КВП / Тема 6
.doc
Після
закінчення процесу порівняння для
вимірювальної величини Х
зазначається, тобто приписується або
нижній рівень
(квантування
«з недостачею»), або верхній рівень
(квантування «з надлишком»).
Число
N
(або
)
необхідно
подати у певній системі числення. Цей
процес має назву кодування
квантового сигналу.
Цифрові прилади здійснюють обробку
чисел у двійковій системі числення, у
якій довільне число подається комбінацією
тільки двох цифр 0 та 1.
Для візуального відображення інформації користуються звичною для оператора десятковою системою числення, у якій кожне число подається комбінацією десяти арабських цифр 0, 1…9.
Аналого-цифровий перетворювач – це вимірювальний перетворювач у складі цифрового приладу, який здійснює дискретизацію аналогового сигналу, квантування та кодування сигналу. Мікроелектронна промисловість випускає аналого - цифрові перетворювачі у вигляді однієї мікросхеми.
Розглянемо методи аналого – цифрового перетворення:
- метод зіставлення: аналого – цифрове перетворення здійснюються за один прийом або такт, тобто з максимальною швидкістю;
- метод врівноважування: аналого – цифрове перетворення здійснюються за кілька тактів. Цей метод поділяється на метод розгортального та слідкуючого врівноважування.
Цифро - аналоговий перетворювач – це перетворювач, який здійснює зворотне перетворення коду в аналоговий сигнал.
Цифрові пристрої відліку (ЦПВ) призначені для подання результатів вимірювань у вигляді звичайних, зручних для оператора десяткових цифр. В ЦПВ застосовуються декілька типів цифрових індикаторів, а саме, газорозрядних, світлодіодних та рідкокристалічних. Конструктивні особливості цифрових індикаторів наведені в таблиці 3.
Таблиця 3 – Конструктивні особливості цифрових індикаторів
|
Вид цифрового індикатора |
Характеристика |
|
Газорозрядний індикатор |
Індикатор має набір провідникових катодів, які виконані у формі десяти арабських цифр та загальний анод. Катоди зібрані в пакет та розташовані один за одним у балоні, який заповнений газом. Якщо напруга подається на анод та на будь – який катод, між ними виникає розряд, який тліє, у вигляді цифри, яка світиться. Робоча напруга індикаторів дорівнює 170 … 200 В. Така напруга є недоліком, так як вона не сумісна з інтегральними мікросхемами. |
|
Світлодіодний індикатор |
В такому індикаторі використовуються напівпровідникові світло випромінюючі діоди. Вони випромінюють у видимій частині спектра. Колір випромінювання може бути від червоного до зеленого. Структура таких індикаторів – сегментна. Цифра формується світінням певних сегментів. |
Продовження таблиці 3
|
Вид цифрового індикатора |
Характеристика |
|
|
До переваг індикаторів належать: висока яскравість, велика довговічність, низька робоча напруга, але такі індикатори мають невеликі розміри. |
|
Рідкокристалічний індикатор |
В таких індикаторах використовуються властивості деяких органічних речовин – рідких кристалів, змінювати коефіцієнти заломлення під впливом напруги. Конструктивно – це конденсатор, обкладинками якого є електроди, які проводять струм. Тонкий шар рідкого кристалу знаходяться між цими пластинками. Індикатори не випромінюють власної енергії, працюють у відбитому світлі за рахунок контрасту між ділянками з напругою та фоном. |
Основними елементами цифрових приладів є:
- тригери;
- дешифратори;
- знакові індикатори;
- мультиплексори;
- лічильники імпульсів.
Ці елементи, як спеціальні вузли цифрових приладів, виконані на елементах радіоелектроніки, а саме, на інтегральних мікросхемах, як найбільш компактних та надійних.
Дешифратори (декодери) – це комбінаційні пристрої для перетворення кодованих двійкових вхідних сигналів у сигнали керування пристроями відображення інформації. У загальному випадку дешифратор має декілька входів (за кількістю розрядів двійкових чисел, які необхідно декодувати) та декілька виходів. Кожній комбінації вхідних сигналів відповідає певна комбінація вихідних.
Н
а
рисунку 10 наведене умовне графічне
позначення двійкового дешифратора,
який має чотири входи
з ваговими коефіцієнтами 1, 2, 4, 8, що
відповідає чотирьом розрядам послідовного
двійкового коду (20,
21,
22,
23)
та шістнадцять виходів: від 0 до 15.
