- •Простежте, як виконуються ці закономірності, проаналізувавши зміст табл.2.
- •Залежність ков сполук від типу електронного сімейства елемента
- •III період,VII група IV період, VII група
- •Оксид - Сl2o Сl2o3 Сl2o5 Сl2o7
- •5. Хімічний зв'язок
- •Валентною орбіталлю атома хлору є p-орбіталь (Cl 3s2 3p5):
- •Отже, ковалентні зв'язки в молекулі BeCl2 утворюються перекриванням sp-гібридних орбіталей атома берилія з двома p-орбіталями двох атомів хлору:
- •Гібридизація і просторові структури молекул
- •В утворенні молекули bf3 беруть участь 3 електрони атома бора і три електрони трьох атомів фтору за схемою:
- •Домашнє завдання
- •6. Комплексні сполуки
- •7. Основи хімічної термодинаміки
- •8. Швидкість реакцій і хімічна рівновага
В утворенні молекули bf3 беруть участь 3 електрони атома бора і три електрони трьох атомів фтору за схемою:

Зі схеми видно, що у атома бора є вакантна (вільна) орбіталь. Отже, в утворенні ковалентного зв'язку по донорно-акцепторному механізму атом бору може виступати у ролі акцептора. Електронна структура валентної оболонки іона F- має вигляд: F- 2s22p6.

Іон фтору, що має чотири неподілені пари електронів, є донором електронів. Надаючи одну з чотирьох неподілених електронних пар атому бору, іон F- утворить з ним ковалентний зв'язок по типу донорно-акцепторного.

