- •Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (гкнта-2.04-02-98)
- •1.2.2. Топографічні плани масштабу 1:2000 можуть застосовуватися:
- •1.2.3. Топографічні плани масштабу 1:1000 можуть застосовуватися:
- •1.2.4. Топографічні плани масштабу 1:500 можуть застосовуватися:
- •По широті По довготі для масштабу 1:5000 1'15,0'' 1'52,5'' для масштабу 1:2000 25,0'' 37,5''
- •4.3.2. Суцільна мережа тріангуляції повинна опиратися не менш ніж на три вихідних геодезичних пункти і на дві вихідні сторони.
- •Нівелювання IV класу
- •Технічне нівелювання
- •Тригонометричне нівелювання
- •Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами
- •Розвиток знімальної мережі методом тріангуляції
- •B [n] 2 де: [f ] - сума квадратів кутових нев'язок (на всіх полігонах b
- •Складання каталогів
- •Аерофотознімання
- •Маркірування розпізнавальних знаків
- •Планова підготовка аерофотознімків
- •Висотна підготовка аерофотознімків при стереотопографічному зніманні
- •Дешифрування при стереотопографічному зніманні
- •Висотна знімальна основа, знімання рельєфу та дешифрування при комбінованому зніманні
- •7.4.3. При тахеометричному зніманні щільність пунктів знімальної основи повинна забезпечувати можливість прокладання тахеометричних ходів, які відповідали б технічним вимогам:
- •7.4.5. Віддалі від точок тахеометричних ходів (знімальних станцій) до пікетів і віддаль між пікетами не повинні перевищувати величин:
- •7.5.4. При оформленні фотопланів населених пунктів потрібно вміщувати:
- •7.5.9. Знімання забудованих територій проводять з пунктів державних, розрядних та знімальних геодезичних мереж.
- •7.5.11. При зніманні способом перпендикулярів довжини перпендикулярів не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.25.
- •7.5.14. При зніманні полярним і графоаналітичним способами максимальні віддалі від приладу до контурів не повинні перевищувати величин, що наведені в табл.26.
- •7.5.15. Спосіб прямих засічок застосовують там, де неможливо провести безпосереднє вимірювання віддалей.
- •10.10. Основними методами виготовлення видавничих оригіналів є:
- •12.9. До технічного звіту про геодезичні роботи додають схеми планової та висотної мереж у місцевій системі координат.
- •Графічне визначення елементів приведення при кутових вимірюваннях (центрувальний лист)
- •Каталог координат і висот планових і висотних розпізнавальних знаків на об'єкт
- •Повірки та дослідження кутомірних приладів
- •Програма дослідження та повірок нівелірів і рейок
- •Повірка та дослідження світловіддалемірів
- •Загальний порядок роботи з електронними тахеометрами
- •2. Робота з електронними тахеометрами з використанням системного програмного забезпечення:
- •Короткий опис робіт з вимірювання довжин сторін електронними віддалемірами
- •1. Типи
- •2. Основні параметри
- •1. Типи
- •2. Основні параметри
- •1. Типи
- •2. Основні параметри
- •1. Типи
- •2. Основні параметри
- •Публікації документа
Маркірування розпізнавальних знаків
7.1.27. При створенні топографічних планів великих масштабів, коли масштаб аерофотознімання вибирається у декілька разів дрібнішим від масштабу плану і підвищуються вимоги до точності розпізнавання на аерофотознімках точок геодезичної основи, рекомендується передбачати маркірування точок геодезичної основи.
7.1.28. Маркірування проводять перед аерофотозніманням з мінімальним розривом у часі.
При зніманні в масштабі 1:5000 маркірують пункти геодезичної основи і запроектовані розпізнавальні знаки: планові або планово-висотні. При зніманні в масштабах 1:2000, 1:1000 і 1:500 маркірують пункти геодезичної основи, планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки, виходи (люки) підземних комунікацій, вхідні і вихідні орієнтири на осях маршрутів аерофотознімання.
Можуть маркіруватися також об'єкти, координати яких передбачається визначати в результаті побудови фотограмметричних мереж.
7.1.29. Маркіровані планові (планово-висотні) розпізнавальні знаки треба розташовувати таким чином, щоб на аерофотознімках їхнє зображення не закривалося зображеннями будівель, споруд, кронами дерев або їх тінями.
Якщо пункти геодезичної основи закріплені стінними знаками, то замість них маркірують тимчасові знаки або розміщені поблизу місцеві предмети, координати яких будуть визначені додатково.
7.1.30. Для маркірування застосовують дешеві матеріали. Обов'язковою умовою вибору матеріалу і барвника для маркірування є забезпечення максимального контрасту між маркірувальним знаком і фоном місцевості.
При маркіруванні на вулицях і дорогах з твердим покриттям, в незабудованих територіях - з трав'яною рослинністю, а також у місцях, де немає впевненості в тому, що належного контрасту знака з фоном не буде забезпечено, додатково створюється штучний фон.
7.1.31. У забудованій території маркірувальні знаки повинні мати форму хреста, який складається з чотирьох променів з вільним простором у центрі, квадрата або круга (кола).
Розміри маркірувальних знаків, залежно від масштабу фотографування, обирають так, щоб зображення на аерофотознімку знаків білого або жовтого кольору були не менше:
- довжина і ширина одного променя знака "хрест" відповідно 0,16 мм і 0,05 мм;
- вільний простір у центрі між протилежними променями - 0,05 мм;
- сторона квадрата або діаметр круга (кола) - 0,10 мм.
У знака "хрест" темного кольору ширина променя повинна бути збільшена в 1,5 раза.
Якщо геодезичний пункт має добре помітне обкопування, то його можна маркірувати кругом або квадратом. Такою ж формою маркерів маркірують у незабудованій території планово-висотні і планові розпізнавальні знаки.
Маркірувальні знаки повинні бути симетричними відносно центрів об'єктів, що маркіруються.
7.1.32. Маркірувальні знаки осей маршрутів аерофотознімання оформляють у вигляді стрілок і прямокутників (смуг) довжиною 0,6 мм, шириною 0,10-0,15 мм у масштабі фотографування.
7.1.33. На кожен маркірувальний знак заводять спеціальну картку, в якій вказують: місцезнаходження замаркірованої точки (назва об'єкта, номенклатура планшета, номер точки), що замаркіровано (пункт геодезичної основи, запроектований розпізнавальний знак, вісь маршруту, кришка люка і т.ін.), абрис, розміри і форма маркірувального знака, висота його над поверхнею землі (см), матеріал, що використаний для маркірування; після виконання аерофотознімання проставляють номер аерофотознімка.