
Gig_ns
.pdf
31
Управління
Епідеміологічний
відділ
Епідеміологічне
відділення
Дезінфекційне
відділення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Санітарно-гігієнічний |
|
|
Мікробіологічний |
|
||||
|
відділ |
|
|
відділ |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відділення |
|
|
Бактеріологічне |
|
||||
|
харчовоїгігієни |
|
|
відділення |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відділення |
|
|
Відділення особливо |
|
||||
|
комунальної гігієни |
|
|
небезпечних |
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
інфекцій |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гігієнічна |
|
|
Відділення аналізу |
|
||||
|
лабораторія |
|
|
імунологічних та |
|
||||
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
діагностичних |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
препаратів |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Підрозділи
забезпечення
Відділрадіології ітоксикології
Токсикологічне
відділення
Радіологічне
відділення
Токсикологічна
лабораторія
Лабораторія
вимірювання
фізичних
чинників
Схема 2.3. Структура Центру державного санітарно-епідеміологічного нагляду ЗС України.

ня; радіаційно-токсикологічне відділення; санітарно-гігієнічна лабораторія); відділеннясанітарно-епідеміологічноїрозвідки; санітарно-конт- рольнийпункттапідрозділизабезпечення(відділенняматеріально-тех- нічного забезпечення; віварій) (схема 2.4).
Санітарно-епідеміологічнимзагоном(територіальним) (СЕЗт) ке-
руєначальник, якомупідпорядкованіуправліннятавідділення: епідеміологічне; санітарно-епідеміологічне (пересувне); бактеріологічне; особливонебезпечнихінфекцій; санітарно-гігієнічне; гігієнилікувально-оз- доровчих закладів; токсико-радіологічне; санітарно-епідеміологічної розвідки; санітарноїобробки; дезінфекційно-дератизаційне; санітарноконтрольний пункт; матеріально-технічного забезпечення (схема 2.5).
Управління |
|
Організаційно-методичний |
|
відділ |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епідеміологічний |
|
|
Санітарно-гігієнічний |
|
||
|
відділ |
|
|
відділ |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епідеміологічне |
|
|
Санітарно-гігієнічне |
|
||
|
відділення |
|
|
відділення |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Санітарно-епідеміологічне |
|
|
Радіаційно-токсикологічне |
|
||
|
відділення (пересувне) |
|
|
відділення |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Бактеріологічне |
|
|
Санітарно-гігієнічна |
|
||
|
відділення |
|
|
лабораторія |
|
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відділення особливо |
|
|
Відділення санітарно- |
|
||
|
небезпечних інфекцій |
|
|
епідеміологічної розвідки |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відділення |
|
|
Санітарно-контрольний |
|
||
|
санітарної обробки |
|
|
пункт |
|
||
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дезінфекційне |
|
|
Підрозділи забезпечення |
|
||
|
відділення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дезінфекційно-дератизаційне |
|
|
|
|
|
|
|
відділення |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Схема 2.4. Структура регіонального санітарно-епідеміологічного загону.
32

Управління
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Епідеміологічне |
|
Бактеріологічне |
|
Санітарно- |
|
Токсико- |
|
Відділення |
|||||
|
|
гігієнічне |
|
радіологічне |
|
санітарної |
|||||||
відділення |
|
відділення |
|
|
|
||||||||
|
|
відділення |
|
відділення |
|
обробки |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Санітарно- |
|
Відділення |
|
Відділення гігієни |
|
Відділення |
епідеміологічне |
|
особливо |
|
лікувально- |
|
санітарно- |
відділення |
|
небезпечних інфекцій |
|
оздоровчих |
|
епідеміологічної |
(пересувне) |
|
|
|
закладів |
|
розвідки |
|
|
|
|
|
|
|
Санітарноконтрольний пункт
Відділення матеріальнотехнічного забезпечення
Дезінфекційнодератизаційне відділення
33
Схема 2.5. Структура територіального санітарно-епідеміологічного загону.

Начальнику гарнізонної санітарно-епідеміологічної лабораторії
підпорядковані лікарі: епідеміолог, радіолог, токсиколог, гігієніст, бактеріолог, а також лаборант (сержант), санітарний інструктор-дезінфек- тор та санітарний інструктор-дозиметрист, водій-електрик, лаборант, оператор ЕОМ, санітарка (схема 2.6).
