельної ділянки - це оформлення прав власності або користування (оренди) на землю та створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру.