Білет № 3, пункт 4.
Асцитична рідина
Колір: солом’яно-жовта, мутна.
Питома вага: 1011
рН: 6.1
Загальний білок: 4.1 г/л
Сироватково-асцитичний градієнт альбуміну: 19 г/л
Осад:
нейтрофільні лейкоцити – 700 х 109/л
мезотеліальні клітини – поодинокі в полі зору.
При посіві асцитичної рідини виділені колонії Escherichia Coli.
(низька питома вага і мала концентрація білка, високий (більше 11 г/л) сироватково-асцитичний градієнт свідчать про портальний генез асциту, велика кількість нейтрофільних лейкоцитів свідчить про наявність асцит-перитоніту, що підтверджено даними посіву).
Білет № 4, пункт 4.
Кал
Колір: світло-жовтий
Консистенція: мазеподібна, неоформлений
рН: 7.4
Мікроскопія:
Рослинна клітковина у вигляді невеликих груп клітин
Зерна крохмалю у великій кількості
Нейтральний жир у великій кількості
М’язові волокна у великій кількості
(В нормі крохмаль, м’язеві волокна та нейтральний жир не зустрічаються, амілорея, креаторея і стеаторея свідчать про зовнішньосекреторну недостатність підшлункової залози).
Білет № 5, пункт 3.
Фракційне дослідження шлункового соку
Натще – 130 мл
Годинна базальна секреція – 260 мл
Дебіт-година базальної секреції соляної кислоти (ВАО) – 14 ммоль/год
Годинна секреція після максимальної гістамінової стимуляції – 290 мл
Дебіт-година максимально стимульованої секреції соляної кислоти (МАО) – 20 ммоль/год
(Велика кількість шлункового соку базально (Н 30-150 мл), незначно збільшилась після максимальної гістамінової стимуляції, надзвичайно високий базальний дебіт вільної соляної кислоти (Н 1-4), який незначно збільшився після максимальної гістамінової стимуляції (н18-20), що свідчить про те, що клітини слизової постійно під гастриновою стимуляцією, тобто синдром Золлінгера Еліссона).
пункт 4
Альфа-амілаза сечі
1 доба – 1024 одиниці Вольгемута
2 доба – 2048 одиниць Вольгемута
3 доба – 4096 одиниць Вольгемута
(гострий панкреатит, оскільки рівень тримається більше 3 діб, короткочасно може зростати при раку ПЗ, перфоративній виразці, кровотечі у вільну ЧП)
Білет № 6, пункт 3.
У пацієнта з вираженими ознаками зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози
Глюкоза крові – 11.4 ммоль/л.
(Вторинний цукровий діабет на грунті хронічного панкреатиту)
пункт 4
Внутрішньошлункова рН-метрія
рН в тілі шлунка – 1.4
рН в пілоричному відділі – 2,5
(Виражена гіперацидність із недостатністю лужних резервів пілоричного відділу (пептична виразка шлунка та 12-палої кишки; хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, синдром Золлінгера-Еллісона, гіперпаратиреоз (Н 1.2-2.1, в препілоричному вище за 2.5))
Білет № 7, пункт 3.
Комп’ютерна томографія головного мозку. Серединні структури головного мозку зміщені вправо до 2 мм. Бокові шлуночки розширені, деформовані, асиметричні. Зліва в скронево-потиличній ділянці неоднорідна гіперденсивна зона 6.3 х 4.1 см із кістозним компонентом та перифокальним набряком. Базальні лікворні структури симетричні, розширені.
(Пухлина скронево-потиличної ділянки з кістозним компонентом).
Білет № 8, пункт 3.