Основними напрямками діяльності фахівців санітарно-епідеміоло- гічних установ у межах територій відповідальності є:
– здійсненнядержавногосанітарно-епідеміологічногонаглядувоб- сязі та з періодичністю, яка визначається епідеміологічною ситуацією та реальнимсанітарнимстаномвійськовогоформування;
–визначенняпріоритетнихзаходівщодопрофілактикизахворювань,
атакож охорони здоров’я військовослужбовців від шкідливого впливу різних чинників навколишнього середовища;
–вивчення, оцінка та прогнозування несприятливого впливу сере-
довищаперебуваннянапоказникистануздоров’явійськовослужбовців;
–підготовкапропозиційщодозабезпеченнясанітарноготаепідемічногоблагополуччяособовогоскладу, запобіганнязанесеннюірозповсюдженню особливо небезпечних та паразитарних інфекцій у військових формуваннях;
–контроль за усуненням причин та умов, що призводять до виникненняіпоширенняінфекційнихтамасовихнеінфекційнихзахворювань, отруєнь і радіаційних уражень військовослужбовців;
КОМАНДУВАННЯ
(лікар)
Санітарно-епідеміологічна лабораторія
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Лікар- |
|
Лікар-радіолог |
|
Лікар- |
|
Лікар- |
|
Лікар- |
|||||||
епідеміолог |
|
|
|
|
|
токсиколог |
|
гігієніст |
|
бактеріолог |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Схема 2.6. Структура санітарно-епідеміологічної лабораторії.
34
– ведення державного обліку з інфекційних та професійних захворювань і отруєнь.
Конкретні напрямки діяльності, завдання, функції, критерії оцінки роботи державної санітарно-епідеміологічної служби визначаються відповіднимиположеннямипросанітарно-епідеміологічніустановиМО України.
Санітарний нагляд та протиепідемічний захист в ЗС України складаєтьсяіззагальнихзаходів, якіпроводятьсямедичноюслужбоюувиглядімедичногоконтролю, тазкваліфікованихіспеціалізованихзаходів, що проводяться санітарно-епідеміологічними закладами (установами) залежно від рівня їх управління в системі протиепідемічного захисту:
І рівень – це медична служба окремих частин, установ, закладів, поліклінік, госпіталів;
ІІ рівень – це гарнізонні санітарно-епідеміологічні лабораторії;
ІІІ рівень– цетериторіальнісанітарно-епідеміологічні загони; ІV рівень – це регіональні санітарно-епідеміологічні загони;
V рівень – це Центр державного санітарного-епідеміологічного нагляду ЗС України.
До VІ рівня належать санітарно-епідеміологічне управління, яке здійснює аналітичну, методичну, організаційну та контрольну функції відносно діяльності всіх рівнів управління.
У воєнний часорганізаційно-штатна структура санітарно-епідеміо- логічних установмайже не змінюється. Протиепідемічне забезпечення військорганізовуєтьсязатериторіальнимпринципом. Дещоміняються завдання, які стоять перед санітарно-епідеміологічними установами.
Так, основними завданнями СЕЛ гарнізону з питань санітарного нагляду під час ведення бойових дій будуть:
–проведеннясанітарно-епідеміологічноїрозвідкитаспостереження;
–виконання поточних санітарно-гігієнічних та мікробіологічних
досліджень;
–проведення санітарно-епідеміологічної експертизи води і продовольства на вміст радіоактивних і отруйних речовин;
–здійснення санітарного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральнимобслуговуваннямособовогоскла-
ду, атакожзапохованнямзагиблихвбоютапомерлихвідраніхвороб;
– контроль та надання методичної допомоги при проведенні сані- тарно-гігієнічних заходів вчастинах тапідрозділах;
35
–організація і проведення повної санітарної обробки поранених та хворих військовослужбовців, які поступають в окремий медичний батальйон;
–крім того, організація і проведення протиепідемічних заходів.
НатериторіальнітарегіональніСЕЗувоєннийчаспокладаються наступні завдання санітарного нагляду:
–вивчення санітарно-епідеміологічної обстановки у військах та в районідійармійськогокорпусуметодомпроведеннясанітарно-епідемі- ологічної розвідки і спостереження;
–виконання всіх видів санітарно-гігієнічних досліджень;
–експертизаводитапродовольстванавмістрадіоактивнихіотруй-
них речовин;
– здійснення кваліфікованого санітарного нагляду за розташуванням, харчуванням, водопостачанням, за умовами військової праці особового складу тапідчасперебування увійськово-технічнихоб’єктах;
–забезпечення СЕЛ гарнізонів реактивами, діагностикумами, поживними середовищами та лабораторними тваринами;
–заміна СЕЛ гарнізонів, що вибули з ладу (маневр силами та засобами);
–контроль та надання допомоги військовій медичній службі в проведенні санітарно-гігієнічних заходів.
