шпори2 / 59-71без67

59 Початок

60

61 Початок

59.Базові принципи Державної системи стандартизації України. Категорії та види стандартів. Обов’язкові та рекоменд. Вимоги ДСТУ

Концепція національної системи стандартизації має такі принципами: 1. Врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності й ефективності технологічних процесів для виробника,.2.Гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і національними стандартами країн. 3. Забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства.4.Участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач).5.Взаємозв'язок та узгодженість нормативних документів усіх рівнів. 6.Придатність нормативних документів для сертифікації продукції. 7. Відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації, виходячи з вимог чинного законодавства. 8.Відповідність комплексів стандартів складу та взаємозв'язкам об'єктів стандартизації для певної галузі. 9.Застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації. Категорії та види стандартів Нормативні документи з стандартизації поділяються на такі категорії: державні стандарти України - ДСТУ, галузеві стандарти України - ГСТУ, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України - СТТУ, технічні умови України - ТУУ, стандарти підприємств - СТП. Держастанд. затверджуються Держ. комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації, в області будівництва Міністерство будівництва та архітектури України. До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми і правила. Рекомендовані вимоги є обов'язковими для виконання, якщо це передбачено чинними актами законодавства; вони включені до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції. Галузеві стандарти розробляються на продукцію, послуги в разі відсутності державних стандартів України або в разі необхідності встановлення вимог. Стандарти науково-технічних та інженерних товариств розробляються в разі необхідності впровадження у виробництво систематизованих та узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень Технічні умови -

60. Якість, Фактори та умови що впливають на якісь

Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням. Вона включає в себе такі групи властивостей, як надійність, довговічність, технологічність. Управління якістю - спрямований процес впливу на фактори і умови створення продукції на всіх стадіях її життєвого циклу. Контроль якості - перевірка відповідності показників якості продукції встановленим вимогам. Показник якості - кількісна характеристика властивостей продукції, які входять в склад її якості. Рівень якості продукції - відносна характеристика якості продукції, яка грунтується на порівнянні сукупності показників її якості з відповідною сукупністю базових показників. До факторів, які впливають на якість продукції відноситься сировина, матеріали, технологічне обладнання, інструмент, а також професійні навики і знання робітників. Під умовами, які впливають на якість продукції, розуміють обставини, у яких ці фактори діють, зокрема: форми організації праці, виробничих процесів та інші обставини. Розрізняють об'єктивні і суб'єктивні фактори, які впливають на якість продукції. Об'єктивні фактори-це фактори, які зв'язані з характером приймаємих технічних рішень, з властивостями технічних засобів, формами і методами організації праці і виробництва при створенні та використанні продукції. Суб'єктивні фактори - це фактори, які зв'язані з виробничою діяльністю людини.Для оцінки якості розрізняють три методи вимірювання властивостей продукції: інструментальний; органолептичний; комбінований. Інструментальні методи вимірювань застосовуються в проектуванні, виробництві, експлуатації і мають наукову базу. В оганолептичних методах вимірювань інформація про властивості продукції отримується з допомогою органів чуття. Такі методи широко застосовуються при оцінці якості товарів народного споживання і продуктів харчування.В комбінованих методах поєднуються інструментальні і органолептичні методи вимірювання якості продукції

61 Міжгалузева с-ма стандартизації ЄСКД, Сапр,ЕСКК Штрихове кодування, Код ЕАИ.

Формою комплексної стандартизації являється стандартизація міжгалузевих систем. Першим етапом підготовки виробництва є розробка конструкторської документації. Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), яка представлялє собою комплекс державних стандартів, що встановлюють єдині взаємозв'язані правила і положення по порядку розробки, оформлення і обороту конструкторської документації. Метою стандартів ЄСКД є створення можливості розширення уніфікації конструкторських документів і використання їх при обміні форм конструкторських документів і графічних зображень. САПР - це організаційно-технічна система, яка виконує автоматизоване проектування об'єктів, складається з комплексу засобів автоматизації проектування, взаємозв'язаного з підрозділами проектної організації. Сутністю САПР являється формування в пам'яті ЕОМ проектної моделі всього комплексу необхідної для проектування інформації, які неперервно розвиваються і доповнюються для нових об'єктів проектування. Єдина система класифікації і кодування.-Основні правила і вимоги які регламентують розвиток, функціонування , врахування необхідної гармонізації загальнодерж класифікаторів з міжнародними класифікаторами і стандартами. Об'єктами класифікації і кодування являються: техніко-економічна інформація про продукцію, процеси, послуги. До класифікаторів ставляться такі загальні вимоги: -класифікатор повинен охоплювати всі об'єкти класифікації з даної області;-класифікатор повинен бути гнучким і достатньо об'ємним ;-класифікатор повинен забезпечити розв'язання конкретних задач. Для ефективного управління виробництвом, транспортуванням, складуванням, реалізацією продукції вимагаються сучасні системи управління. Впровадження таких систем управління дало поштовх до розвитку технологій автоматичної ідентифікації- штриховому кодуванню. Для кодування та ідентифікації товарів найбільш широко використовується технологія штрихового кодування. Штриховий код являє собою малюнок, який складається з комбінації темних і світлих смуг. За допомогою різної ширини штрихів і

59 Продовження

61 Продовження

нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником (розробником, виробником) і споживачем (замовником) продукції. Стандарти підприємств розробляються на продукцію (процеси, послуги), яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві. Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, розробляють стандарти таких видів: основоположні стандарти; стандарти на продукцію, послуги; стандарти на процеси; стандарти методи контролю. Основоположні стандарти розробляються з метою сприяння технічній єдності, взаємозв'язку діяльності в різних областях науки, техніки, виробництва. Стандарти на продукцію, послугу встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню. Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів виконання різних робіт у процесах. Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, способи і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг. Державні стандарти України містять обов'зкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових належать:

1. Вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я і майна громадян,. 2. Вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила. 3. Метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність методів вимірювань, єдність маркування. 4. Положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації продукції. Обов'язкові вимоги підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади всіма підприємствами та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності. Рекомендовані вимоги є обов'язковими для виконання, якщо це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;.

проміжків між ними кодуються цифри, букви, спеціальні знаки. Штриховий код EAN - це числовий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами. Маркування Найбільш широко застосовується 13-розрядний код EAN-13. 13-розрядний код складається з кода країни, кода виробника, кода товару і контрольної цифри. Крайні знаки (подовжені штрихи - знаки початку і кінця штрихкоду) визначають його межі. Штрихкод EAN-13 ділиться на дві частини подовженими штрихами в центрі коду. Нумерація позицій проводиться справа наліво: 1-контрольна цифра; 2-6-код товару; 7-10 (7-11) - код виробника; 11-13 (12-13) - код країни. Контрольна цифра розраховується на основі інших 12 цифр і використовується для перевірки правильності зчитування попередніх цифр коду скануючою системою. Порядок розрахунку контрольної цифри для коду EAN-13 такий: додаємо цифри, які стоять на парних позиціях; результат множимо на 3; додаємо цифри, які стоять на непарних позиціях і додаємо до попереднього результату; знаходимо різницю між кінцевою сумою і найближчим до неї числом, кратним 10; одержаний результат є котрольною цифрою.

62 Початок

63 Початок

64 Початок

62. Базові принципи УкрСЕПРО. Схема сертифікації в УкрСЕПРО

УкрСЕПРО — українська національна система сертифікації, роботи в якій визначають 149 органів з сертифікації продукції (робіт, послуг) та 811 випробувальних лабораторій (центрів).

Метою державної системи сертифікації України є здійснення необхідних організаційних, технічних і економічних заходів щодо забезпечення гарантій, пов'язаних із придбанням і використанням споживачем продукції для своїх потреб. Основними принципами сертифікації в УкрСЕПРО є:1. Створення національної нормативно-методичної бази на основі міжнародних норм і правил із сертифікації; 2. Використання діючих в Україні державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації. 3. Проведення незалежної оцінки характеристик і властивостей продукції (послуг, робіт), процесів і систем якості третьою стороною; 4. Установлення правил сертифікації конкретних видів продукції з урахуванням їх характеристик, особливостей виробництва і поставок, вимог міжнародних систем та угод про сертифікацію; 5. Застосування систем сертифікації, встановлених комітетом Ради Міжнародної організації по стандартизації (ISO); 6. Відкритість державної системи сертифікації продукції. Схема сертифікації, як склад і послідовність дій третьої сторони під час проведення сертифікації відповідності, визначає тип випробувань продукції, наявність або відсутність необхідності атестації виробництва або сертифікації систем якості, форму технічного нагляду за сертифікованою продукцією. У практиці використовуються 8 схем (моделей) сертифікації. Схема сертифікації № І. Типові випробування. Типові випробування являються методом експертизи якості продукції, при якому зразок продукції підлягає випробуванням відповідно до вимог до даної продукції. Схема сертифікації №2. Типові випробування з подальшим наглядом за якістю продукції шляхом періодичних випробувань виробів, які відбираються в сфері збуту. Ця схема є доповненням до схеми №1. але по схемі №2 визначається періодичність випробувань і кількість зразків у вибірці, Схема сертифікації №3. Типові випробування з подальшим наглядом шляхом періодичних випробувань виробів, які відбираються

63. Порядок проведення сертифікації в УкрСепро. Атестація виробництва в УкрСепро.