Домашнє завдання
Визначте тип хімічного зв'язку, ковалентність і ступінь окиснення елементів у наступних сполуках:
1. H2S, Cl2, KI, NH4Cl, NH3;
2. HF, CCl4, O2, N2, KF.
Визначте валентність і ступінь окиснення азоту і вуглецю
в молекулах:
3. N2, NH3, N2H4, NH2OH, NF3;
4. CH4, CCl4, C2H4, C2H6 , C2H2..
5. Чому дорівнює ковалентність фосфору у стаціонарному та збудженому станах? Які атомні орбіталі беруть участь в утворенні сполук PCl3 і PCl5?
6. У стаціонарному чи збудженому стані знаходяться атоми фосфору, сірки і миш'яку при утворенні молекул: PCl3 та PCl5; H2S та SO3; AsH3 та H3AsO4?
7. Зобразіть електронну схему утворення молекул Cl2, H2, N2. Поясніть, чому молекула азоту має високу міцність?
8. Як повинні змінюватися значення дипольних моментів молекул у ряду: NH3, PH3, AsH3? Покажіть також малюнком, чому векторна сума диполів зв'язків виявляється різною для двох трьохатомних молекул CO2 і H2O?
9. Чому вода і фтороводень, маючи меншу молекулярну масу, киплять при більш високих температурах, чим водневі сполуки їхніх аналогів по підгрупі?
10. Простежте утворення іона [Zn(NH3)4]2+ по методу ВЗ. Яка геометрія цього іона?
11. Вкажіть, як змінюється полярність зв'язків у ряду: H2O, H2S, H2Se, H2Te.
Визначте тип гібридизації атомних орбіталей і геометрію молекул у сполуках:
12. SiF4, BeF2, AlF3.
13. BeH2, SiH4, BBr3.
14. AlCl3, CH4, CS2.
15. BCl3, BeCl2, SiH4.
16. C2H2, C2H4, C2H6.
17. Поясніть, чому максимальна ковалентність фосфору може бути рівною п'яти, а в азоті такий валентний стан відсутній?
18. Електричний момент диполя молекули PH3 дорівнює 0,1810-29 Клм. Обчисліть довжину диполя молекули PH3.
19. Визначте, у якому з оксидів елементів третього періоду періодичної системи Д.І.Менделєєва зв'язок Э – О найбільше наближається до іонного.
20. Які типи хімічного зв'язку між атомами є в іоні NH4+? Покажіть схему утворення цього іона з молекули NH3 і іона H+.
6. Комплексні сполуки
Мета вивчення теми:
- аналізувати склад та будову комплексної сполуки;визначати комплексоутворювач (М), ліганди (L),
- визначати заряд комплексної частинки, координаційне число (КЧ) і ступінь окиснення комплексоутворювача;
- розрізняти катіонні, аніонні і нейтральні комплексні сполуки;
- визначати природу хімічного зв’язку в комплексних сполуках;
- складати рівняння дисоціації комплексних сполук у водних розчинах і вираз для константи нестійкостіКнкомплексного іона;
- розрізняти подвійні та комплексні солі;
- складати рівняння реакцій утворення комплексних сполук, рівняння реакцій обміну за участю комплексних сполук у молекулярному та іонному виглядах.
Комплексні сполуки (КС) – це складні сполуки, які містять стійкі у розчинах комплексні частинки, що мають центральний атом. Згідно з координаційною теорією А.Вернера, центральне місце в молекулі КС займає комплексоутворювач (М), навколо якого координуються ліганди (L). Комплексоутворювач та ліганди утворюють внутрішню сферу (або комплексний іон). У ролі М найчастіше виступають катіони d-елементів , а у ролі лігандів – аніони або нейтральні молекули (NH3, H2O,OH-, F-, Cl-, Br-, CN-, CNS-, NO2- та ін.). Алгебраїчна сума зарядів комплексоутворювача і лігандів визначає заряд комплексного іона. У залежності від заряду комплексного іона розрізняють катіонні, аніонні і нейтральні КС. Координаційне число (КЧ) комплексоутворювача визначається числом місць наданих комплексоутворювачем лігандам і, частіше за все, в два рази більше за ступінь окиснення комплексоутворювача.
Зовнішня сфера КС складається з позитивних або негативних іонів, які не ввійшли до внутрішньої сфери комплексної сполуки. Якщо ми маємо нейтральну комплексну частинку, зовнішня сфера взагалі відсутня.
Приклад 1. Визначте комплексоутворювач, ліганди, заряд комплексного іона і координаційне число комплексоутворювача у сполуках: [Ni(NH3)3Cl]Cl; [Cr(NH3)6](OH)3.
Розв’язання: [Ni2+(NH3)30Cl-]+Cl. В даній КС в зовнішній сфері знаходиться один хлорид-іон (Cl-), значить, комплексний іон має заряд 1+ (катіонний комплекс). В комплексному іоні комплексоутворювачем є Ni2+, а лігандами – три молекули NH3 і один хлорид-іон. Ступінь окиснення М визначаємо за різницею між зарядом комплексного іона та сумарним зарядом лігандів: (1+) – [30+1(-1)] = +2. Число лігандів дорівнює чотирьом, тому КЧ = 4.
[Cr+3(NH3)60]3+(OH)3¨
В даній КС у зовнішній сфері знаходиться три ОН- групи, тобто заряд комплексного іона 3+. Комплексоутворювачем є Cr+3, а лігандами – шість нейтральних молекул аміаку NH3. КЧ= 6.
Приклад 2. Дано ряд частинок: Cu2+, NH30, CN-, K+, NO3-.
Складіть з них формули аміачного і ціанідного комплексів.
Розв’язання: З усіх частинок комплексоутворювачем може бути тільки Cu2+ (d-елемент), його КЧ дорівнює 4.
Складаємо комплексний іон аміачного комплексу (у ролі лігандів виступають молекули NH3: [Cu(NH3)4]2+. Заряд комплексного іона дорівнює 2+, це означає, що у зовнішній сфері можуть знаходитись виключно негативні частинки. Звідси формула КС - [Cu(NH3)4](NO3)2 , це катіонний комплекс. Складаємо комплексний іон ціанідного комплексу (у ролі лігандів виступають CN- іони): [Cu(CN)4]2-, заряд комплексного іона дорівнює 2- , тобто це – аніонний комплекс, і у зовнішній сфері можуть знаходитися тільки позитивні частинки. Звідси формула комплексної сполуки К2[Cu(CN)4].
Природа хімічного звязку між комплексоутворювачем і лігандами носить донорно-акцепторний характер. Комплексоутворювачі, які мають вакантні орбіталі, найчастіше виступають у ролі акцепторів, а ліганди, віддаючи електронні пари, виступають у ролі донорів.
Таким чином, в комплексному іоні [Ag(NH3)2]+ кожна молекула аміаку виступає в ролі донора за рахунок неподіленої електронної пари атома азоту:

Три неспарених електрони атома азоту утворюють три ковалентні зв’язки з трьома атомами водню в молекулі аміаку, а два s-електрони азоту залишаються неподіленими:
![]()
Комплексоутворювач Ag+має вакантні орбіталі на зовнішньому рівні і є акцептором.


У результаті кожна молекула аміаку надає по парі електронів на вільні орбіталі комплексоутворювача Ag+, і утворюється донорно-акцепторний зв’язок.
Дисоціація комплексних сполук відбувається ступінчасто. На першому ступені відбувається розрив іонного зв’язку між зовнішньою та внутрішньою сферами КС, і в розчині зявляється стійкий комплексний іон:
K3[Fe(CN)6] 3K+ + [Fe(CN)6] 3- перший ступінь
Комплексний іон, як дуже слабкий електроліт, може дисоціювати по ступеням, але у дуже малій мірі:
[Fe(CN)6]3- Fe3+ + 6CN- останній ступінь
До рівноваги, що встановлюється в розчині слабкого електроліту, можна застосувати закони хімічної рівноваги та записати вираз для константи рівноваги, яка для комплексних сполук буде називатися константою нестійкості (КН) комплексного іона:
![]()
Чим менша КН, тим більш стійким є комплексний іон.
Таким чином, з вищесказаного випливає, що стійкі КС дисоціюють практично лише по першому ступеню.
На відміну від КС подвійні солі дисоціюють повністю, до кінця. Константи нестійкості таких солей мають великі значення.
NH4Fe(SO4)2 NH4+ + Fe3+ + 2SO42- , КН
Приклад 3. Напишіть рівняння дисоціації іонів [Zn(NH3)4]2+ та [Zn(CN)4]2- і вирази для констант нестійкості. За числовими значеннями констант нестійкості визначте, який з наведених іонів є більш стійким?
Розв’язання: [Zn(NH3)4]2+ Zn2++ 4NH30,

