Руководство ЛОР
.pdf21
пробки. Під час огляду правого вуха почався напад кашлю. Напад повторився нід час видалення пробки з лівого вуха.
Завдання: пояснити причину цього явища. Задача 2
Під час видалення грануляцій із барабанної порожнини хворий відчув "удар струму" в язик.
Завдання: пояснити причину цього явища. Задача З
До педіатра звернулася жінка з немовлям зі скаргами на неспокій дитини, високу температуру тіла, блювання. Під час огляду іі натискування на козелок дитина заплакала. Лікар запідозрив запалення середнього вуха і направив дитину до оториноларинголога.
Завдання: пояснити, чому при запаленні середнього вуха у немовляти з'явився біль під час натискування на козелок.
Задача 4 До оториноларинголога звернувся хворий зі скаргами, що під
час польоту в літаку в нього з'явилося відчуття закладеності у вухах і зниження слуху. Після позіхання слух відновився. Під час отоскопи патологічних змін з боку барабанної перетинки не виявлено.
Завдання:
а) пояснити причину даного явища; б) визначити дослідження, які необхідно провести для
підтвердження причини.
Задача 5 До оториноларинголога звернулася жінка з немовлям зі
скаргами на неспокій дитини, блювання, високу температуру тіла, судоми. Під час огляду лікар виявив гостре гнійне запалення середнього вуха, менінгізм.
Завдання: пояснити причину розвитку мснінгізму в дитини, хворої на гнійний середній отит.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1 Подразнення закінчень блукаючого нерва.
Задача 2 Подразнення барабанної струни.
Задача З У немовляти відсутній кістковий відділ зовнішнього
І іухового ходу.
Задача 4 її) порушення прохідності слухової труби;
б) дослідження прохідності слухової труби. Задача 5
І Іаявністю незарощеної каменисто-лускатої щілини.
ЗАНЯТТЯ 3
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРА
I. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Порушення слухової функції є частою патологією, що призводить до приглухуватості людини. До 6 % пагаїення земної кулі страждає від приглухуватості, яга ускладнює спілкування. Виникнення приглухуватості пов'язане з порушенням функції як звукопровідного, так і шукосприймального апаратів і найчастіше може бути спричинене
.шпальними та інфекційними захворюваннями зовнішнього, (с|н'днього і внутрішнього вуха, дією ототокеичних препаратів, травмами, судинними розладами, професійними шкідливостямн, піковими та спадковими особливостями. Тому знання методів іослідження слухового аналізатора є необхідним у роботі лікарів різного профілю — отоларингологів, педіатрів, невропатологів, терапевтів, інфекціоністів — для раннього виявлення приглухуватості і вибору раціональної лікувальної тактики.
II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 2 академічні години.
III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: |
н а в ч и т и с |
я п р о в о д и т и д о с л і д ж е н н я |
і іухового аналізатора, |
о ц і н ю в а т и |
аудіометричні дослідження, |
проводити диференційно - топічну діагностику п о р у ш е н ь слуху.
IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ
І.Суб'єктивні методи дослідження слуху: обстеження
ііуху за допомогою «живої» мови та камертонів, тональну
ЗІ
порогову аудіометрію, наднорогову аудіометрію, мовну аудіометрію.
2.Об'єктивні методи: визначення ауропупілярного та ауропальиебрального рефлексів, акустичну імпедансометрію, реєстрацію слухових викликаних потенціалів.
V.СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ
1.Дослідити слух за допомогою "живої" мови.
2.Провести дослідження слуху за допомогою камертонів: виконати досліди Рінне, Вебера, Швабаха, Желлє, Бінга, Федерічі.
3. Оцінити типові види аудіограми в нормі, при порушенні звукопровідного, звукосприймального апарату та їх комбінованому ураженні.
4. Оцінити дані тимпанометрії.
VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1. Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження ЛОР-органів.
2.Набір камертонів.
3.Схеми, таблиці, слайди, набори аудіограм і тимпанограм.
4.Питання для самопідготовки та опитування.
5.Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань.
VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ Організаційні питання (5 хв):
1)перевірка присутності студентів;
2)інформація про тему і структуру заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
1.Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів (ЗО хв):
1)системи звукопроведеиня та звукосприйияття;
2)проведення дослідження слуху за допомогою "живої" мови;
3)проведення дослідження слуху за допомогою камертонів: досліди Рінне, Вебера, ІІІвабаха, Желлє, Бінга, Федерічі;
I) оцінка камертональннх даних у разі порушення системи шуконроведення;
.">) оцінка камертональннх даних у разі порушення системи ніукосприйняття;
(і) принципи тональної порогової аудіометрії; 7) зміни на аудіограмі характерні для порушення системи
и»\ копроведення;
X) зміни на аудіограмі, характерні для порушення системи шукосприйняття;
і)) зміни на аудіограмі, характерні для комбінованого порушення системи звукопроведеиня і звукосприйняття;
II)) принципи надпорогової аудіометрії, феномен рекруїт-
меп'їу;
11)принципи мовної аудіометрії;
12)принципи об'єктивної аудіометрії (тимпанометрія, рессіріщія слухових викликаних потенціалів);
І.і) ауропальпебральний та ауронупілярний рефлекси.
ІКу рація 3—4 тематичних хворих (ЗО хв).
Самостійна робота студентів, опанування практичних
міпшчок. Робота в аудіометричному кабінеті.
ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
ІВизначення підсумкового рівня знань студентів (20 хв). Розв'язання ситуаційних задач. Робота з тестовими
поїданнями.
! Підсумок заняття (5 хв).
Аналіз досягнення мети практичного заняття. Визначення оми наступного практичного заняття і завдань до нього.
VIII. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
І Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного, Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького — К.: Здоров'я, 1999.
С.39—55.
іііМі гін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Дрт, 2000. — С. 10—28.
І І сетові завдання для контролю знань студентів з оторинонарингології. — К., 1996. — С. 9—25.
• М548 |
33 |
4.Пальчун В.Т., Крюков А.II. Оториноларингология. — М. Литера, 1997. — С. 107—117.
ДОДАТОК
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Задача 1 До оториноларинголога звернувся хворий зі скаргами на
зниження слуху, шум у лівому вусі та відчуття закладання вуха. Під час обстеження виявлено негативний дослід Рійне, латералізацію звуку в ліве вухо, подовжений дослід Швабаха.
Завдання: визначити тип приглухуватості. Задача 2
До оториноларинголога звернувся хворий, ЗО років, у якого після перенесеного грипу різко знизився слух на праве вухо, з'явився шум у вусі. 11а пороговій тональній аудіограмі отримано підвищення порогів повітряної та кісткової провідності на високих частотах.
Завдання: визначити характер приглухуватості у хворого. Задача З
Батьки дев'ятирічної дівчинки сповістили, що у дворічному віці їх дитину тривалий час лікували гентаміцином з приводі тяжкої пневмонії. Клінічно встановлена глухота.
Завдання:
а) визначити причину глухоти; б) вказати прогноз захворювання.
Задача 4 Хворий, 27 років, звернувся зі скаргами на зниження слух}
на ліве вухо, шум у вусі. Під час обстеження у вусі виявлене сірчану пробку.
Завдання:
а) визначити тип приглухуватості; б) вказати орієнтовний рівень підвищення порогів
сприйняття на тональній аудіограмі. Задача 5
Під час профілактичного огляду осіб, що працюють на обрубці та клепанні металу, виявлено, що частина з них 34
і кнржилася на головний біль, дратівливість, зниження слуху, ним у вухах. Виробничий стаж у цих робітників становить за іальністю понад 5 років. ЛОР-органи без видимих змін.
Завдання:
а) встановити діагноз; б) визначити причину виявлених порушень;
и) призначити необхідне обстеження.
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1 Кондуктивна приглухуватість.
Задача 2 (існеоневральна приглухуватість.
Задача З а) дія ототоксичного антибіотика;
б) прогноз несприятливий, показане слухопротезування. Задача 4
а) кондуктивна приглухуватість; б) лінія сприйняття кістковопровідних звуків зберігається,
і ріг сприйняття повітряиопровідних звуків може бути підвищений до 20—40 дБ.