Сертифікація здійснюється в рамках певної системи по вибраній схемі у відповідності з прийнятим порядком. Порядок сертифікації - це послідовність дій і процедур органу з сертифікації при сертифікації продукції. Сертифікацію продукції в УкрСЕПРО проводять виключно органи з сертифікації, а в разі їх відсутності - організації, що виконують функції органів з сертифікації продукції за дорученням Держстандарту України. Обов'язковій сертифікації в УкрСЕПРО підлягають всі види продукції, які внесені у затверджений Держстандартом "Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні".

При обов'язковій сертифікації провіряються такі групи показників продукції: 1. Показники безпеки. 2. Показники сумісності. 3. Показники взаємозамінності. 4. Показники енерго - та ресурсозбереження. Для отримання сертифікату відповідності заявник повинен подати до акредитованого у Системі органу з сертифікації продукції заявку, на яку протягом 1 місяця повинен отримати відповідь. Отримавши позитивне рішення за заявкою, Заявник повинен укласти договір на проведення робіт з органом з сертифікації продукції, а також з випробувальною лабораторією. Для проведення випробувань продукції Заявник подає зразки продукції та технічну документацію на неї до випробувальної лабораторії. Після випробувань ці зразки у будь-якому стані повертаються заявнику. Порядком сертифікації передбачено також зберігання зразків - свідків протягом встановленого терміну. В разі отримання негативних результатів хоча б по одному з вимірювань показників якості продукції, випробування припиняється. Якщо результати випробувань позитивні, Заявнику видається сертифікат відповідності на строк, який визначає орган з сертифікації, але не більше ніж на 3 роки. У випадку сертифікації одиничного виробу або партії виробів виданий сертифікат відповідності розповсюджується тільки на відповідний одиничний виріб або партію виробів. Атестація виробництва - це офіційне підтвердження органом з сертифікації або іншим спеціально уповноваженим органом наявності необхідних і

64 Сертифікація електропобут. Обладнання та комплект (ЕОК). Класифікація ЕОК

До електронної техніки, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні відноситься електропобутове обладнання і комплектувальні вироби (ЕОК), які сертифікуються в УкрСЕПРО. Підлягають сертифікації ЕОК, що виготовлені в Україні або імпортуються до неї. До них належать: кабелі та шнури; конденсатори як комплектуючі; перемикачі для приладів та автоматичні керуючі пристрої для електроприладів побутового призначення захисні трансформатори та подібне обладнання, ручні електроінструменти; електронна аппаратура та пристрої розважального призначення, що живляться від мережі. Порядок проведення сертифікації ЕОК включає такі етапи: подання і розгляд заявки на сертифікацію, експлуатаційна документація, копії сертифікатів та протоколів сертифікаційних ЕОК та їх складових частин, завірена копія контракту або інший документ, що підтверджує походження ЕОК. В залежності від призначення ЕОК поділяються на 5 класів по типу захисту від враження електричним струмом: 0, 01, І, II, III. В залежності від класу ЕОК оснащені різним типом ізоляції. Основна ізоляція - це ізоляція, яка забезпечує основний захист від враження електричним струмом. Додаткова ізоляція - це незалежна ізоляція, яка доповнює основну ізоляцію і призначена для захисту від враження електричним струмом у випадку пошкодження основної ізоляції. Подвійна ізоляція - це ізоляція, яка складається з основної і додаткової ізоляції. Усилена ізоляція - це єдина система ізоляції струмоведучих частин, яка забезпечує таку ж ступінь захисту від враження електричним струмом, як і подвійна ізоляція. Прилад класу 0 - це прилад, у якому захист від враження електричним струмом забезпечується основною ізоляцією. Прилад класу 01 - це прилад, який має всюди основну ізоляцію і затискач заземлення, але комплектується кабелем живлення або шнуром без заземляючого провідника. Прилад класу І - це прилад, в якому захист від враження електричним струмом забезпечується як основною ізоляцією, так і за допомогою кабелів з'єднаних із захисним заземленням. Прилад класу II це прилад, в якому захист від враження електричним струмом забезпечується як основною ізоляцією, так і додатковими заходами