Кожній комбінації нулів та одиниць на
входах відповідає одиниця на відповідному
виході.
Рисунок 10 – Умовне позначення двійкового
дешифратора
У
двійково – десяткового дешифратора з
інверсними виходами, умовне графічне
позначення якого наведене на рисунку
11, кожній з перших десяти двійкових
комбінацій (двійково- десятковий код)
відповідає нуль на відповідному виході.
Такі дешифратори у вигляді інтегральних
мікросхем застосовуються для керування
десятковими неоновими індикаторами, у
яких десяткові знаки – це фігурні катоди
неонової лампи.
Рисунок 11 – Умовне позначення двійково - десяткового дешифратора
Двійково
– семи сегментний дешифратор, який
зображений на рисунку 12, перетворює
двійкову комбінацію вхідних сигналів
у комбінацію вихідних, які необхідні
для вмикання сегментів семи сегментгоо
індикатора.
Рисунок 12 – Двійково – семи сегментний дешифратор та схема
розміщення сегментів індикатора
Мультиплексори (комутатори) – це комбінаційні пристрої, що підключають до виходу вхід (передають на вихід інформацію з входу), номер якого задає комбінація нулів та одиниць на адресних входах. На рисунку 13 наведене умовне графічне позначення чотиривходового мультплексора та його таблиця істинності.
-
X

Y
F
0
0
A
0
1
B
1
0
C
1
1
D
Рисунок 13 – Чотиривходовий мультиплексом та таблиця істинності
Особливістю мультиплексорів є забезпечення комутації не тільки цифрових, а й аналогових сигналів.
Лічильники імпульсів.
Однією з операцій в цифрових вимірювальних приладах є фіксування кількості імпульсів – підрахунок їх кількості. Для реалізації таких операцій призначені лічильники імпульсів. Лічильники бувають:
- прості підсумовуючі, в яких код збільшується на одиницю після надходження на вхід кожного імпульсу;
- прості віднімаючі, у яких, код відповідно зменшується після надходження на вхід кожного імпульсу;
- реверсивні, у яких відбувається сумісництво властивостей підсумовуючих та віднімаючих лічильників.
Лічильники, як правило, побудовані на тригерах. На рисунку 14 наведено умовне графічне позначення чотири розрядного послідовного двійкового лічильника.
Лічильник
є послідовним, тому що вихід тригера
кожного попереднього розряду з’єднано
з лічильним виходом тригера наступного
розряду, в результаті чого передача
інформації – перемикання тригерів
розрядів лічильника – відбувається
послідовно одного за одним. Це характеризує
низьку швидкодію лічильника.
Рисунок 14 – Умовне позначення
чотири розрядного послідовного
двійкового лічильника
У паралельних лічильників інформація з розряду в розряд передається за допомогою спеціальної комбінаційної схеми, а входи синхронізації тригерів з’єднано разом і перемикання всіх тригерів відбувається одночасно.
Послідовну роботу лічильника можна порушити, якщо здійснити обмеження кількості його станів. Це можна зробити за допомогою зворотного зв’язку.
Н
а
рисунку 15 наведено умовне графічне
позначення такого лічильника, у якого
при досягненні десятого стану лічильник
одразу переходить в нульовий стан –
лічильник стає двійково – десятковим,
який має не 16, 10 станів та формує на
виходах двійково – десятковий код.
Рисунок 15 – Умовне позначення
двійково – десяткового
лічильника
Застосування таких лічильників разом з двійково – десятковими або двіково – семи сегментними дешифраторами дозволяє на основі стандартних інтегральних мікросхем будувати схеми керування багаторозрядними десятковими індикаторами.
У вигляді інтегральних мікросхем випускається досить широка номенклатура лічильників.
Н
а
рисунку 16 наведено умовне позначення
чотири розрядного реверсивного
лічильника. Він має входи:
-
запису інформації з входів паралельного вводу інформації D1, D2, D4, D8 – WR;
-
паралельного вводу інформації - D1, D2, D4, D8;
-
синхронізації (тактовий) – С;
-
напрямку лічення (підсумовування чи віднімання) -
;
Рисунок 16 – Умовне позначення реверсивного лічильника
- завдання роботи в двійковому чи двійково – десятковому коді – 2/10.
Виходи:
- інформаційні - Q1, Q2, Q4, Q8;
-
переносу (займу) в старший (із старшого)
розряду -
.