Задача 5 а) хронічна сенсоневральна приглухуватість;
б) порушення зумовлені впливом на сприймальний апарат шкідливих факторів виробництва;
и) тональна порогова аудіометрія.
ЗАНЯТТЯ 4
КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВЕСТИБУЛЯРНОГО АНАЛІЗАТОРА
і АКТУАЛЬНІСТЬ ГЕМИ. За останні роки кількість хворих із Ійкморюваннями вестибулярного аналізатора невпинно зростає. І ом\ знання анатомії та фізіології вестибулярного аналізатора 35
іі оволодіння навичками вестибулометричного обстеженні] хворих є важливим для лікарів різних спеціальносте! (терапевтів, педіатрів, невропатологів, нейрохірургів, оторинолариигологів, окулістів, профпатологів, лікарів спеціалізованих експертних комісій тощо). Порушення вестибулярної функції виникають при захворюваннях різнш органів і систем організму, тому для лікаря важливо вміти провести оцінку стану вестибулярного аналізатора для правильної діагностики та призначення адекватного лікування
II. ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ — 2 академічні години.
III. МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити анатомію і фізіологію вестибулярного аналізатора; навчитися визначати характер і ступінь порушення ного функції, оволодіти основними методами дослідження вестибулярного аналізатора та вміти оціните отримані результати, мати уявлення про характер впливу факторів зовнішнього середовища на вестибулярний апарат, про його зв'язки з центральною та периферійною нервовою системою.
IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ
1. Анатомію вестибулярного аналізатора, у тому числі будову кісткового та перетинчастого лабіринтів, ампулярного та отолітового апаратів, провідні шляхи вестибулярного аналізатора.
2.Фізіологію вестибулярного аналізатора, у тому числі адекватні подразники ампулярного та отолітового апаратів, три групі рефлексів, які виникають під час подразнення всстпбулярноп апа]>ату; закономірності, види та характеристики ністагму.
3.Методи дослідження вестибулярного аналізатора, у томі числі дослідження статики і динаміки, вивчення спонтанного калоричного, постобертального та пресорного ністагму отолітової реакції.
V.СТУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ
І. Серед скарг та даних анамнезу вибрати симптоми, щ( дозволяють запідозрити наявність вестибулярних порушень у хворого.
' Виконати дослідження спонтанних вестибулярних по-
р\ ІІІСНЬ.
» І виконати дослідження ампулярного апарату за допомогою ти ртальної проби за методикою Р. Барані та калоричної проби пі методикою Н.С. Благовєщенської.
І Виконати дослідження отолітового апарат}' за допомогою міо іітової реакції В.Г. Воячека.
> На підставі аналізу результатів дослідження вестибулярною апарату зробити висновок про наявність периферійного її'ні центрального вестибулярного синдрому.
VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1 Таблиці з анатомії та фізіології вестибулярного анаІІ шкіра.
2Крісло Барані.
!Шприц Жане, ниркоподібний лоток, банка для води, вод- інні термометр, секундомір, пневматична лійка.
ІПитання для самопідготовки та опитування.
.і Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня
ІНМІІЬ.
VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАГІ ЗАНЯТТЯ Організаційні питання (5 хв):
1)перевірка присутності студентів;
2)інформація про тему і структуру заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
ІОпитування для визначення початкового рівня знань за такими миганнями для самопідготовки та опитування студентів (ЗО хв):
1)будова кісткового та перетинчастого лабіринтів;
2) будова ампулярного та отолітового апаратів; І) провідні шляхи вестибулярного аналізатора;
І) адекватні подразники і пороги подразнення ампулярного ні отлітового апаратів;
>) три групи рефлексів, які виникають під час подразнення і» і шбулярного апарату;
36 |
37 |
6)дослідження спонтанних вестибулярних порушень; запаморочення, спонтанного, позиційного та пресорногс ністагму, статокінетичної стійкості, вегетативних розладів;
7)закономірності ністагму (законності Евальда, "залізні" закони Воячека);
8)методи дослідження ампулярного апарату: обертальна стимуляція за методикою Р. Барані, калорична проба за методикою Н.С. Благовєщенської;
9)дослідження отолітового апарату: отолітова реакція Воячека та проба на кумуляцію на чотириштанговій гойдалц за методикою К.Л. Хілова.