62 Продовження

63 Продовження

64 Продовження

на підприємстві. аналогічна схемі №2, але відбір зразків виробів проводиться на підприємстві - виробнику даної продукції. Схема сертифікації №4. Типові випробування з подальшим наглядом шляхом періодичних випробувань виробів, які вилучаються у сфері збуту і на підприємстві. Схема сертифікації №5. Типові випробування і оцінка системи управління якістю на підприємстві, згода з управлінням при умові подальших провірок системи управління якістю і періодичних випробувань виборок виробів, які вилучаються як на підприємстві, так і в сфері збуту. Схема сертифікації №6. Оцінка системи управління якістю на підприємстві та її схвалення. Під час реалізації цієї схеми орган по сертифікації оцінює можливості підприємства випускати якісну продукцію, включаючи організацію конструювання виробу, технологію його виробництва і систему управління якістю. Це - метод сертифікації підприємтсв. Схема сертифікації№7. Випробування партії виробів. В цій системі висновок про відповідність або не відповідність продукції стандартам видається на основі результатів випробування всієї партії виготовляємої продукції. Схема сертифікації№8. 100% випробування. В цій схемі кожний виріб підлягає випробуванням. Тут відповідальність органу по сертифікації найбільша, так як кожний виріб, який успішно пройшов випробування, отримує сертифікат і маркується.

достатніх умов виробництва певної продукції, які забезпечують стабільність виконання заданих у нормативних документах і контрольованих під час сертифікації вимог.

Порядок здійснення сертифікації встановлюється органом з сертифікації у продукції у відповідності стандарту ДСТУ 3414-96, особливостей виробництва конкретної продукції та мети атестації виробництва.

безпеки, зокрема, подвійною або посиленою ізоляцією. Прилад класу III - це прилад, у якому захист від враження електричним струмом забезпечується живленням безпечною наднизькою напругою. Під час вимірювань показників безпеки ЕОК необхідно дотримуватись загальних вимог до методів випробувань, зокрема: —перед початком випробувань прилад включають на номінальну напругу для того, щоб встановити його працездатність; —при проведенні випробувань прилад або будь-яку рухому його частину встановлюють у найбільш неблагополучие положення, яке можливе при нормальній експлуатації; —якщо на результати випробувань впливає температура оточуючого середовища, то температуру у випробувальній лабораторії підтримують 20±5 С;-прилади, які призначені для роботи лише на змінному струмі, номінальній частоті;-при випробуванні приладів, призначених для роботи тільки на постійному струмі, приймають до уваги можливий вплив полярності на його роботу; -якщо прилади класів 0, 01,1, II мають частини, які працюють прибезпечній наднизькій напрузі, то такі частини випробовують навідповідність вимогам, передбаченим для приладів класу III.

65 Початок

66

67

65.Міжнародна стандартизація та сертифікація. Структура ISO та МЕК

Міжнародна організація по стандартизації (ISO) була створена 25 національними організаціями по стандартизації в 1946р. на засіданні Комітету по координації стандартів ООН. Сферою її діяльності являється стандартизація у всіх областях науки, техніки, економіки крім електроніки і електротехніки. Метою Міжнародної організації по стандартизації являється сприяння розвитку стандартизації і пов'язаних з нею областей діяльності у світовому масштабі для забезпечення та полегшення міжнародного товарообміну і взаємодопомоги, а також для розширення співробітництва в області інтелектуальної, наукової, технічної і економічної діяльності. Організаційну структуру ISO утворюють керівні органи (Генеральна асамблея, Рада, Технічне керівне бюро) і робочі органи (технічні комітети, підкомітети, технічні консультативні групи). До міжнародної стандартизації проявляють великий інтерес як промислово розвинуті країни, так і ті, що розвиваються. Міжнародні стандарти являються важливим засобом ліквідації нетаможених бар'єрів, які існують між країнами в силу дії національних стандартів і урядових законів, а також ефективним передавачем міжнародного досвіду. Задачами ISO являються: -встановлення більш тісних зв'язків діяльності ISO з ринком; У 1906р. на конференції в Лондоні була заснована Міжнародна електротехнічна комісія. Основною метою МЕК являється сприяння міжнародному співробітництву по стандартизації в області електротехніки і радіоелектроніки шляхом розробки міжнародних стандартів та інших документів. МЕК співробітничає з ISO по питанням стандартизації, сертифікації, акредитації випробувальних лабораторій, а також займається сертифікацією виробів по своєму профілю діяльності. Політику на міжнародному рівні по відношенню до впровадження міжнародних стандартів в національні системи стандартизації формують (ISO) та МЕК. Застосовуються такі методи впровадження міжнародних стандартів в національні стандарти.1 .Метод підтвердження. Якщо міжнародному стандарту присвоюється національною організацією по стандартизації статус національного стандарту, 2.Метод видання титульної сторінки. Якшо