Ними також виконуютьсявсіпротиепідемічні заходи.
Доскладусанітарно-епідеміологічнихзакладівДСЕСувоєннийчас входять санітарно-контрольні пункти (СКП), основними завданнями якихєздійсненнясанітарногоконтролюзасанітарнимстаномешелонів ікомандвійськовослужбовців, якіпересуваютьсязалізничним абоводним транспортом, а також військово-автомобільними шляхами. СКП виконує функції протиепідемічних заслонів на шляхах пересування військ з метою попередити занесення інфекції у війська, або з військ – натериторіюкраїни. НачальникСКПзабезпечуєпроведеннясанітарного огляду, а при необхідності – санітарної обробки особового складу ешелонів, які проходять через дану залізничну станцію (порт), ізолює інфекційних хворих, затримує для обсерваціїосіб, якібули в контакті з інфекційнимихворими. ПідчасбойовихдійефективнароботаСКПзабезпечуєепідемічне благополуччя в діючійармії таукраїнівцілому.
36
САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА РОЗВІДКА, ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
Санітарно-епідеміологічна розвідка (СЕР) є важливою складовою системи санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ. Вонаспрямовананазавчаснеотриманнявійськово-медичноюта санітарно-епідеміологічною службами даних про можливі джерела заносу інфекції у військові формування від цивільногонаселення, із розташованихпоблизуіншихвійськовихчастиніпідрозділів, ізприродних осередків та військ супротивника (наприклад, від полонених), а також на завчасне з’ясування умов, що сприятимуть розповсюдженню інфекційнихзахворюваньсередособовогоскладувійськзарахуноквласного резервуару джерел інфекційних захворювань. Санітарно-епідеміологі- чна розвідка проводиться при передислокації військ та їх пересуванні, під час підготовки та проведення бойових дій і після їх завершення.
Основними вимогами, що висуваються до організації та проведен-
няСЕР, є: 1) безперервність; 2) достовірність; 3) послідовність; 4) цілеспрямованість; 5) своєчасність; 6) дієвість.
Основними завданнями СЕРє:
1. Своєчасне виявлення, локалізація та ліквідація епідемічних (епізоотичних) осередків та попередження контакту особового складу з інфекційними хворими.
2.Вибір джерел доброякісного водопостачання військ.
3.Збіртааналізданихпроумовивикористаннясилізасобівмедич-
ної служби в інтересах протиепідемічного захисту військ. Санітарно-епідеміологічнарозвідкапроводитьсямедичнимскладом
всіх рівнів медичної служби та фахівцями санітарно-епідеміологічної служби. КоженначальникмедичноїслужбиорганізовуєпроведенняСЕР в районі дислокації або бойових дій своєї військової частини. У роті її проводитьсанітарнийінструктор, убатальйоні– фельдшер, аубригаді (полку) – лікар. Основними методами СЕР у таких випадках є обхід, огляд та обстеження з відбором (при необхідності) окремих проб, наприклад, води, грунтутощо, длядослідженняусанітарно-епідеміологіч- них закладах. Фахівцями санітарно-епідеміологічної служби здійснюються кваліфіковані заходи СЕР, які потребують фахової підготовки та спеціального лабораторного оснащення.
ПідчаспроведенняСЕРвиявляютьосередкиінфекційнихзахворювань серед місцевого населення, епізоотії серед домашніх тварин та
37
синантропнихгризунів, наявністьприроднихосередківінфекційнихзахворювань та їх активність; визначають санітарний стан населених пунктів, наявність носіїв інфекційних захворювань, а також вивчають систему та організацію протиепідемічного забезпечення населення, місцеві ресурси протиепідемічного забезпечення тощо.
Основними об’єктами СЕР можуть бути населені пункти, окремі будівлітаділянкитериторії, якістворюютьепідемічнунебезпекуузв’язку з можливимзанесенням інфекції увійськатаїїпоширеннявумовах конкретноїобстановки. Найбільшповнутаточнуінформаціюзцихпитань можна отримати від працівників системи охорони здоров’я, ветеринарноїслужби, представниківорганівмісцевоївлади. Врядівипадків єдинимджереломінформаціїбуделишемісцевенаселення. Приорганіза- ціїіпроведеннісанітарно-епідеміологічноїрозвідкитериторіярозміщен- ня і дій військ розділяється на райони, які закріплюються за санітарноепідеміологічними тавійськово-медичними закладами (установами).
Об’ємтазмістзаходівСЕРвизначаєтьсяконкретнимиумовамибойо- воїтасанітарно-епідемічної обстановки.
