шпори2 / 22-28

40 Продовження

28 Продовження

Рівняння руху

- р-ння руху під дією дисипативної сили.

- р-ння руху під дією сили тяжіння та опору.

- р-ння руху під дією гравітаційної сили.

- р-ння руху під дією сили між пластинками конденсатора.

- р-ння руху під дією магнітного поля.

- р-ння руху під дією електромагнітного поля.

Початкові умови

Задача Кеплера-Ньютона – або задача про рух матеріальної точки, в центральносиметричному полі, коли сила обернено пропорційна квадрату відстані до центра сили., α>0 – притягання, α<0 – відштовхування.

Розглянемо частинки під дією конкретної сили.

- сила тяжіння

- Кулонівська сила

Якщо , то потенціал буде: U()=-(α/)

- траєкторія руху.

«+» - притягання

«-» - відштовхування

>1 – гіпербола,  - ексцентриситет кривої.

=1 – парабола

0<<1 – еліпс

=0 – коло

Закони Кеплера

2. Кожна планета рухається по уліпсу, в одному з фокусів якого знаходиться сонце.

3. Секторна швидкість є величина стала.

З відси випливає , що різниця фаз між променями

Є спеціальні прилади — інтерферометри, дія яких грунтується на явищі інтерференції. їх призначення різноманітне: точне вимі­рювання довжини світлових хвиль, вимірювання показника залом­лення газів тощо. Є інтерферометри спеціального призначення.

Перевірка якості обробки поверхонь. За допомогою інтерфе­ренції можна оцінити якість шліфування поверхні виробу з точністю до ¹/₁₀ довжини хвилі, тобто з точністю до 10^-6 см. Для цього треба утворити тонкий прошарок повітря між поверхнею зразка і дуже гладкою еталонною пластиною (мал.1). Тоді нерівності поверхні до 10^-6 см спричинять помітні викривлення інтерференційних смуг, що утворюються внаслідок відбивання світла від поверхні, яку пе­ревіряють, і нижньої грані ета­лонної пластини.

Отримання хвиль для реалізації інтерференції в оптиці здійснюється двома сп.

1. Поділом амплітуди хвиль

2. Поділом фроту хвиль

На мал..зображена сх.. інтерферометра Майкельсона.за допомогою якого відбувається інтерференція поділом хвилі.Хв.,що виходить з джерела S₀ падає на напівпрозору пластинку 0, розміщену під кутом 45 до напрямку поширення променя. На мал.. хв. Розділяється на дві частини, відбита хвю іде в напрямку до А₂, а та що пройшла через пластину – в напрямук А_1. Після відбивання від дзеркал А₁ і А₂, вони знову відбиваються . а частково проходять через пластинку 0. Хв., що поширюються в напрямку D можуть між собою інтерферувати. Ясно , що на пластинці 0 проходить поділ амплітуди, оскільки фронти хвиль на ній зберігаються, змінюючи тільки напрям свого руху.

Хв. Від джерела падає на непроникну перегородку. в якій є дві щілини А₁і А₂ Ті частини фронту які потрапляють на непроникні частини перегородки , відбиваються від неї чи поглинаються. До екрану D доходять тільки ті частини , які потрапляють в щілини А₁і А_2. Після шілин поширюються дві хвилі які можуть між собою інтерферувати