Пацієнт після протезування мітрального клапану вживає сінкумар в дозі 4 мг щодоби. При визначенні показників коагулограми діагностовано, що протромбіновий індекс складає 80%. Зробіть висновок щодо застосованої дози сінкумару. (Доза недостатня, ПІ має бути 50-60%)
пункт 4
Рентгенографія черепа. На рентгенограмах черепа в 2 проекціях візуалізується перелом лобного відростка лівої скулової кістки з незначним зміщенням відломків. Ментальний перелом нижньої щелепи зліва. (Ментальний перелом нижньої щелепи – перелом через ментальний отвір на нижній щелепі, ментальний отвір – парний, є слабким місцем, перелом від фронтального удару в підборіддя)
Білет № 9, пункт 3.
В травмопункт звернувся пацієнт чоловічої статі із скаргами на нестерпний біль в області першого плюснефалангового суглобу після незначної травми. Локально – перший плюснефаланговий суглоб правої стопи деформований по типу молоткоподібної деформації. Перифокальний набряк. Рентгенологічно – патології кісткової тканини не виявлено. Рівень сечової кислоти в крові - 0.76 ммоль/л. (Напад подагри, в нормі. Сечова кислота (урат) жінки 0,12 – 0,46 ммоль/л; 20 – 81 мг/л чоловіки 0,12 – 0,38 ммоль/л; 20 – 64 мг/л)
пункт 4
В травмопункт звернувся пацієнт 22 років чоловічої статі із скргами на інтенсиний ниючий, розпираючий біль в ділянці колінного суглобу і гомілкової кістки зліва. Хворим вважає себе протягом двох тижнів. Захворювання почалось із ниючого розпираючого болю в верхній третині гомілкової кістки, які швидко наростали за інтенсивністю. Через добу приєдналась гектична гарячка. Лікувався самостійно – перорально вживав таблетовані а/б препарати. Рентгенологічно поруч із тінню кіркового шару діафізу гомілкової кістки візуалізується тонка лінійна тінь із гладкими зовнішнім и трохи нерівним внутрішнім контурами, майже параллельна до тіні діафізу.
(Периостіт, як свідчення гострого остеомієліту).
Білет № 10, пункт 3.
Пацієнт чоловічої статі 36 років госпіталізований в хірургічне відділення з приводу синдрому обструктивної жовтяниці. При УЗД діагностовано розширення гепатикохоледоха до 2.2 см із гіперехогенною структурою в його дистальній частині, що дає акустичну доріжку. На другу добу перебування в стаціонарі у пацієнта вечірнє підвищення температури тіла до 38.90 С з ознобом. В загальному аналізі крові – лейкоцитоз 18 х 109/л, ознаки помірної анемії. В біохімічному дослідженні – гіпербілірубінемія 380 мкмоль/л, аланінамінотрансфераза – 4,3 ммоль х год/л. (Холедохолітіаз. Гострий холангіт. Механічна жовтяниця)
Білет № 11, пункт 3.
При обстеженні пацієнта чоловічої статі із ознаками жовтяниці в біохімічному аналізі крові встановлено: загальний білірубін – 370 мкмоль/л, прямий-300 мкмоль/л; аланінамінотрансфераза – 1.1 ммоль/год х л, лужна фосфатаза – 4680 ммоль/год х л. (В крові гіпербілірубінемія за рахунок прямої фраакції, високий рівень лужної фосфатази. Лужна фосфатаза – фермент клітин, що інтенсивно діляться, отже найбільш імовірно це пухлинна обструкція жовчних шляхів)
Білет № 12, пункт 3.
Іригоскопія: Товста кишка ретроградно виповнена до ілеоцекального кута – розташування звичайне, гаустрація звичайна. Ознак патології слизової та додаткових утворів не виявлено. Циркулярне звуження термінального відділу здухвинної кишки на протязі 10 см з псевдополіпоподібною перебудовою рельєфу слизової. При інсуфляції додаткового обєму повітря уражена ділянка набуває майже нормальних розмірів. (Класична картина хвороби Крона (термінальний ілеїт)).
Білет № 13, пункт 3.