2. Дослідження вестибулярного аналізатора (ЗО хв).
Викладач демонструє методику дослідження вестибулярного апарату. Після цього студенти самостійно один на одному проводять вестибулометрі ю.
ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ 1. Визначення підсумкового рівня знань студентів (20 хв).
Розв'язання ситуаційних задач, робота з тестовим! завданнями.
2.Підсумок заняття (5 хв).
Аналіз досягнення мети практичного заняття. Визначенні
темп наступного практичного заняття та завдань до нього. |
VIII. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Оториноларингологія / За ред. Д.І. Заболотного Ю.В. Мітіна, В.Д. Драгомирецького. — К.: Здоров'я, 1999.
— С. 55—83.
2.Мітін Ю.В. Оториноларингологія (лекції). — К.: Фарм Арт, 2000. — С. 26—44.
3.Тестові завдання для контролю знань студентів з оториноларингології. — К., 1996. — С. 25—42.
4.Пальчун В.Т., Крюков А.И. Оториноларингология. — М.: Литера, 1997. — С. 117—121.
38
ДОДАТОК
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Задача 1 \порий скаржиться на запаморочення, відхиляється вправо
не ходьби по прямій. Флангова хода не порушена. Під ляду виявлено дрібнорозмашистий горизонтальний ністагм
11 її.і. п у разі погляду вліво.
Завдання: вказати ступінь ністагму.
|
|
Задача 2 |
|
\ порий |
скаржиться |
на періодичні запаморочення, гнійні |
|
ми и іення |
з правого |
вуха. Після |
натискування на козелок |
мрниого вуха у нього з'явився ністагм у цей бік. Завдання:
и) вказати назву цієї проби; Гі) пояснити, про що вона свідчить.
Задача З Хворий на хронічний правобічний гнійний епітимпаніт
• і.мржиться на запаморочення, відхилення вліво під час
• > іьби. У позі Ромберга падає вліво. У разі зміни положення мін змінюється напрямок падіння хворого. Під час огляду цмин ієно горизонтальний дрібнорозмашистий ністагм при
мій ляді вправо.
Завдання: встановити діагноз. Задача 4
N призивиій комісії кандидату у військово-льотне училище ц|" міедено дослідження отолітової реакції. З'явилась блідість шкір- им ч покривів, нудота. Обстежуваний вкрився холодним потом.
Завдання:
її) вказати ступінь вегетативної реакції у обстежуваного;
(і) визначити придатність обстежуваного до льотної служби. Задача 5
N хворого визначають спонтанний ністагм 11 ступеня, іравлений вправо, у позі Ромберга він падає вліво. У разі
иі їм 11 положення голови змінюється напрямок падіння пацієнта ні і повідно у бік лівого вуха. Флангова хода в обидва боки не Порушена. Знижений слух на праве вухо.
39
Завдання: визначити тип вестибулярного синдрому, які пі спостерігається у хворого (центральний чи периферійний).
ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1
І ступінь ністагму.
Задача 2
а) пресорна проба; б) виникнення ністагму під час виконання прссорної проби
вказує на наявність фістули в горизонтальному півколовому каналі.
Задача З Хронічний правобічний гнійний епітимпаніт, ускладнений
лабіринтитом.
Задача 4 а) II ступінь вегетативної реакції;
б) обстежуваний до льотної служби не придатний. Задача 5
Периферійний вестибулярний синдром.