66. Засоби вимірювань і їх класифікація по метрологічному призначенню. Види засобів вимірювання: міри, вимірювальні прилади, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні установки, вимірювально-координаційні системи.

Вимірювання - це процес одержання і перетворення інформації про вимірювання величини з метою визначення кількісного результату при порівнянні її з одиницею вимірювання у формі, найбільш зручній для подальшого використання.

До вимірювальних засобів відносяться міри, вимірювальні перетворювачі, прилади, установки, системи.

Міра - засіб вимірювання, який призначений для відтворення певної, заданої фізичної величини. Розрізняють міри однозначні і багатозначні. Однозначні міри мають одно певне значення вимірюваної величини. Міра, яка має властивість відтворення декількох різних значень вимірюваної величини називається багатозначною. Поряд із багатозначними мірами розрізняють набори або магазини однозначних мір.

Вимірювальний перетворювач - це вимірювальний засіб, призначений для перетворення інформації, отриманої в результаті взаємодії з певною фізичною величиною, в зручну для подальшої обробки, зберігання або передачі форму, але яка ще не піддається безпосередньому спостереженню і відліку. Вимірювальний прилад - це сукупність деталей і механізмів, призначених для формування вихідної інформації про вимірювану величину у формі, зручній для безпосереднього спостереження і відліку. Вимірювальна установка - це сукупність вимірювальних приладів, перетворювачів та інших пристроїв, функціонально об’єднаних між собою і призначених для формування інформації про вимірювану фізичну величину у формі зручній для безпосереднього спостереження. Якщо інформація про вимірювану величину, що поступає від окремих блоків установки, виробляється у формі, зручній для автоматичної передачі і обробки, то такий вимірювальний засіб називається вимірювальною системою.

67. Принципи вибору точності засобів вимірювань. Метрологічна атестація , повірка і експертиза засобів вимірювань.

Точність вимірювань – це найважливіша х-ка результатів вимірювань , яка визначає можливість використання отриманих результатів для тих цілей, заради яких вони були виконані.

Одним з вирішальних факторів, які визначають точність вимірювань є точність використованих засобів вимірювань.

Точність засобу вимірювань – х-ка якості засобу вимірювань , яка вказує на близькість його похибки до нуля. Вважається, що чим менша похибка, тим точніше засіб вимірювань.

Точність засобів вимірювань залежить не тільки від точності їх градуїровки , але й від деяких властивостей , які визначаються наявністю рухомої частини. Однією з причин варіації показу є тертя в опорах рухомої частини приладу.

Точність вимірювальних приладів характеризується сумарною похибкою, тобто похибкою,в яку входить похибка градуїровки і підгонки, а також змінні похибки, варіації та інші.

Похибки засобів вимірювань, які виявляються при «нормальних» зовнішніх умовах називаються основними. За нормальні умови приймають температуру навколишнього середовища t=20°C, атмосферний тиск 1*10Па(760 мм рт ст) і вологість повітря до 80%

Усі засоби вимірювань, крім кутових довжин поділяють на класи точності, в залежності віз значень граничних допустимих похибок.

Під граничною допустимою похибкою розуміють – найбільшу з допустимих похибок, або гранична допустима похибка – це похибка яку не перевищує ні систематична похибка ні випадкова, ні їх поєднання.

Клас точності засобу вимір техн. – це узагальнена х-ка, що визначається границями його допустимої основної і додаткової похибок, а також ін. х-к шо впливають на його точність. Класи точності конкретного засобу визначаються технічними умовами. Для кожного виду засобу вимірювань встановлюється ряд класів точності і їм привласнюються різні позначення: номери, числа, літери…

Метрологі́чна атеста́ція за́собів вимі́рювальної те́хніки — дослідження засобів вимірювальної техніки з метою визначення їх метрологічних