[Zn(CN)4]2- Zn2++4CN- ,

Так як константа нестійкості іона [Zn(CN)4]2- менша за аналогічну величину для [Zn(NH3)4]2+, то цей іон є більш стійким у розчині.
Для утворення комплексних сполук потрібні: наявність комплексоутворювача, наявність і надлишок лігандів та достатня стійкість комплексного іона, що утворюється.
Приклад 4. Напишіть у молекулярному та іонному вигляді рівняння реакцій утворення комплексної солі Na3[Cr(OH)6 ].
Розв’язання. Для утворення комплексної солі хрому необхідно взяти розчин солі хрому CrCl3, який містить комплексоутворювач Cr3+, і додати розчин лугу NaOH, що має ліганди – іони OH-. На першому етапі реакції за дефіцитом лугу комплексна сіль не утворюється, а випадає осад гідроксиду хрому Cr(OH)3.
CrCl3 + 3NaOH Cr(OH)3 + 3NaCl
Cr3+ + 3OH- Cr(OH)3
При наявності надлишку лугу осад повністю розчиняється, утворюючи розчин яскраво-зеленого кольору, який представляє собою комплексну сіль Na3[Cr(OH)6] :
Cr(ОН)3 + 3NaOH Na3[Cr(OH)6]
Cr(ОН)3 + 3OH- [Cr(OH)6]3-.
Сумарне рівняння реакції має вигляд:
CrCl3 + 6NaOH Na3[Cr(OH)6 ] + 3NaCl
Cr3+ + 6OH- [Cr(OH)6]3-.
У реакціях обміну без руйнування комплексного іона КС поводять себе як звичайні сполуки, при цьому комплексні іони переходять від однієї сполуки до іншої в незмінному вигляді.
Приклад 5. Напишіть в молекулярному та іонному виді рівняння реакції взаємодії K3[Fe(CN)6] + FeSO4 ... , маючи на увазі, що утворена КС є нерозчинною.
Розв’язання.Пишемо рівняння реакції обміну іонами в молекулярному та іонному вигляді:
2K3[Fe(CN)6] + 3FeSO4 Fe3[Fe(CN)6]2 + 3K2 SO4
2[Fe(CN)6]3- + 3Fe2+ Fe3[Fe(CN)6]2
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Визначити заряд комплексного іона, ступінь окиснення і координаційне число комплексоутворювача у сполуках:
K[Ag(CN)2]; [Cd(NH3)4](NO3)2; K2[PtCl6].
2. З переліку частинок Co2+, NO2-, NH30, K+ складіть шість формул комплексних сполук.
3. Напишіть вирази для констант нестійкості наступних комплексних іонів: [Co(NO2)6]3-; [Cr(NH3)4Cl2]+.
4. Напишіть рівняння реакцій дисоціації KAl(SO4)2, [Cu(NH3)4]SO4. В якому випадку випадає осад гідроксиду, якщо до розчинів цих солей додати лугу.
5. Напишіть в молекулярному та іонному виді рівняння реакції обміну, маючи на увазі, що утворена комплексна сполука нерозчинна у воді: K4[Fe(CN)6] + Cu(NO3 )2 ... .
6. Знайдіть заряди комплексних частинок і зазначте серед них катіони, аніони та нейтральні комплекси: [Cr(NH3)5PO4]; [Ag(NH3)2]; [Cr(OH)6]; [Cu(H2O)4]; [Co(NH3)5Cl].
7. Напишіть рівняння реакції AgNO3 + KI (надлишок) ...
по стадіях в молекулярному та іонному вигляді та розрахуйте, чи вистачить 500 мл 10% розчину йодиду калію густиною 1,1 г/мл для перетворення в комплексну сполуку 20 г нітрату срібла? Відповідь: вистачить.
8. Покажіть механізм утворення хімічного зв’язку на прикладах комплексних іонів: NH4+ та BF4- .
9. Йодид калію осаджує срібло у вигляді AgI з розчину [Ag(NH3)2]NO3, але не осаджує його з розчину К[Ag(СN)2] тієї ж молярної концентрації. Яким є співвідношення між значеннями констант нестійкості іонів [Ag(NH3)2]+ (КН1) та [Ag(CN)2]- (КН2) : а) КН1 > КН2; б) КН1 = КН2 ; в) КН1 < КН2 ?
10. Напишіть рівняння реакцій утворення комплексних сполук в молекулярному та іонному вигляді:
Zn(NO3)2 + NaOH(надлишок) ...
Zn(NO3)2 + NH4OH(надлишок) ... .