У період підготовки до проведення СЕР здійснюються такі заходи:
–вивчення санітарно-епідемічної обстановки в районі бойових дій за даними медико-географічних та санітарно-епідеміологічних описів, оглядів, звітів та інших матеріалів;
–уточненняоперативно-тактичноїобстановкитавивченнятопогра-
фічної мапи.
При плануванніСЕРпроводиться:
–визначення форми здійснення розвідки, призначення конкретних виконавців та постановка їм завдань;
–розрахунок матеріальних ітранспортних засобів;
–вибір маршрутів та об’єктів розвідки;
–встановлення способів зв’язку, терміну проведення розвідки та
порядку інформації проотримані результати. Під час проведення розвідки:
– опитуютьсямісцевімедичнітаветеринарніфахівці, представники владитамешканці, оцінюєтьсясанітарнийстаннаселенихпунктів, джерел водопостачання, комунальних та харчових об’єктів, вивчається ландшафт;
– відбираєтьсяматеріалдлялабораторнихдослідженьвідвиявлених хворихтапробизоб’єктівнавколишньогосередовища(грунт, водатощо);
38

КАРТА санітарно-епідеміологічної розвідки
Дата _______________
1.Населений пункт _______________________________________
2.Кількість мешканців _____________________________________
3.Санітарнийстан_________________________________________
4.Водопостачання_________________________________________
5.Кількість свердловин ____________________ де ______________
дебіт __________ м3/год ____________ м3/добу _____________
6.Відповідність ДЕСТу за даними СЕС _______________________
7.Кількість колодязів _____________________________________
8.Районна СЕС ______________________ категорія ___________
9.Фельдшерсько-акуш. пункт _______________________________
дільнича лікарня ________________ ЦРЛ ________________
10.Кількість ліжок _________ з них інфекційних _____________
11.Наявність інфекційних хворих:
ГКІ___________________ ВГА _____________________
Черев. тиф ____________ Дифтерія __________________
Туберкульоз___________ Венерич. захворювання ______
12.Кількість лазень___________ на ___________ місць ________
13.Кількість санпропускників ______________________________
14.Наявність сміттєзвалищ ______________________________
15.Природно-осередкові інфекції __________________________
_____________________ де ____________________________
16.Епізоотії серед с/г тварин ______________________________
17.Наявність тваринницькогокомплексу _____ на ____ голів ___
18.Наявність скотомогильників _______ де __________________
19.Дотримання правилпоховання трупів тварин_______________
СЕР провів ________________________________
(посада, в/звання, прізвище)
39
–виявляються місцеві ресурси протиепідемічного призначення;
–визначаються епідемічні протипокази щодо розташування військ та медичних пунктів;
–детальнообстежуютьсявиявленіепідемічні(епізоотичні) осередки,
при можливості в них проводяться первинні протиепідемічні заходи. РезультатиСЕРоформляютьписьмовонакартісанітарно-епідеміо- логічноїрозвідкитадоповідаютьособистобезпосереднівиконавціорган-
ізаторам розвідки.
Назворотнійсторонікартинаноситьсяплан-схеманаселеногопун- ктуіззазначеннямджерелводопостачання, їхдебіту, лікувальнихтаса- нітарно-епідеміологічних закладів, лазень, пралень, санпропускників, скотомогильників тощо.
Притриваломуперебуваннівійськовихформуваньнаодномумісці санітарно-епідеміологічна розвідка переходить в санітарно-епідеміо- логічнеспостереження, якепередбачаєсистематичнеотриманняданих просанітарно-епідемічнийстанрайонуїхрозташування. Спостереження поширюється і на розташовані поруч військові частини та підрозділи, а також на війська противника. При організації та проведенні сані- тарно-епідеміологічногоспостереженнявсятериторіярозташуваннята діївійськподіляєтьсянарайони, якізакріплюютьсязасанітарно-епіде- міологічними закладами (установами) та частинами медичної служби. Начальники цих закладів повинні регулярно отримувати інформацію про інфекційну захворюваність від цивільних органів охорони здоро- в’я, а також екстрені повідомлення у випадку виникнення епідемічних осередків.
Для проведення санітарно-епідеміологічної та медичної розвідки використовують різні технічні засоби.
ЗАСОБИ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ТА ПРОТИЕПІДЕМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Пересувні установки
Військовамедичналабораторія(ВМЛ) призначаєтьсядляпроведен-
ня медичної розвідки, мікробіологічних і санітарно-гігієнічних досліджень, дозиметричних вимірів та індикації біологічних засобів і бойовихотруйнихречовинупольовихумовах(рис. 2.1).
40