Патогістологічне заключення. Гепатоцити із дрібнокрапельними включеннями жиру, багато в стадії балонної дистрофії. Дольчаста будова порушена за рахунок утворення ступінчастого та мостовидного фіброзу з утворенням "псевдодольок". (Ступінчастий і мостовидний фіброз+псевдодольки – прямі ознаки цирозу печінки)
Білет № 14, пункт 3
ФЕГДС: По малій кривизні в середній третині тіла шлунку – глибокий виразковий дефект до 2 см в діаметрі, із щільними при інструментальній пальпації краями. В шлунку помірна кількість вільної рідини з домішками їжі і зміненої по типу „кавової гущі” крові. В центрі виразки – тромбована судина без ознак продовження кровотечі.
Класифікуйте тип кровотечі за Форестом
(Виразкова хвороба шлунка у фазі загострення. Шлункова кровотеча Форест ІІ А)
Білет № 15, пункт 3
ФЕГДС: Варикозне розширення с/3 та н/3 стравоходу ІІ ст. (по діаметру 5-6 мм), змішаного (магістрального та вузлового) типу. Наявні червоні мітки та телеангіектазії. Гіпертрофічний гастрит, рефлюкс-езофагіт.
Зробіть висновок про ризик виникнення кровотечі із варикозних вен.
(Ризик надзвичайно високий, наявні червоні мітки та телеангіектазії)
Білет № 16, пункт 3
Радіоізотопне скенування щитоподібної залози: права доля 32 х 33 х 52 мм. Ліва доля 33 х 28 х 53 мм. В лівій долі зона відсутнього накопичення радіофармакологічного препарату близько 2 см в діаметрі („холодний вузол”). Накопичення РФП в інших ділянках дещо неоднорідне.
При яки патологіях щитоподібної залози можливе утворення „холодного вузла” на скенограмі?
(Вузловий зоб, аденома, рак)
Білет № 17, пункт 3
пункт 4
Ro-скопія шлунково-кишкового тракту з барієвою суспензією: Акт ковтання не порушений. Стравохід вільно прохідний, езофагокардіальний перехід без особливостей. Шлунок натще містить багато рідини, ектазований. Перистальтика шлунка спастична. Воротар спазмований. За час обстеження контрастна речовина в цибулину дванадцятипалої кишки не поступала. #### Через 24 години майже вся проковтнута барієва суспензія міститься в шлунку. Невелика кількість барію в тонкому кишечнику та правій половині товстого. (Стеноз вихідного відділу шлунка у стадії декомпенсації).
Білет № 18, пункт 3
Рентгеноскопія стравоходу з водорозчинним контрастом. Після ковтка 40 мл 76% розчину тріомбрасту стравохід видовжений, S-подібний з хвилястими контурами, зміщений вправо. Контрастна речовина утворює горизонтальний рівень на 2-3 см нижче від 2-го фізіологічного звуження стравоходу. Езофагокардіальний перехід концентрично звужений. Контрастна речовина в шлунок не поступає. Через 1,5 години в шлунку визначається контраст. (Ахалазія кардії)
Білет № 19, пункт 3
Хворий 62 років звернувся до терапевта з приводу пожовтіння шкірних покривів, загальної слабкості, поганого апетиту, свербіння шкіри. Об’єктивно: хворий зниженого харчування, шкіра і склери жовтушні, живіт м'який, у правому підребір'ї відчувається еластичне, округлої форми утворення розміром 6х8 см, злегка болісне, сеча темного кольору, кал безбарвний. В біохімічному аналізі крові: загальний білірубін – 260 мкмоль/л, прямий - 230 мкмоль/л; аланінамінотрансфераза – 1.2 ммоль/год х л. (Ознаки обструктивної жовтяниці +позитивний с-м Курвуаз’є – пухлина голівки ПЗ)
Білет № 20, пункт 3
Фіброколоноскопія. Апарат проведено до сигмовидної кишки. Слизова оболонка набрякла і гіперемована, вкрита слизом у великій кількості з домішками крові, гною. Спостерігаються множинні ерозії з підритими краями і дном, вкритим гноєм і фібрином. Псевдополіпи у великій кількості. (Кров, слиз і псевдополіпи – ознаки неспецифічного виразкового коліту)
Білет № 21, пункт 1
Госпіталізований пацієнт 34 років з термічним опіком полум’ям ІІ-ІІІа-ІІІб 40% (20%). Визначте ступінь важкості ураження за індексом Франка. Розрахуйте мінімальний добовий об’єм інфузійної терапії за індексом Франка.