ЗАНЯТТЯ 5 |
|
і |
КЛІНІЧНА АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ
ІМЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НОСА, ПРИНОСОВИХ ПАЗУХ, ГЛОТКИ, ГОРТАНІ, ТРАХЕЇ, БРОНХІВ І СТРАВОХОДУ
І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Клінічну анатомію, фізіологію і методи дослідження верхніх дихальних шляхів (носа, приносових пазух, глотки і гортані), трахеї, бронхів і стравоходу повинні знати не тільки оториноларингологи, але й лікарі інших спеціальностей — терапевти, педіатри, окулісти, інфекціоністи, невропатологи, нейрохірурги, хірурги. Лікарі різного фаху в своїй повсякденній роботі часто мають справу з такими захворюваннями, як риніти, ангіни, хронічний тонзиліт, гострий ларингіт, риногенні орбітальні і внутрішньочерепні ускладнення, а також з носовими
40
мрпііоісчами, з гострою обструкцією дихальних шляхів тощо І III розуміння механізму розвитку того чи іншог Мвиорювання, а також надання термінової допомоги хвори Н|ні кровотечах, травмах, утрудненому диханні, необхідн нііііііііі з клінічної ЛОР-анатоми. Крім того, знання фізіологі ін 11 мі і ч дихальних шляхів допомагає лікарям чіткіше розуміт
нез захворювань та їх ускладнень, які виникають у раз імірмпения функції цих анатомічних структур.
II ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ —- 2 академічні години.
пі МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити клінічну анатомію, фізіологію ні методи дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані ірнм'ї, бронхів, стравоходу.
IV. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ
І Клінічну анатомію носа, приносових пазух, глотки Юрпіні, трахеї, бронхів і стравоходу, а також їх взасмо
ІНІ'МІІКИ.
' Фізіологію носа, приносових пазух, глотки, гортані Іримч, бронхів, стравоходу.
Л Вікові особливості будови цих органів.
ІМетоди дослідження цих органів.
\( ІУДЕНТ ПОВИНЕН УМІТИ
І |
< Ікласта план обстеження ЛОР-органів. |
' |
Провести передню і задню риноскопію, фарингоскопію |
ні непряму ларингоскопію. |
|
І .'І |
Уміти оцінити стан слизової оболонки порожнин носа |
і ЮГИІІ, |
|
I |
Провести аналіз рентгенограм носа і приносових пазух |
Г» |
Виконувати маніпуляції: змастити слизову оболонк |
мнрп.міин носа і глотки; уводити в порожнину нос (импоіін; провести поверхневу анестезію слизової оболонк нн| >і і .і. н п н носа та глотки; приготувати ватні тампони на
ІМ І І Д Й Х .
IIІ Іровестн дослідження носового дихання (проба з ватою)
ні за методикою В.Г. Воячека (за допомогою пахучи і • НІІШІї).
41
VI. ОСНАЩЕННЯ ЗАНЯТТЯ
1 . Інструментарій для виконання ендоскопічного дослідження носа, глотки, гортані, трахеї, бронхів і стравоходу.
2.Негатоскогі, діапроектор, відеомагнітофон, набір рентгенограм, трахеоканюлі.
3.Таблиці, слайди, муляжі.
4.Питання для самопідготовки та опитування.
5.Ситуаційні задачі для визначення підсумкового рівня знань!
VII. ПЛАН ЗАНЯТТЯ
ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ Організаційні питання (5 хв):
1)перевірка присутності студентів;
2)інформація про тему і структуру заняття.
ОСНОВНИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ
1.Опитування для визначення початкового рівня знань за такими питаннями для самопідготовки та опитування студентів (ЗО хв):
1)клінічна анатомія носа та приносових пазух;
2)фізіологія носа та приносових пазух;
3)клінічна анатомія та фізіологія глотки;
4)анатомія та фізіологія лімфаденощного глоткового кільця
5)клінічна анатомія та фізіологія гортані;
6)клінічна анатомія та фізіологія трахеї і бронхів;
7)клінічна анатомія та фізіологія стравоходу;
8)методи дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї і стравоходу.
2.Оволодіння методиками огляду носа, глотки і гортані (ЗО хв).
Під керівництвом викладача самостійно один одному студенти оглядають ніс, глотку і гортань, ознайомлюються а ларингоскопами, броихо- і езофагоскопами. Робота в оглядовііі кімнаті.
ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП ЗАНЯТТЯ 1. Визначення підсумкового рівня знань студентів (20 хв).
Розв'язання ситуаційних задач, робота з тестовими завданнями.
42