(ІФ=20+20*3=80, відповідно опіковий шок важкий (є легкий, важкий і вкрай важкий), об’єм=80*50=4000 мл)
пункт 3
Багатомоментне дуоденальне зондування
Фаза І. Порція А. Тривалість фази 10 – 15 хв. Жовч янтарно-жовтого кольору, прозора. Кількість 15 мл.
Фаза ІІ. Тривалість – 3 хв.
Введення холецистокінетичної речовини (33% розчин сульфату магнію підігрітого до 38 0С).
Фаза Ш. Порція А1. Тривалість – 6 хв. Кількість жовчі – 10 мл. Жовч золотисто – жовтого кольору, прозора.
Фаза ІV. Порція В. Тривалість 20 – 30 хв., об’єм жовчі – 30 – 50 мл, швидкість виділення жовчі 2 – 3 мл/хв. Жовч темно-коричневого (оливкового) кольору, прозора. В мікроскопії осаду візуалізуються грудки слизу у великій кількості, лямблії
Фаза V. Порція С. Тривалість – 30 хв. Швидкість виділення жовчі 1 – 2 мл/хв. Об’єм – 30 мл, колір золотисто-жовтий.
(Грудки слизу свідчать про запальний процес, лямблійний холецистит)
пункт 4
ФЕГДС: Оперований шлунок по типу Більрот-І. По малій кривизні тіла шлунку – глибокий виразковий дефект до 1,5 см в діаметрі, із щільними краями. (Пептична виразка шлунка)
Білет № 22, пункт 3
УЗД: Печінка не збільшена, середньої ехогенності, мінімально структурно змінена. В/печінкові протоки не розширені. Жовчний міхур витягнутої форми 106 х 36 мм. В проекції шийки візуалізуються два гіперехогенні утвори 0.7 та 1.0 см, які дають чітку акустичну доріжку. Стінка не потовщена. Холедох не розширений. Підшлункова залоза гомогенна, ущільнена, не потовщена. Нирки по контуру не змінені. ЧЛС обох нирок без змін. (Калькульоз жовчного міхура)
пункт 4
Хворий 72 років зі скаргами на неінтенсивний ниючий інколи переймоподібний біль в лівій половині живота, нудоту, затримку випорожнення та газів. Живіт різко здутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плескотіння. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини гіперпневматоз тонкого і товстого кишечника, багаточисельні рівні рідини з газовим просвітленням над ними. Ректально – симптом Обухівської лікарні. Найбільш вірогідний діагноз (синдромний)? (Синдром гострої кишкової непрохідності)
Білет № 23, пункт 3
УЗД: Печінка зменшена в об’ємі, неоднорідна за рахунок грубозернистих змін з гіперехогенними тяжистими включеннями. Контур горбистий. Ворітна вена 1.3 см. Жовчний міхур деформований, стінка потовщена до 7 мм. Холедох не розширений. Селезінка збільшена в розмірі 25х9 см, середньої ехогенності, за струтурою неоднорідна за рахунок краплинних гіперехогенних включень. Селезінкова вена розширена до 1.3 см. В проекції селезінкових воріт – потужні венозні колатералі. У малому тазу та черевній порожнині візуалізується вільна рідина. (Цироз печінки)
Білет № 24, пункт 3
УЗД: Печінка не збільшена, середньої ехогенності, мінімально структурно змінена. В/печінкові протоки не розширені. Жовчний міхур витягнутої форми 116 х 36 мм. В проекції шийки візуалізуються дві гіперехогенні структури 0.7 та 1.0 см, які дають чітку акустичну доріжку. Жовч в просвіті негомогенна з осадом і дрібними гіперехогенними включеннями. Стінка жовчного міхура потовщена, двохконтурна з анехогенним обідком. Холедох не розширений. Підшлункова залоза гомогенна, ущільнена, не потовщена. Нирки по контуру не змінені. ЧЛС обох нирок ущільнена. ( стінка жовчного міхуря потовщена, двохконтурна з анехогенним обідком – ознаки Гострого калькульозного холециститу)
Білет № 25, пункт 3
УЗД: Печінка не збільшена, однорідна, без вогнищевих утворів. Контур рівний. Розширені внутрішньопечінкові жовчні протоки. Жовчний міхур витягнутої форми, заповнений гіперехогенними утвореннями різного діаметру (0.7 – 0.9 см), які дають чітку акустичну доріжку. Стінка жовчного міхура не потовщена. Холедох розширений до 18 мм. У початковому його відділі візуалізується гіперехогенне утворення до 10 мм, яке дає чітку акустичну доріжку. Підшлункова залоза звичайної ехогенності, дещо потовщена. (Калькульоз жовчного міхура. Холедохолітіаз. Ознаки жовчної обструкції)
Білет № 26, пункт 3
УЗД: Щитоподібна залоза нерівномірно збільшена. Ліва доля великих розмірів, більшу її частину займає вузол 5.0 х 3.5 см з невеликою анехогенною ділянкою 1.6 х 0.9 см. Товщина перешийка 0.6 см з потовщенням в сторону лівої долі. Контури вузла нечіткі, структура неоднорідна. Права доля 4.2 х 1.8 х 1.6 см, контури рівні, структура дещо неоднорідна. Регіонарні л/в не збільшені. (Вузловий зоб)
Білет № 27, пункт 3
Жінка 38-річна скаржиться на затруднення проходження їжі по стравоходу, періодичну блювоту. Хворіє близько року. Останні 6 місяців відзначає під час сну появу їжі на подушці. Втратила 15 кг маси тіла. В анамнезі три роки тому – хімічний опік стравоходу та шлунка оцтовою есенцією. Ro-скопія верхніх відділів ШКТ з Ва суспензією: Стравохід в нижній третині на рівні підбронхіального, ретрокардіального та наддіафрагмального сегментів звужений до 5 мм, без супрастенотичного розширення. Звуження з нерівним звивистим контуром. Кардія не повністю змикається. Шлунок з перегином в субкардіальному відділі по типу „пісочного годинника”. Складки слизової нерівномірно звивисті. Воротар довгий час спазмований. Через 24 години після прийому Ва-суспензії невелика кількість (менше 1/3) Ва евакуйована в петлі тонкої кишки. (Стріктура середньої та нижньої третини стравоходу. Стріктура шлунка з декомпенсованим порушенням евакуації)
Білет № 28, пункт 3
ЕРПХГ: Катетеризовано великий дуоденальний сосок. Після введення контрасту законтрастовано внутріпечінкові протоки, холедох, жовчний міхур. Ліва печінкова протока розширена до 1 см. Холедох розширений, містить конкременти: дистальний конкремент 3х4 см, проксимальний 2 х2 см. В міхурній протоці конкремент 1х1 см. Жовчний міхур невеликих розмірів, деформований. (Холедохолітіаз)
Білет № 29, пункт 3
ФЕГДС: Надрив слизової езофагокардіального переходу, вкритий темним тромбом. Недостаність кардії. Рефлюкс-езофагіт нижньої третини стравоходу. Шлункова кровотеча Форест ІІВ. (Синдром Меллорі-Вейсса)
Білет № 30, пункт 3
ФЕГДС: Виразка по малій кривизні до 0.8 – 1.0 см в препілоричному відділі. Виразка гостра, плоска. Свіжий тромб легко змився водою. Шлункова кровотеча Forrest – ІІ а. Ерозивний рефлюкс-езофагіт. (Гостра виразка шлунка, ускладнена шлунковою кровотечею)